Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
14 червня 2010 р. № 2-а- 4331/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Перцової Т.С.
секретаря - Ульященко Л.М.
за участю представників сторін:
позивача - Павлуненко К.Л., Кашиної Н.А.,
відповідача - Гвоздецького М.П.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Триатлон" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду первинної скарги,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Триатлон” (надалі - ТОВ фірма „Триатлон”) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (надалі -ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, відповідач), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.12.2009 р. № 0000411820/0, від 24.12.2009 р. № 0000411820/1, від 01.02.2010 р. № 0000411820/2, від 08.04.2010 р. № 0000411820/3 про визначення позивачеві податкового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 15000,0 грн., у т.ч. за основним платежем -10000,0 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями -5000,0 грн.; від 02.12.2009 р. № 0000401820/0, від 24.12.2009 р. № 0000401820/1, від 01.02.2010 р. № 0000401820/2, від 08.04.2010 р. № 0000401820/3 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 12000,0 грн., у т.ч. за основним платежем -8000,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -4000,0 грн. та рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про результати розгляду первинної скарги від 23.12.2009 року №20808/1-0/25-009.
В судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги з посиланням на норми ст.ст.19, 61 Конституції України, ст.ст.203, 208, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97 від 03.04.1997 року, ст.ст.9, 10, 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” №334 від 28.12.2994 року. Вважають, що висновки перевіряючих осіб, що викладені в акті перевірки щодо нікчемності укладених позивачем правочинів, завищення скоригованого валового доходу та податкового кредиту за спірний період, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень. Просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та скасувати оскаржувані рішення відповідача, як незаконні та необґрунтовані.
Представник відповідача - ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова у своїх запереченнях на адміністративний позов та усних поясненнях, наданих у ході судового розгляду справи, із заявленими позовними вимогами із посиланням на ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України не погодився, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача послався на результати документальної невиїзної перевірки ТОВ фірми „Триатлон”, а також на лист ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо перевірки ТОВ «НВП «Енергобуд». Вказує, що підставою для невизнання ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова сум, включених позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «НВП «Енергобуд»слугували висновки акту перевірки про нікчемність угод, укладених ТОВ фірмою „Триатлон” з вказаним контрагентом, який мав господарські відносини з ТОВ «ПБК «Вертикаль». Враховуючи викладене, вважає, що оскільки недійсний правочин не має жодних правових наслідків, окрім тих, що пов'язані з його недійсністю, суми по взаємовідносинах з ТОВ «НВП «Енергобуд»не підлягають включенню до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, у зв'язку з чим вважає правомірним висновки акту перевірки про завищення позивачем показників відповідних декларацій за період червня 2008 р. та не вбачає підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду первинної скарги.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2009 р. фахівцем ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на підставі службового посвідчення, згідно листа ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 19.05.2009 р. № 2246/7/23-314 було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ фірми «Триатлон»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «НВП «Енергобуд»по ланцюгу постачання від ТОВ «ПБК «Вертикаль»за період з 01.04.2006 р. по 30.06.2008 р. Про результати перевірки складено акт № 5170/182/14069455 від 13.11.2009 р., до якого ДПІ було внесено зміни у зв'язку з самостійним виявленням описки, про що позивача повідомлено листом № 20421/10/18-015 від 16.12.2009 р.
За висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ фірмою «Триатлон»ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів з ТОВ «НВП «Енергобуд», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ТОВ фірмою «Триатлон»з ТОВ «НВП «Енергобуд»по ланцюгу постачання від ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3, 4, 5 Закону № 334/94-ВР, дані, відображені ТОВ фірмою «Триатлон»у деклараціях з податку на прибуток за період червень 2008 р. в частині валових витрат не є дійсними на суму 40000,00 грн.; п.5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР, в результаті чого донараховано податок на прибуток за І півріччя 2008 року всього на суму 10000,00 грн.; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3, 4, 7 Закону про ПДВ; дані, відображені ТОВ фірмою «Триатлон»у деклараціях з ПДВ за період червень 2008 р. про обсяги робіт (послуг), податковий кредит -не є дійсними на суму 8000,00 грн.; пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, в результаті чого донараховано податок на додану вартість за період червень 2008 р. в сумі 8000,00 грн.
