копія
14 червня 2010 р. Справа № 2а-3795/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.
за участю секретаря судового засідання - Бабаніної О.В.,
представника позивача - Привалова О.М.,
представника відповідача - Андрющенка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кролевецькому районі про зобов'язання вчинити певні дії ,-
Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі (позивач, УПФУ в Кролевецькому районі) звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кролевецькому районі (відповідач, відділення ВД ФССНВВПЗУ у Кролевецькому районі) прийняти до заліку та відшкодувати на користь управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі понесені витрати на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги в загальному розмірі 64 469грн. 08коп.
Свої вимоги мотивує тим, що протягом листопада 2009р. - лютого 2010р. УПФУ в Кролевецькому районі були здійснені витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в тому числі: витрати на виплату і доставку щомісячної державної адресної допомоги, підвищення до пенсії та витрати на виплату допомоги на поховання в загальній сумі 64 469грн. 08коп., які не були прийняті відповідачем до заліку.
Сума витрат, з якою не погоджується відділення ВД ФССНВВПЗУ у Кролевецькому районі, на думку УПФУ в Кролевецькому районі, повинен відшкодовувати позивачу саме відповідач, оскільки, згідно ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі по тексту - Закон №1105), обов'язок, здійснювати виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено саме на Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Посилаючись на вказане, а також на постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» (далі по тексту - Постанова №265), та постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 року №198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі по тексту - Постанова №198), позивач вважає, що щомісячна державна адресна допомога, підвищення до пенсії, витрати на їх виплату і доставку, а також витрати на виплату допомоги на поховання включаються до витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а тому, на його думку, звернення до відповідача щодо відшкодування понесених зазначених вище витрат, було правомірним.
Відповідач з позовними вимогами не погодився, виходячи з того, що відшкодування витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої Постановою №265 та підвищення до пенсії, передбаченої Постановою №198, суперечить нормам чинного законодавства, вважав, що акти звірки підписані відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року №5-4\4 (далі по тексту - Порядок). Просив у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.28-31).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з підстав, викладених у позові та уточнень (а.с.36), доповнив, просив: зобов'язати відповідача прийняти до заліку та відшкодувати понесені позивачем витрати за листопад 2009р.- лютий 2010р. на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги в розмірі 60 668грн. 04коп., підвищення до пенсії в сумі 2 949грн. 57коп, та витрати на поховання за листопад 2009р. в розмірі 851грн. 47коп., що в загальній сумі становить 64 469грн. 08коп., додатково пояснив, що смерть пенсіонера, допомогу на поховання якого позивач просить зобов'язати відшкодувати відповідача, не пов'язана з нещасним випадком, однак, у зв'язку з тим, що даний пенсіонер отримував пенсію саме у відділенні ВД ФССНВВПЗУ у Кролевецькому районі, тому відповідач повинен відшкодувати дані витрати.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, на його думку ВД ФССНВВПЗУ у Кролевецькому районі діяло на підставі та в межах повноважень, наданих Законом №1105, стосовно виплати допомоги на поховання пояснив, що смерть пенсіонера повинна бути у причинному зв'язку від нещасного випадку, що стався на виробництві, в іншому випадку - допомога на поховання відшкодовується органами Пенсійного фонду незалежно від перебування пенсіонера на обліку у відділенні ВД ФССНВВПЗУ, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що протягом листопада 2009р. - лютого 2010р. УПФУ в Кролевецькому районі потерпілим особам здійснювало виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до актів щомісячної звірки відділення ВД ФССНВВПЗУ у Кролевецькому районі прийняло до відшкодування понесені витрати лише в сумі 21 233грн. 34коп., в т. ч. за листопад 2009р. - 4 950грн. 77коп., грудень 2009р.- 5 649грн. 62коп., січень 2010р. - 5 518грн. 39коп. та лютий 2010р. - 5 114грн. 56коп.
Суми витрат на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги в розмірі 60 668грн. 04коп.. ( в т.ч. за листопад 2009р. 14 333грн. 08коп., грудень 2009р. - 15 879,00грн., січень 2010р. - 15 741грн. 10коп., лютий 2010р. - 14 714грн. 86коп.), підвищення до пенсії в розмірі 2 949грн. 57коп. (в т.ч. за листопад 2009р. 685грн. 78коп., грудень 2009р. - 685грн. 34коп., січень 2010р. - 714грн. 41коп., лютий 2010р. - 864грн. 04коп.), а також суми витрат на виплату допомоги на поховання за листопад 2009р. в розмірі 851грн. 47коп., не були прийняті відповідачем до заліку. Дані обставини підтверджуються поясненнями представників сторін, копіями актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за листопад 2009р. (а.с.22), грудень 2009р. (а.с.9), січень 2010р. (а.с.8), лютий 2010р. (а.с.7), копіями таблиць розбіжностей за листопад 2009р. (а.с.13), грудень 2009р. (а.с.12), січень 2010р. (а.с.11), лютий 2010р. (а.с.10), копіями списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в листопаді 2010р. (а.с.20-21), в грудні 2009 року (а.с.18-19), в січні 2010р. (а.с.16-17), в лютому 2010р. (а.с.14-15), розрахунком суми боргу (а.с.6).
