Справа № 461/1150/19
Провадження № 4-с/461/49/21
03.11.2021 м.Львів
Галицький районний суду м.Львова в складі:
головуючого судді - Радченко В.Є.,
при секретарі Степанюк Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на дії приватного виконавця Пиця А.А. у виконавчому провадженні №58216094,-
29.10.2021 року до Галицького районного суду м.Львова після касаційного розгляду, надійшла справа за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Частиною п'ятою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог,
вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.
Статтею 122 ЦПК України передбачено, що строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 123 ЦПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду,крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як зазначає ОСОБА_1 у своїй скарзі, 01.02.2019 ним отримано постанову приватного виконавця Пиць Андрія Анрійовича про відкриття виконавчого провадження №58216094 та довідку про заборгованість. Даний факт підтверджується відстеженням АТ «Укрпошта» (7905309208909) (а.с.12).
При цьому, з скарги ОСОБА_1 вбачається, що така датована датою: 15.02.2019 року та згідно штампу АТ «Укрпошта» надіслана в Галицький районний суд м.Львова 15.02.2019 року та зареєстрована судом 18.02.2019 року, що підтверджує штамп вхідної кореспонденції від 18.02.2019 за №5583.
Таким чином, ОСОБА_1 звернувся до суду скаргою із пропуском строку, встановленого законом, без клопотання про поновлення строку на оскарження.
Згідно із ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних
правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в
постановах Верховного Суду.
Частиною 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо
застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими
судами при застосуванні таких норм права.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року в справі № 753/1991/19-ц (провадження № 61- 20633св19) зроблено висновок, що «суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК України (2004 року). Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних
підставах».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі №466/948/19 (провадження №61- 16974св19) вказано, що «строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у
відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З'ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги
без розгляду та повернення її заявникові».
Системний аналіз вказаних процесуальних норм разом із положеннями пункту «а» частини першої статті 449 ЦПК України, статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення й прав і свобод. Такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 143/950/19 (провадження № 61-21057св19), від 28 грудня 2020 року у справі №501/3532/18 (провадження №61-14723св19), від 03 лютого 2021 року у справі №2-1441/10 (провадження).
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального
законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України» №19164/04 від 21 жовтня 2010
року).
Таким чином, поважних причин пропуску строку звернення до суду зі скаргою заявник не зазначив, клопотання про поновлення процесуального строку звернення до суду із скаргою на дії приватного виконавця не подав. За таких обставин необхідно залишити скаргу без розгляду.
Відповідно до п.1,4 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належить витрати: на професійну правничу допомогу та пов'язані з вчиненням інших професійних дій, необхідних для розгляду справ або підготовки до її розгляду.
Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано ст.137 ЦПК України.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, між приватним виконавцем Пиць Андрієм Андрійовичем та адвокатом Остимчук Оленою Олексіївною укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №03/15/19 від 25.03.2019 року.
Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат пов'язаних з розглядом вищевказаної справи, адвокат Остимчук Олена Олексіївна надала приватному виконавцю Пиць Андрію Андрійовичу наступні послуги: зустріч, консультація, узгодження правової позиції на суму 700 грн.; підготовка та направлення відзиву на скаргу про дії приватного виконавця у виконавчому провадженні №58216094 у сумі 1800 грн. На підтвердження надання правової допомоги було складено та підписано між адвокатом Остимчук Оленою Олексіївною та приватним виконавцем Пиць Андрієм Андрійовичем відповідний акт виконаних робіт (наданих робіт) від 27.03.2019 року. Оплата витрат на надання правничої допомоги у сумі 2500 грн. підтверджується долученою до матеріалів справи копією платіжного доручення №899 від 26.03.2019 року.
Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що на представництво інтересів приватного виконавця Пиця А.А. адвокату Остимчук Олені Олексіївні в апеляційній інстанції видано ордер на надання правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженої законом на надання безоплатної правової допомоги №03/15/19 від 15 березня 2019 року.
Відповідно до акту виконаних робіт адвокат Осимчук Олена Олексіївна надала приватному виконавцю Пиць Андрію Андрійовичу наступні послуги: зустріч, консультація, узгодження правової позиції на суму 1000 грн.; підготовка та направлення відзиву на апеляційну скаргу у справі №461/1150/19 (провадження №22-ц/811/1615/19) у сумі 5000 грн. На підтвердження надання правової допомоги було підписано між адвокатом Остимчук О. та приватним виконавцем Пиць А.А. відповідний акт наданих послуг від 27 липня 2019 року. Оплата витрат на надання правничої допомоги у сумі 5000 грн. підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №1291 від 27.07.2019.
Таким чином, належними та допустимими доказами підтверджено суму витрат на професійну правничу допомогу адвокату Остимчук О. на суму в розмірі 7500 грн. На підставі викладеного, суд вважає доведеними вимоги представника приватного виконавця Пиця А.А., Остимчук О., про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7500,00 грн., а відтак така підлягає до задоволення.
Також, як вбачається з матеріалів справи, між Адвокатським об'єднанням «Правнича компанія «Вікторі» в особі керуючого партнера Тимащук Вікторією Анатоліївною та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги від 18.09.2018 року та додатковий договір до Договору про надання правничої допомоги від 18.09.2018 року. Відповідно до акту прийому-передачі №7 від 28.03.2019 року адвокатське об'єднання «Правнича компанія «Вікторі» надало ОСОБА_2 наступні послуги: ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, підготовка заяви про вступ в справу, формування правової позиції, підготовка відзиву на скаргу, участь в судовому засіданні. Оплата витрат на надання правничої допомоги у сумі 2500 грн. підтверджується долученою до матеріалів справи меморіальним ордером №@2PL200712 від 08.04.2019.
Таким чином, належними та допустимими доказами підтверджено суму витрат на професійну правничу допомогу адвокатського об'єдання «Правнича компанія «Вікторі» на суму в розмірі 2500 грн. На підставі викладеного, суд вважає доведеними вимоги представника ОСОБА_2 , Тимащук В.А. , про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн., а відтак така підлягає до задоволення.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду, а тому з ОСОБА_1 слід стягнути витрат на правову допомогу.
На підставі ст.ст.126,448,449 ЦПК України,
Скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на дії приватного виконавця Пиця А.А. у виконавчому провадженні №58216094 - залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича (адреса: 79053, м.Львів, вул. Перфецького,2а оф.256, ІПН НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7500 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_4 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 гривень 00 копійок.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційної інстанції в 15-денний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.Є.Радченко