З висновками податкового органу ТОВ фірма „Триатлон” не погодилось та надало до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова свої заперечення від 20.11.2009 р., на які отримало відповідь № 19249/10/18-015 від 25.11.2009 року про залишення висновків акту перевірки без змін.
02.12.2009р. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення - рішення № 0000411820/0 про визначення позивачеві податкового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 15000,0 грн., у т.ч. за основним платежем -10000,0 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями -5000,0 грн.; № 0000401820/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 12000,0 грн., у т.ч. за основним платежем -8000,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -4000,0 грн.
Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ фірма „Триатлон” 09.12.2009 року подало на них до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова первинну скаргу.
Рішенням ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 23.12.2009р. № 20808/10/25-009 про результати розгляду первинної скарги ТОВ фірми „Триатлон ” було відмовлено у задоволенні первинної скарги та залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення -рішення. Після чого були прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.12.2009 р. за №№ 0000411820/1, 0000401820/1 на такі ж саме суми податкових зобов'язань, що із дріб'ю 0.
В подальшому, за результатами процедури адміністративного оскарження повторні скарги до ДПА в Харківській області та ДПА України були залишені без задоволення, та відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 01.02.2010 р. за №№ 0000411820/2, 0000401820/2, від 08.04.2010 р. №№ 0000411820/3, 0000401820/3 на такі ж саме суми податкових зобов'язань, що із дріб'ю 0.
Як вбачається з акту перевірки ТОВ фірми «Триатлон», підставою для висновку про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «НВП «Енергобуд»стала та обставина, що у контрагента останнього - ТОВ «ПБК «Вертикаль», згідно даних акту перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова, відсутні необхідні умови для відповідної господарської, економічної діяльності, технічний персонал, основні фонди, виробничі активи, складські приміщення і транспортні засоби, у зв'язку з чим усі угоди, що укладались або виконувались ТОВ «ПБК «Вертикаль»протягом перевіреного періоду (з 01.04.2006 року по 30.06.2008 року), є нікчемними.
З урахуванням наведеного, на підставі ст.216 Цивільного кодексу України відповідачем зроблено висновок про безпідставність віднесення позивачем за результатами взаємовідносин з ТОВ «НВП «Енергобуд», який в минулому мав правовідносини з ТОВ «ПБК «Вертикаль», до складу валових витрат -40000,00 грн., та до складу податкового кредиту -8000,00 грн.
З таким висновком відповідача неможливо погодитись виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28.05.2008 р. між ТОВ фірмою «Триатлон»(Замовник) та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Енергобуд»(Виконавець) було укладено договір № 28/05-08П від 28.05.2008 р., за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати розробку проекту зовнішнього електропостачання житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 18А. Загальна вартість робіт по договору -252079,20 грн. Строк виконання робіт по договору, первісно визначений сторонами у 120 днів після їх передплати, було продовжено додатковою угодою № 1 до договору від 30.09.2008 р. до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань.
В рамках виконання своїх зобов'язань за договором ТОВ «НВП «Енергобуд»було складено кошториси на проектні (вишукувальні) роботи з детальним зазначенням у них вартості кожного виду робіт.
За результатами вказаних господарських відносин ТОВ «НВП «Енергобуд»було виписано на адресу позивача податкові накладні № 100 від 10.06.2008 р. на суму 60000,00 грн., № 153 від 28.07.2008 р. на суму 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ -8333,33 грн., № 222 від 13.10.2008 р. на суму 40000,00 грн., в т.ч. ПДВ -6666,67 грн.
Згідно з п.5.1 ст.5 Закону №283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті ( пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР).
Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону передбачено певні обмеження або пряма заборона щодо включення деяких витрат до складу валових витрат. Заборони щодо включення до складу валових витрат вартості проектно-будівельних робіт в даних пунктах Закону законодавцем не встановлено.
Слід відмітити, що, як стверджують представники позивача і не заперечується відповідачем, виконання робіт за договором від 28.05.2008 р. триває.
У зв'язку з цим, на момент спірної перевірки позивачем було сплачено не повну вартість робіт за договором у сумі 252079,20 грн., а лише суму в розмірі 150000,00 грн., при цьому до складу валових витрат за перевірений період віднесено 40000,00 грн., які саме і не визнає відповідач.