Відповідно до п.п. «г» та «д» п.1 ч.1 ст.21 Закону №1105, на чому також наголошує позивач, у разі настання страхового випадку страховик, яким є Фонд соціального страхування від нещасних випадків, зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
В той же час, частиною 16 статті 34 Закону №1105 передбачено, що виплата пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання здійснюється відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення. У випадку, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг згідно ст. 24 зазначеного Закону між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Посилаючись на приписи ст. 21 Закону №1105, Постанову №265, Постанову №198 та положення Порядку, зважаючи, що обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, внаслідок ушкодження здоров'я при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, покладено на Фонд соціального страхування, позивач вважає, що саме відповідач повинен відшкодовувати органу Пенсійного фонду суми витрат на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги та підвищення до пенсії.
Однак, суд не погоджується з даною позицією позивача. УПФУ в Кролевецькому районі помилково обов'язок Фонду соціального страхування щодо відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, внаслідок ушкодження його здоров'я при настанні страхового випадку поєднує з обов'язком нести витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги, а також підвищення до пенсії особам, яким призначено пенсії по інвалідності. Норми Закону №1105, що є спеціальними нормами, які регулюють відносини державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, зокрема стаття 21, не передбачають таких витрат Фонду як виплата особам, яким призначено пенсії по інвалідності, щомісячної державної адресної допомоги та підвищення до пенсії. Останні передбачені відповідно Постановою №265 та Постановою №198.
В той же час, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1105 передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативні правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Постанови №265 та Постанови №198 суперечать приписам Закону №1105, а тому застосовувати їх не можна, до того ж в них не передбачено самого порядку відшкодування даних витрат.
Також позивач стверджує, що відшкодування витрат на виплату та доставку допомоги на поховання, здійснених ним у листопаді 2009р. повинно нести відділення ВД ФССНВВПЗУ у Кролевецькому районі, проте таку позицію суд також вважає хибною, з наступних підстав.
Як зазначалось вище, відповідно до ч.1 ст. 21 Закону №1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків у встановленому законодавством порядку зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті у разі настання страхового випадку .
При цьому відповідно до ст. 13 Закону №1105 страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Позивачем не надано доказів, що смерть потерпілого настала саме від нещасного випадку або професійного захворювання, більш того, його представник в судовому засіданні зазначає, що стверджувати вказане в нього немає підстав, однак, з огляду на те, що пенсію потерпілий отримував у відповідача, той і повинен був нести витрати на виплату допомоги на поховання.
Проте, відповідно до ч.8. ст. 34 Закону №1105 у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 №826 «Про затвердження Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» (далі - Постанова КМУ №826) витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.9 ст. 34 Закону №1105 у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.
Аналіз норм Закону №1105 та Постанови КМУ №826 дає підстави вважати, що Фонд соціального страхування зобов'язаний відшкодувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. А тому висновки позивача з цього приводу суд вважає безпідставними та не приймає до уваги.
Крім того, варто зазначити, що Порядок, на який посилається позивач, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Згаданий Порядок (п.2) визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків. Тобто остаточне питання відшкодування сум вирішується на центральному рівні, не між сторонами по справі. Підписання акту звірки є правом сторін.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимога позивача про зобов'язання відділення ВД ФССНВВПЗУ у Кролевецькому районі прийняти до заліку та відшкодувати суми витрат УПФУ в Кролевецькому районі на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги, підвищення до пенсії за листопад 2009р.- лютий 2010р. та витрати на виплату допомоги на поховання за листопад 2009р. в загальній сумі 64 469грн. 08коп., є безпідставною та лежить поза межами прав УПФУ в Кролевецькому районі, а тому вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кролевецькому районі про зобов'язання прийняти до заліку та відшкодувати на користь управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі понесені витрати на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги, підвищення до пенсії за листопад 2009р.- лютий 2010р. та витрати на виплату допомоги на поховання за листопад 2009р. в загальній сумі 64 469грн. 08коп. -відмовити за його безпідставністю..
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) І.Г. Шевченко
< Список > < Дата >
З оригіналом згідно
Суддя І.Г. Шевченко
Повний текст постанови складено 21.06.2010року.