10 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 215/3097/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку
письмового провадження
в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року (головуючий суддя - Маковська О.В.) про повернення позовної заяви в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до начальника управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни
про визнання бездіяльності протиправною, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся із позовом до начальника управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни (далі - Відповідач) про визнання бездіяльності протиправною.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до начальника управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною - залишено без руху на підставі ст.ст.161, 169, 171 КАС України та зобов'язано позивача у десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання ним даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду:
- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.;
- належним чином оформленого адміністративного позову, відповідно до вимог частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до кількості учасників справи з визначенням належного відповідача у справі;
- належним чином завірених додатків до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року по справі №215/3097/20 позовну заяву ОСОБА_1 до начальника управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною - повернуто (а.с. 17).
Позивач - ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, оскаржив її в апеляційному порядку (а.с. 21).
В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Мотивуючи апеляційну скаргу Позивач фактично висловлює незгоду з ухвалою суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху та зазначає про те, що копію такої ухвали він не отримував.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року направлена на адресу позивача зазначену в позовній заяві ( АДРЕСА_1 ) з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Однак, на адресу суду першої інстанції 05 жовтня 2020 року повернувся конверт із поштовою відміткою - «За закінченням терміну зберігання».
Крім того, 20 серпня 2020 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 скарги без руху (номер у Єдиному державному реєстрі судових рішень 91042947).
З огляду на викладене судом першої інстанції вжито необхідні заходи щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день поставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №?270) у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
Згідно з частиною 1статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Таким чином, у встановлений судом процесуальний строк, а також станом на день постановлення оскаржуваної ухвали недоліки позовної заяви Позивачем не усунуто, клопотання про продовження строку на усунення недоліків не заявлено, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив у цій справі обґрунтовану ухвалу про повернення позовної заяви на підставі ст. 169 КАС України без порушень норм чинного процесуального законодавства, а тому ухвалу суду першої інстанції від 10 листопада 2020 року необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року по справі №215/3097/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.М. Іванов