Суд також вважає за необхідне відмітити, що банківські виписки по рахунку позивача було досліджено в процесі перевірки, перерахування коштів позивачем на адресу ТОВ «НВП «Енергобуд»відповідачем по справі не заперечується.
Відповідно до пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
З урахуванням наведеного, беручи до уваги те, що сам факт виконання робіт по договору відповідачем по справі не заперечується, а відтак, договір по виконанню проектно-вишукувальних робіт є реальним, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат за червень 2008 року суму в розмірі 40000,00 грн. по першій з подій, передбачених пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону № 334/94-ВР.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підпунктом 7.4.5 зазначеного пункту встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно п.п.7.2.3 Закону №168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Відповідно до п.п.7.2.6 Закону №168 податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.
Суд зазначає, що податкові накладні № 100 від 10.06.2008 р., № 153 від 28.07.2008 р., № 222 від 13.10.2008 р., виписані на адресу позивача ТОВ «НВП «Енергобуд», заповнені у відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ. Будь-яких зауважень з приводу неналежного заповнення податкових накладних з боку перевіряючих у акті перевірки не зазначено.
Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 ст.7 Закону про ПДВ право на нарахування податку та складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. На дату укладання угод як ТОВ фірма «Триатлон», та і його контрагент -ТОВ «Енергобуд»були за даними реєстру ДПА України зареєстровані як платники ПДВ.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що ТОВ фірмою "Триатлон" було правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму в розмірі 8000,00 грн. за результатами господарських відносин з ТОВ «НВП «Енергобуд»на підставі належним чином заповнених податкових накладних.
Крім того, суд зауважує, що Закон про ПДВ не ставить право платника ПДВ на податковий кредит, у даному випадку ТОВ фірми «Триатлон», в залежність від дій чи бездіяльності контрагентів ТОВ «НВП «Енергобуд», з яким останній мав правовідносини.
Щодо висновків акту про нікчемність правочинів між ТОВ фірмою «Триатлон»та ТОВ «НВП «Енергобуд»суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як випливає зі змісту акту перевірки, висновок ДПІ у Червонозаводськму районі м. Харкова про порушення позивачем за правочином, укладеним з ТОВ „НВП «Енергобуд»ч.1 ст.203, ст. 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України було зроблено виходячи з того, що правочини, вчинені ТОВ «ПБК «Вертикаль», ТОВ «НВП «Енергобуд»та ТОВ фірма «Триатлон»не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, вочевидь є такими, що укладені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемними.
Суд, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказаний висновок ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова помилковим та безпідставним.
Частина 1 ст.203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно п.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності право чину є недодержання в момент вчинення право чину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 зазначеної статті, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Оскільки судом було з'ясовано, що правовідносини за спірним правочином від 28.05.2008 р. між позивачем та його контрагентом, тривають, виконання робіт за договором не закінчено, сплачено не повну вартість робіт за договором у сумі 252079,20 грн., а лише суму в розмірі 150000,00 грн.
З огляду на викладене, суд вважає висновки ДПІ про нікчемність правочину від 28.05.2008р. в повному обсязі передчасними та такими, що передують настанню подій, на підставі яких саме і буде можливо встановити реальність настання правових наслідків, що ним обумовлені в силу положень п.1, п.2 ст.215 Цивільного кодексу України.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що правові наслідки укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, встановлені не нормами спеціальних законів з оподаткування, а виключно нормами ч.1 ст.208 Господарського Кодексу України. При цьому, судом зазначається, що наведені вище санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків, зборів (обов'язкових платежів) однією із сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Відповідальність за несплату податків передбачена спеціальним законом з оподаткування Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 від 21.12.2000 р. та у відповідних випадках Кримінальним Кодексом України.
Суд вважає за необхідне зазначити, що висновок про нікчемність правочинів між ТОВ фірмою «Триатлон»та ТОВ «НВП «Енергобуд»зроблено відповідачем за відсутності вищенаведених належних та допустимих доказів.
