про відмову у відкритті касаційного провадження
11 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 200/611/21-а
адміністративне провадження № К/9901/38317/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,
перевірив касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року (суддя Голуб В.А.) та
постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року (колегія у складі суддів Компанієць І.Д., Геращенка І.В., Міронової Г.М.)
у справі № 200/611/21-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - Управління ВД ФСС України в Донецькій області; відповідач) в особі Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати страхових виплат;
- зобов'язати Управління ВД ФСС України в Донецькій області нарахувати та виплатити заборгованість за страховими виплатами за період з вересня 2016 року до лютого 2019 року.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 05.05.2021, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2021, задовольнив позов.
18.10.2021 Управління ВД ФССУ в Донецькій області подало касаційну скаргу, що 23.10.2021 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2021, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Наразі Верховний Суд відкрив провадження у подібній справі № 200/3047/20-а. Крім того, зазначає, що ця справа стосується питання права, яка має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували ч. 3 Розділу VIII «;Прикінцеві та перехідні положення» від 23.09.1999 № 1105-XIV Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV). Законом України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII), Постановами Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - Постанова КМУ № 637), від 10.10.2014 № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Постанова КМУ № 531), Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, Тимчасовим порядком фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595, не передбачено здійснення нарахування та виплату страхових виплат потерпілим (особам, які мають право на виплату), які не перемістилися на територію, де органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі. Управління Фонду не має права здійснювати страхові виплати, в тому числі внутрішньо переміщеним особам, за відсутності документів, що підтверджують право особи на страхові виплати. З 01.09.2014 до 31.08.2016 ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у Бахмутському міському відділенні Управління ВД ФСС України в Донецькій області. З 01.09.2016 позивачу були припинені страхові виплати у зв'язку з визнанням недійсною довідки внутрішньо переміщеної особи. З того часу не звертався до жодного відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області за отриманням соціальних виплат та не перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа. Наразі Кабінет Міністрів України не затвердив порядок сплати внутрішньо переміщеним особам сум соціальних виплат за минулий період, тому у Фонду відсутні законні підстави для їх виплати.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У цій справі оскаржуються дії Фонду соціального страхування України щодо припинення щомісячних страхових виплат.
Ураховуючи предметом спору, Донецький окружний адміністративний суд в ухвалі від 01.03.2021 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі, ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Управління виконавчої дирекції ФССУ в Донецькій області, покликаючись на п. 3 ч. 4 ст. 328, пп. а) п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, обґрунтовує наявність таких обставин розглядом аналогічних позовів до Фонду щодо поновлення щомісячних страхових виплат внутрішньо переміщеним особам, у яких скасовані довідки про взяття на облік, та осіб, які не отримували довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі № 243/3505/16-ц вже викладала висновок щодо питання протиправності припинення соціальних виплат у подібних правовідносинах, який зводиться до того, що ненадання фізичною особою, яка не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, не є підставою для невиплати такій особі страхових виплат.
У цій справі Суд не вбачає підстав для відступу від такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Між тим, Управління виконавчої дирекції ФССУ в Донецькій області не визначає проблемне питання, відповідь на яке потребувала б викладення судом касаційної інстанції нового висновку щодо застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб'єктів подібних правовідносин, не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах Закону № 1105-XIV, Закону № 1706-VII, Постанови КМУ № 637, Постанови КМУ № 531 чи інших норм матеріального та процесуального права.
Тому, Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає обставин, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження
Покликання скаржника на відкриття Верховним Судом провадження за касаційною скаргою Управління ВД ФССУ в Донецькій області у справі у подібних правовідносинах, є неприйнятним, з огляду на те, що справа № 200/3047/20-а розглядалася за правилами загального позовного провадження та підлягала касаційному оскарженню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року у справі № 200/611/21-а.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя О.П. Стародуб