з питань роз'яснення судового рішення
Справа № 500/3042/20
10 листопада 2021 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши заяву представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про роз'яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якій позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі №500/3042/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії, - задоволено в повному обсязі. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його у апеляційному порядку.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 у справі №500/3042/20, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі №500/3042/20, - без змін.
29.06.2021, Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №500/3042/20 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», з урахуванням раніше виплачених сум.
03.11.2021, через відділ документального забезпечення суду надійшла заява представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у якій він просить роз'яснити рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі №500/3042/20, оскільки, таке рішення суду на переконання органу державної виконавчої служби є не зрозумілим, зокрема, в частині щодо того, з якої дати та за який період слід здійснювати перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році».
Ознайомившись із змістом заяви про роз'яснення рішення суду від 03.11.2021 у справі №500/3042/20, суд дійшов висновку, що у її задоволені слід відмовити повністю з огляду на таке.
Процесуальний правовий інститут роз'яснення судового рішення регламентовано положеннями статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, відповідно до частин першої та другої статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
З приписів вказаної норми слідує, що підстави для роз'яснення судового рішення існують лише тоді, коли постанова чи ухвала суду є незрозумілою, та без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки, високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення.
Отже, підставою для подання заяви про роз'яснення рішення, є його незрозумілість.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Враховуючи зазначене, суд констатує, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.
Критерієм для роз'яснення судового рішення є встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов'язків учасників справи у спірних правовідносинах.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №0907/2а-5226/2011.
Зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) незрозуміло з якої дати слід здійснювати перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році».
Суд зазначає, що рішенням суду від 13.01.2021 відповідача зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», з урахуванням раніше виплачених сум.
Судом зазначено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі - Постанова №543) було внесено зміни в постанову Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення Індексації пенсій у 2019 році» та доповнено пунктом 3-1, зі змісту якого слідує, що з 1 липня 2019 р. в разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії (крім пенсії за особливі заслуги перед Україною) в осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону, не досягає 2000 гривень, таким особам надається доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру. Фінансування виплат, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, що передбачені за програмою 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду».
Також, судом встановлено, що у ОСОБА_1 підтверджений страховий стаж становить 31 рік 06 місяців 08 днів, що дає право на передбачену поставною КМУ від 26.06.2019 № 543, якою внесено зміни у постанову КМУ від 20.02.2019 № 124, доплату до призначеної пенсії як матері особи з інвалідністю з дитинства, в той час як неналежне виконання обов'язків органами Пенсійного фонду України не може впливати на право особи на отримання пенсійних виплат у передбаченому законом розмірі.
Суд наголошує, що обставини та підстави, на які покликається представник органу державної виконавчої служби у заяві про роз'яснення судового рішення, за своєю суттю не свідчать про ускладнення реалізації судового рішення, що у свою чергу, виключає можливість застосовування судом, за таких умов, інституту «роз'яснення судового рішення», передбаченого статтею 254 КАС України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі №500/3042/20 є чітким та зрозумілим, мотивувальна частина рішення відповідає резолютивній частині, отже, заява представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про роз'яснення зазначеного судового рішення не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243, 248, 254, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд
В задоволенні заяви представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про роз'яснення рішення суду від 13.01.2021 в адміністративній справі №500/3042/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, - відмовити у повному обсязі.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя Мірінович У.А.