Справа № 503/1111/21
Провадження №3/503/665/21
10 листопада 2021 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
20.08.2021 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 098677, згідно змісту якого 20.08.2021 року о 02.25 годині ОСОБА_1 в м. Кодима по вул. Перемоги з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву, при цьому від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 0165 та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, у зв'язку з чим ОСОБА_1 порушив пункт 2.5. Правил дорожнього руху та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомив, про місце і час розгляду справи був своєчасно сповіщений належним чином, у відповідності до вимог ст. 2772 КУпАП. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило. Водночас представник ОСОБА_1 - адвокат Мартинюк Ю.М. подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, представник ОСОБА_1 - адвокат Мартинюк Ю.М. подав до суду письмове заперечення, в якому просив суд закрити провадження у даній справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення посилаючись на ті обставини, що фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення; матеріали справи не містять направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я на проведення огляду; а до самого протоколу про адміністративне правопорушення не додано безперервного відеозапису з нагрудної камери працівника поліції.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступні обставини.
Згідно довідки від 20.08.2021 року, виданої інспектором САП ВП Подільського РУП ГУНП в Одеській області (а.с.5), ОСОБА_1 має право керування транспортними засобами з видачою відповідного посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 13.09.2013 року.
Згідно п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (надалі за текстом - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5. Правил, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають зокрема у стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суд додатково звертає увагу на ту обставину, що ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння саме особою, яка керує транспортним засобом.
В свою чергу при викладенні у змісті протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 098677 від 20.08.2021 року суті адміністративного правопорушення, яка відображає об'єктивну сторону останнього, не зазначено вище наведеної ознаки - керування транспортним засобом, яка є обов'язковою для наявності підстав кваліфікувати діяння особи як адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Суд не погоджується із твердженням наведеним у письмовому запереченні проте, що відсутність в матеріалах справи письмового направлення до закладу охорони здоров'я на проходження огляду на стан сп'яніння спростовує факт направлення ОСОБА_1 на зазначений огляд.
Згідно до пункту 7 розділу І та пункту 8 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я). При цьому, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Таким чином суд відхиляє доводи письмового заперечення в частині щодо не направлення ОСОБА_1 для проходження огляду на стан сп'яніння до закладу охорони здоров'я, оскільки таке направлення передбачено лише у випадку погодження водія проходити огляд в закладі охорони здоров'я чи у випадку незгоди з результатами огляду на стан сп'яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу.
Водночас із цим суд звертає увагу на те, що на жодному із трьох фрагментів відеозаписів наявних на CD-R диску (а.с.6), долученому до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП і досліджених судом під час судового розгляду, не зафіксовано ні подію керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зокрема Тайота RA4 реєстраційний номер НОМЕР_2 , а ні саму відмову останнього у встановленому законом порядку пройти огляд на стан сп'яніння.
Так на фрагменті відеозапису «0-02-05-ba13cf75a7800d967da01ed6bd31d04d62c768a15e1b854dc5cbf697850118a5_be770cead87d5713.mp4» зафіксовано подію переслідування транспортного засобу Тайота RA4 реєстраційний номер НОМЕР_2 проїзними частинами населеного пункту, а також момент того як після зупинки працівник поліції підійшов до водійських дверей зазначеного транспортного засобу. Проте на відео не зафіксовано хто саме перебував за кермом на місці водія.
При цьому, на фрагменті відеозапису «0-02-05-6c39134b68be6b15cd14c684364b9fbb71bc3b01b5936a5c124d785a32be11ee_7537425b6fbcc36.mp4» зафіксовано виключно подію відмови ОСОБА_1 підписувати протокол про адміністративне правопорушення. В свою чергу самої пропозиції працівника поліції ОСОБА_1 пройти у встановленому законом порядку огляд(-и) на стан сп'яніння (які зазначені при викладенні у змісті протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 098677 від 20.08.2021 року суті адміністративного правопорушення), а також відмову останнього від проходження такого огляду(-ів) на відео записі не зафіксовано. Водночас також не вбачається і тієї обставини про яке саме порушення йшла мова у відео.
В свою чергу на фрагменті відеозапису «0-02-05-a86808f90abe450326d2c99dbb0e4641f273747c3eb6f8e867efcac682f36a50_8703e85091f17643.mp4» неможливо розібрати репліки зафіксованих на відео учасників події через сильний побічний шум.
Відповідно до положень п. 1.3, п. 3.3 розділу ІІІ «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 № 100, необхідність відеофіксації: «використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції». Випадки застосування такого превентивного заходу: «нагрудна відеокамера (відео реєстратор) повинна активуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відео-зйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневому; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відео-фіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації. Відповідно до п. 3.5 розділу ІІІ Інструкції, «після активації нагрудної відеокамери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно».Відсутність безперервного відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, та/або з камери встановленої у службовому автомобілі при таких обставинах слід тлумачити на користь особи, що притягається до відповідальності, оскільки в спосіб вибіркової фіксації обставин порушення, є можливість спотворення дійсних подій.
Отже, судом встановлено, що в ході оформлення матеріалів правопорушення та складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення були допущенні істотні порушення, з урахуванням наявності яких суд позбавлений можливості дійти до однозначного і переконливого висновку про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, правопорушення.
Суд також звертає увагу на ту обставину, що причиною переслідування та зупинки транспортного засобу Тайота RA4 реєстраційний номер НОМЕР_2 стало повідомлення на службу 102 від анонімного заявника про те, що джип чорного кольору дуже швидко проїхав повз патрульний автомобіль на вул. Соборній в м. Кодима і заявник просить перевірити авто, яке поїхало в напрямку залізничного вокзалу. Тобто з наведеного виходить, що швидкість проїзду зазначеного транспортного засобу повз патрульний автомобіль заінтересувала не самих працівників поліції, а лише стороннього очевидця, який і ініціював подальші дії працівників поліції.
Крім того, суд звертає увагу на зневажливий та зухвалий характер спілкування ОСОБА_1 із працівником поліції під час оформлення матеріалів, що зафіксовано на фрагменті відеозапису «0-02-05-6c39134b68be6b15cd14c684364b9fbb71bc3b01b5936a5c124d785a32be11ee_7537425b6fbcc36.mp4», в ході якого ОСОБА_1 допускав висловлювання ненормативною лексикою. Але дані обставини не впливають на кваліфікацію діяння за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Таким чином стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що під час доведення винуватості особи не має залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для її виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Виходячи з положень ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п.110 рішення ЄСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).
У зв'язку з чим тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Ураховуючи зазначене вище матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять обсягу належних, допустимих і достатніх доказів, на підставі яких суд мав би можливість дійти до неспростовного висновку про наявність в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу пред'явленого правопорушення. У зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю внаслідок відсутності доказів (недоведеності) винуватості особи.
Таким чином, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 213, 221, 246-247, 265, 268, 283-284 КУпАП, суд
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутню складу адміністративного правопорушення.
Посвідчення водія тимчасово вилучене у ОСОБА_1 повернути володільцеві, поклавши обов'язок по виконанню постанови в даній частині на Відділ поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д. В. Вороненко