В акті перевірки відсутні посилання на докази, які підтверджують, що позивачу було відомо про порушення його контрагентами вимог податкового законодавства, або порушення цих вимог платниками-контрагентами ТОВ «НВП «Енергобуд».
Отже, будь-які умисні дії товариства, а також посадових осіб юридичної особи, стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину -відсутні.
Приписами статті 19 Конституції України регламентовано, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до норм Закону України «Про систему оподаткування»за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання (стаття 9) та не визначено право (стаття 10) здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, заявленими іншою стороною правочину. Таким чином, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.
Статтею 61 Конституції України закріплено саме індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тож притягненню до відповідальності підлягає саме правопорушник, а не той, хто мав з ним господарські відносини. Податкова звітність є конфіденційною інформацією і не оприлюднюється без згоди її власника. Єдине, що можна перевірити до укладання договору за даними реєстру платників ПДВ - те, чи є ймовірна сторона угоди платником податку на додану вартість на дату укладання угоди, що і було зроблено ТОВ фірмою «Триатлон».
Суд вважає за необхідне відмітити, що як було зазначено відповідачем висновок про нікчемність правочину між ТОВ фірмою «Триатлон»та ТОВ «НВП «Енергобуд»зроблено на підставі одного лише листа ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, яким відповідача повідомлено, що за результатами планової виїзної перевірки угоди, укладені та такі, що виконувались ТОВ «НВП «Енергобуд»протягом перевіреного періоду, не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.
Слід зауважити, що відповідач не був позбавлений права провести виїзну перевірку, під час якої встановити наявність або відсутність наслідків виконання робіт за спірним договором, з урахуванням положень п.3 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509, якою передбачено право податкового органу провести позапланову виїзну перевірку у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем в акті перевірки зазначено про порушення ТОВ фірмою «Триатлон»норм Цивільного кодексу України без вказівки на те, яким саме чином, якими діями або бездіяльністю було порушено ці норми.
Такі дії податкового органу суперечать вимогам п.2.3.2 Наказу ДПА України від 10.08.2005 р. № 327 «Про затвердження порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205, відповідно до якого за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що як вбачається з акту перевірки, відомості, зазначені у листі ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, ґрунтуються на акті перевірки ТОВ «НВП «Енергобуд»від 24.04.2009 р. № 859/23-304/34014461.
Проте, суд вважає за необхідне відмітити, що позивачем до матеріалів справи надано копію рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2010 р., яким визнано недостовірними відомості, розповсюджені Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова, які викладені в акті перевірки від 24.04.2009 р. № 859/23-304/34014461, зокрема, ті, що ТОВ «Енергобуд»не мало можливості отримувати електромонтажні та проектні роботи, які були надані ТОВ «ПБК «Вертикаль, та реалізовувати їх в адресу Замовників.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про нікчемність правочину, укладеного між ТОВ фірмою «Триатлон» та ТОВ «НВП «Енергобуд».
За таких обставин, висновок ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про порушення позивачем п.5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР в частині завищення валових витрат на суму 40000,00грн. та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ в частині завищення податкового кредиту на суму 8000,00 грн. є безпідставним, а спірні податкові повідомлення-рішення -такими, що підлягають скасуванню на підставі ч.3 ст.2 КАС України.
Також, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог в частині скасування рішення ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова про результати розгляду первинної скарги від 23.12.2009р. № 20808/10/25-009, з усіх вищенаведених підстав як такого, що відповідає поняттю рішення, яке може бути оскаржено відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 138, 143, ч.1 ст.158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Триатлон" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду первинної скарги - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова № 0000401820/0 від 02.12.2008 року, № 0000401820/1 від 24.12.2009 року, № 0000401820/2 від 01.02.2010 року, № 0000401820/3 від 08.04.2010 року про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 12 000, 00 грн.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова № 0000411820/0 від 02.12.2008 року, № 0000411820/1 від 24.12.2009 року, № 0000411820/2 від 01.02.2010 року, № 0000411820/3 від 08.04.2010 року про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 15 000, 00 грн.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова про результати розгляду первинної скарги від 23.12.2009 року № 20808/10/25-009.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Триатлон"", код 14069455 державне мито у розмірі 3,40 грн.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 18.06.2010 р.
Суддя Т.С. Перцова