Іменем України
08 листопада 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4191/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом, в якому позивач просив суд:
- стягнути кошти з фізичної особи ОСОБА_1 , в рахунок погашення податкової заборгованості по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у сумі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.), період виникнення заборгованості 06.08.2020 року в дохід місцевого бюджету.
В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.
ОСОБА_1 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області 21.05.2020 № 23740000000004015. 29.09.2020 відповдачем прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності. ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Сватівській ДПІ Головного управління ДПС у Луганській області (взято на облік 21.05.2020 року №122720107363). Станом на 27.07.2021 по ОСОБА_1 обліковується заборгованість по адмін. штрафам та штраф сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у сумі -17000,00 грн., період винекнення заборгованості 06.08.2020. Податкова заборгованість виникла у зв'язку з несплатою узгодженого податкового повідомлення-рішення № 0000843201 від 24.06.2020 на суму 17000,00 грн по строку сплати 06.08.2020, винесеного на підставі акту про результати факчтиної перевірки від 04.06.2020 № 412/12-32/32-01/ НОМЕР_1 . Податкове повідомлення-рішення №0000843201 від 24.06.2020 було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 25.06.2020. Вищезазначене податкове повідомлення-рішення на теперішній час відповідачем не оскаржено та не сплачено, відповідно вважається узгодженим та підлягає стягненню згідно ПКУ. Головним управлінням ДПС у Луганській області було сформовано податкову вимогу від 01.10.2020 року №25-13, яку направлено відповідачу 06.10.2020 року поштою з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На підставі викладеного, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, однак до суду повернувся конверт з довідкою поштового відділення за формою №20 "адресат відсутній за вказаною адресою" (арк.спр.49).
За приписами частин третьої та четвертої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:
1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;
2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:
1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Правом подати суду відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, відповідач не скористався.
Згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву на позовну заяву як визнання позову.
Відповідно до положень частини шостої статті 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вимоги частини 9 статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.
Судом було вчинено наступні процесуальні дії:
- ухвалою суду від 13.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк.спр.33-34).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , була зареєстрована як фізична особа - підприємець Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області 21.05.2020, номер державної реєстрації № 23740000000004015, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , основний вид діяльності за КВЕД: 47.25 роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах, 29.09.2020 відбувалсь державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням, запис № 2003740060001004015 (арк.спр.26-27).
Головним управлінням ДПС у Луганській області на підставі акту перевірки № 412/12-32/32-01/ НОМЕР_1 від 05.06.2020 встановлено порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 484/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481/95-ВР) та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000843201 від 24.06.2020 щодо застосування до відповідача штрафних санкції за вказане порушення у розмірі 17000,00 грн, яке направлено відповідача, проте останній не отримав у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджено рекомендованим повідомлення (арк. спр. 8-10,11,12, 13, 14).
Позивачем сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 01.10.2020 № 25-13, якою повідомлено відповідача, що станом на 30.09.2020 загальна сума податкового боргу платника податків становить 18260,40 грн, з яких штрафні санкції 17000,00 грн, яку направлено на адресу реєстрації відповідача, проте останній не її отримав у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджено рекомендованим повідомлення (арк. спр. 15,16).
Згідно інтегрованої картки платника податків за відповідачем рахується податковий борг станом на 05.11.2021 в сумі 17000,00 грн (арк. спр. 53).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон № 481/95-ВР.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 15-3 Закону № 481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: особам, які не досягли 18 років.
Частиною третьою статті 15-3 Закону № 481/95-ВР продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
Частиною першою статті 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до абзацу 9 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.
Відповідно до абзацу 15 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Згідно з частиною п'ятою статті 17 Закону № 481/95-ВР у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Пунктом 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790, визначено, що у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:
грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1);
штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Пунктами 226.1 та 226.2 статті 226 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Згідно зі пунктом 226.11 статті 226 Податкового кодексу України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.
Нормами пункту 228.2 статті 228 Податкового кодексу України встановлено, що контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.
Як визначено підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачений Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі - Порядок), згідно з пунктами 2, 3, 5, 10, 11 якого фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». До суб'єктів господарювання, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом. Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, серед іншого, акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства. У разі невиконання суб'єктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду. Суми фінансових санкцій, стягнені відповідно до цього Порядку, зараховуються до бюджету згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 9 Порядку рішення про застосування фінансових санкцій складається у трьох примірниках, один з яких залишається в органі, посадова особа якого прийняла це рішення; другий - надсилається у триденний строк після його прийняття суб'єкту господарювання або видається його уповноваженому представникові; третій - надсилається до територіального органу ДФС за місцем реєстрації суб'єкта господарювання для здійснення контролю за надходженням до державного бюджету суми сплаченого штрафу у разі порушення законодавства у сфері виробництва та обігу спирту або за місцем вчинення порушення для здійснення контролю за надходженням до місцевих бюджетів суми сплаченого штрафу в разі порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України податковим органом сформована та направлена відповідачу податкова вимога від 14.02.2018 №3005-17 про сплату податкового боргу в розмірі 17539,42 грн, яка не отримана відповідачем.
Пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Вказана вимога, з урахуванням п.58.3 ст.58 ПК України, вважається врученою платнику податків, однак, вжиті заходи не сприяли погашенню податкового боргу.
Судом встановлено, що станом на день розгляду справи вищевказані податкові повідомлення - рішення та податкова вимога не оскаржувались, доказів оскарження в судовому чи в адміністративному порядку відповідачем не надано, отже є узгодженими, тому суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
Внаслідок того, що відповідачем на дату судового розгляду справи податковий борг добровільно не сплачено, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми податкового боргу в загальному розмірі 17000,00 грн обґрунтованими, доведеними і такими, що належать задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
З викладеного слідує, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб'єкту владних повноважень, не підлягає.
Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.
Оскільки Головне управління ДПС у Луганській області у вказаній справі є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Луганській області до Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) податковий борг з адміністративних штрафів за порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР у сумі 17000,00 грн (сімнадцять тисяч грн 00 коп.) в дохід місцевого бюджету: (КБК 21081500) - 17000,00 грн., розрахунковий рахунок UA598999980314070561000012471, код платежу 21081500, отримувач - ГУК у Луг.обл./МТГм.СВАТОВЕ/21081500, ОКПО 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.О. Кисельова