про залишення заяви без руху
10 листопада 2021 року Справа № 340/8677/21
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., розглянув матеріали позову ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Голованівської районної державної адміністрації (також - відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його провести перерахунок і виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
Також, позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що про виплату допомоги до 5 травня за 2020 у меншому розмірі позивач дізнався кілька місяців тому із засобів масової інформації. Позивач не має юридичної освіти, не знає особливостей законодавства, що стосується його статусу, у зв'язку з чим не міг знати, що його права порушуються. Також, протягом 2020-2021 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в медичних закладах охорони здоров'я.
Надаючи оцінку наведеним вище обставинам суд зазначає наступне.
Згідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу;4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву, відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на наступне.
За правилами пп. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
При цьому, за ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач не надав суду письмових доказів отримання спірної допомоги у 2020 році.
Щодо строку звернення до суду слід зазначити таке.
Приписами статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
З матеріалів позовної заяви неможливо встановлено, коли позивачу виплачено спірну допомогу до 5 травня за 2020 рік.
Разом з тим, спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік.
Статтею 17-1 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Аналіз наведених норм КАС України та Закону № 3551-XII свідчить про те, що 30 вересня року, в якому мала бути здійснена виплата допомоги до 5 травня, - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата грошової допомоги до 5 травня.
Отже, перебіг строку звернення до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня року, в якому мала бути здійснена виплата допомоги до 5 травня.
З огляду на норми КАС України та Закону №3551-XII в разі не згоди позивача з невиплатою або з розміром виплати грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, строк на оскарження розпочався з 30 вересня 2020 та сплив 30.03.2021.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 справа за № 607/7919/17.
З даним позовом позивач звернувся до суду 04.11.2021, направивши його засобами поштового зв'язку, тобто з пропуском строку звернення до суду, визначеного ст.122 КАС України.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, ч. 1 ст. 123 КАС України також встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд не вважає зазначені позивачем у заяві обставини поважними та достатніми для поновлення строку звернення до суду з огляду на таке.
Відсутність у позивача юридичної освіти і незнання особливостей соціального законодавства не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Звернення до відповідача із заявою (копії якої суду не надано) та отримання листа від 09.08.2021 № Н-714/02-32 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і вказана дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, оскільки триваюча пасивна поведінка не свідчить про дотримання особою строку звернення до суду з урахуванням наявної можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Така позиція відповідає висновкам Верховного Суду у постанові № 240/12017/19 від 31.03.2021 (з відступленням від попередньої позиції).
Крім того, незнання про рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020, з урахуванням положення ст. 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", не є об'єктивною перешкодою для своєчасної реалізації права на звернення до суду у строк, встановлений законом, та не може бути підставою для висновку про його поновлення.
Щодо перебування позивача на стаціонарному лікуванні в медичних закладах охорони здоров'я, то як вбачається з наданих виписок із медичної картки стаціонарного хворого, позивач перебував на стаціонарному лікуванні у 2020 з 24.01.2020 по 07.02.2020, у 2021 - з 09.07.2021 по 23.07.2021, а тому у нього була можливість звернутись до суду в строк до 30.03.2021.
Також, в обґрунтування заяви позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що запровадження в країні карантинних заходів спричинили неможливість своєчасного подання позовної заяви. При цьому, органи місцевої виконавчої влади, інші державні органи, поштові відділення, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, продовжували свою роботу.
Таким чином, суддя не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).
Відтак, позовну заяву слід залишити без руху зі встановленням терміну для усунення недоліків, які можуть бути усунуті шляхом надання до суду:
- письмових доказів виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2020 (наприклад, виписку по картковому рахунку тощо);
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням підстав для поновлення цього строку та з наданням належних, допустимих, достатніх доказів на їх підтвердження.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до суду, зазначені позивачем у заяві від 04.11.2021.
Позовну заяву залишити без руху та повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько