про залишення позовної заяви без руху
09 листопада 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/8463/21
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповіда-1: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
відповіда-2: військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 )
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_4 , в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо непроведення своєчасного повного розрахунку при його звільненні;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_4 відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, нарахувати та виплатити на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.09.2017 року по 29.10.2021 року.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою з'ясовано, що вона подана без додержання вимог, установлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року становить 2270 грн.
Відповідно до частин 2, 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивач не подав доказів сплати судового збору, натомість у позовній заяві вказав, що позовна заява носить немайновий характер, а він звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
З матеріалів позовної заяви вбачається, що переданий на вирішення суду спір стосується нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Отже, позовні вимоги носять майновий характер.
Пільги щодо сплати судового збору установлені статтею 5 Закону України "Про судовий збір".
Так, відповідно до цієї норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 року №8-рп/2013 у справі №1-13/2013 зазначив, що поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій). При цьому поняття "грошове забезпечення" і "заробітна плата", які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними.
Воднораз, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16 сформулювала правовий висновок, згідно з яким середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий висновок підтриманий Верховним Судом у постанові від 23.02.2021 року у справі №360/3166/20.
Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, закріплені у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Частиною 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Системний аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у сукупності з положеннями частини 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з реалізацією їхнього правового статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Вимоги позивача про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист саме як учасника бойових дій та не стосуються захисту пільг, прав та гарантій, закріплених статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Тому підстави для застосування пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" відсутні, а судовий збір за цю позовну вимогу має бути сплачений на загальних підставах.
Таке застосування норм права відповідає висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі №9901/311/19, від 12.02.2020 року у справі №545/1149/17, Верховного Суду від 25.03.2020 року у справі №805/3982/17-а, від 19.10.2020 року у справі №240/934/20.
Тож, за подання до суду цієї позовної заяви майнового характеру має бути сплачено судовий збір, визначений виходячи із ціни позову. Оскільки на день подання позову неможливо встановити точну ціну позову, тому суд, керуючись частиною 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір", попередньо визначає розмір судового збору, який має сплатити позивач, у мінімальному розмірі 908 грн. (2270 грн. х 0,4)
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -
1.Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви: протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 908 грн.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш