11 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 460/6537/20
адміністративне провадження № К/9901/38287/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року
у справі №460/6537/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально - виконавчої служби України», Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, визнання протиправною відмови та стягнення моральної шкоди,
23 жовтня 2021 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, у тексті касаційної скарги заявник указує, що підставою касаційного оскарження судового рішення у справі №460/6537/20 є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Зазначає, що, ураховуючи специфіку проходження служби, законодавець таким чином передбачив для звільнених працівників Кримінально-виконавчої служби соціальні гарантії відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Переконує, що Восьмим апеляційним адміністративним судом дані обставини і відповідно посилання на нормативно-правові акти, правову позицію Конституційного Суду України не були враховані. Заперечивши його статус ветерана Кримінально-виконавчої служби апеляційний суд послався на розділ 2 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист». При цьому зазначив, що цим законом визначені особи та випадки, у яких надається статус ветерана Державної кримінально-виконавчої служби України.
З огляду на зазначене указує, що дана норма права була застосована Восьмим апеляційним адміністративним судом неправильно. Переконує, що Рівненський окружний адміністративний суд правильно застосував відповідну норму права та зазначив при цьому, що наслідком позбавлення ветеранів ДКВС, а зокрема й позивача, соціальних гарантій, прямо передбачених статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» №203/98-ВР від 24 березня 1998 року, була протиправна бездіяльність Мін'юсту, так і створеної ним з відповідною метою державної установи - «Центру охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України».
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду та обґрунтувати свою позицію щодо її застосування.
Так, у касаційній скарзі, всупереч вимогам КАС України, не зазначено чіткого переліку норм права (підпункту, пункту, частини, статті), які, на думку скаржника, були неправильно застосовані судами попередніх інстанцій та не обґрунтовано позицію заявника щодо того як такі норми мають застосовуватись у цій справі.
Суд звертає увагу відповідача, що формальне зазначення про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах без конкретизації норм права та позиції скаржника щодо того як такі норми мають бути застосовані, не може вважатись належним виконанням вимог пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
З огляду на викладене, Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі №460/6537/20.
Одночасно Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України Суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі №460/6537/20 - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Суддя Верховного Суду