11 листопада 2021 року
м. Київ
справа №640/2846/19
адміністративне провадження № К/9901/10974/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року (головуючий суддя Єгорова Н.М., судді - Коротких А.Ю., Федотов І.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРІНГОВА КОМПАНІЯ ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРІНГОВА КОМПАНІЯ «ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС» (далі - ТОВ «ІНЖИНІРІНГОВА КОМПАНІЯ «ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС») звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві), якому просило: визнати протиправними дії ДФС України щодо зупинення реєстрації податкової накладної від 16 жовтня 2018 року № 4; визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13 листопада 2018 року №987251/40575112, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 16 жовтня 2018 року № 4; зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16 жовтня 2018 року № 4.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії ДФС України щодо зупинення реєстрації податкової накладної від 16 жовтня 2018 року №4. Визнано протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13 листопада 2018 року № 987251/40575112, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 16 жовтня 2018 року № 4. Зобов'язано ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну від 16 жовтня 2018 року № 4, подану ТОВ «ІНЖИНІРІНГОВА КОМПАНІЯ «ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС» датою її доставлення до ДФС України - 30 жовтня 2018 року. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРІНГОВА КОМПАНІЯ «ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, 31 січня 2020 року ГУ ДФС у м. Києві оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2019 року апеляційна скарга залишена без руху відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також внаслідок невиконання скаржником вимог пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України.
Ухвалою від 16 березня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у м. Києві з тих підстав, що відповідач не виконав вимоги ухвали від 17 лютого 2019 року про залишення скарги без руху, а саме не подав заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних, на думку скаржника, причин пропуску такого строку, а також не надав документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2881,50 грн.
ГУ ДФС у м. Києві подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права обґрунтовані посиланням на те, що судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки обставинам, зазначеними відповідачем як причина пропуску строку на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та як підстава для поновлення цього строку. Зокрема, скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення першої інстанції прийняте 27 грудня 2019 року в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику осіб, які беруть участь у справі, отримане ГУ ДФС у м. Києві 2 січня 2020 року, що підтверджено відміткою штампа вхідної кореспонденції, з апеляційною скаргою звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду 31 січня 2020 року, тобто впродовж тридцяти днів з моменту отримання копії судового рішення. Тому контролюючий орган вважає, що мав право на поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки подання скарги - статтею 295 цього Кодексу.
Частиною другою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Згідно із пунктом 1 частини четвертої, частини восьмої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі. Також підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 статті 299 КАС України).
За приписами статті 300 КАС України за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.
Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:
- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;
- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов'язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).
До поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, необхідно застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов'язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України підстави для повернення скарги, а саме неусунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов'язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю передумов для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб'єктів адміністративного судочинства.
Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Так, усунення певних недоліків скарги, не пов'язаних з дотриманням процесуальних строків, як от сплата судового збору, за відсутності підстав для поновлення строку подання скарги однаково виключає можливість відкриття апеляційного провадження за такою скаргою.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом, до скарги не було додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Крім того, матеріали апеляційної скарги містили клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому скаржник просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне скарження та зазначив, що ГУ ДФС у м. Києві пропустило строк на апеляційне оскарження у зв'язку з тим, що рішення першої інстанції від 27 грудня 2019 року, отримане ним 2 січня 2020 року, що підтверджено відміткою штампа вхідної кореспонденції, а тому відповідач має право на поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначив, що вказані твердження контролюючого органу про те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 27 грудня 2019 року ним було отримано 2 січня 2020 року, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи відповідачем рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2019 року отримано 30 грудня 2019 року, а отже, апеляційна скарга подана з пропуском встановленого частиною першою статті 295 КАС України 30-денного строку на апеляційне оскарження цього рішення. З урахуванням наведеного Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необґрунтованість твердження скаржника про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Тому ухвалою від 17 лютого 2020 року суд апеляційної інстанції надав податковому органу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги у спосіб надання доказів сплати судового збору, а також обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску такого строку з доданням належних та допустимих доказів на їх підтвердження.
27 лютого 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду ГУ ДФС у м. Києві подано заяву про усунення недоліків, у якій скаржник просив продовжити строк на сплату судового збору.
Необхідність продовження строку на сплату судового збору за подання апеляційної скарги відповідач обґрунтував відсутністю у ГУ ДФС у м. Києві можливості сплатити судовий збір.
Скаржником також не була виконана вимога ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху щодо подання заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, у зв'язку з чим Шостий апеляційний адміністративний суд оскаржуваною ухвалою від 16 березня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою Головного управління ДФС у м. Києві.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, оскільки ГУ ДПС у м. Києві, крім того, що не усунуто недоліки апеляційної скарги щодо сплати судового збору, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2019 року з наведенням підстав для поновлення такого строку, то суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.
Такий висновок ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права і не спростований доводами касаційної скарги.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.
За правилами частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх