копія
16 червня 2010 р. Справа № 2а-4935/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.
за участю секретаря судового засідання - Нероди Г.М.,
представника позивача - Шевченка Д.О.,
представника відповідача - Скібіної Л.М.,
представника третьої особи - Зайченка О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Сумському районі до відділу Державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції, третя особа-державне підприємство "Новосуханівський спиртовий завод", про скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії ,-
Управління Пенсійного фонду України в Сумському районі (позивач, УПФУ в Сумському районі) звернулось до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції (відповідач, ВДВС Сумського РУЮ), в якому просить:
- скасувати постанову заступника начальника ВДВС Сумського РУЮ Скібіної Лілії Миколаївни від 23.04.2010р. ВП №18777305;
- зобов'язати заступника начальника ВДВС Сумського РУЮ Скібіну Лілію Миколаївну поновити виконавче провадження з приводу примусового виконання виконавчого листа №2а-1991/10/1870, виданого 24.03.2010р. Сумським окружним адміністративним судом, про стягнення з державного підприємства «Новосуханівський спиртовий завод» (далі - третя особа, ДП «Новосуханівський спиртовий завод») на користь УПФУ в Сумському районі заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 39 449грн. 17коп.
Свої вимоги мотивує тим, що постанова держвиконавця порушує інтереси держави в особі позивача, оскільки відповідачем, в результаті помилкового розуміння норм Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» було зупинено виконавче провадження №18777305. Позивач вважає, що на зобов'язання за виконавчим листом від 24.03.2010р. за №2а-1991/10/1870 не поширюється дія мораторію, оскільки воно виникло вже після порушення провадження у справі про банкрутство - 11.01.2008р. та введення мораторію, а тому у держвиконавця не було підстав, визначених п.8 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» до зупинення виконавчого провадження.
Відповідач з позовними вимогами не погодився. Дії державного виконавця ВДВС Сумського РУЮ вважав правомірними, а оскаржувану постанову - такою, що прийнята в межах, наданих Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» повноважень. Відповідач зазначає, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється лише на вимоги, що стосується стягнення виплат заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, зобов'язання ж за виконавчим листом від 24.03.2010р. за №2а-1991/10/1870 не підпадає під дію вказаного переліку (а.с.8).
Третя особа - ДП «Новосуханівський спиртовий завод», позовні вимоги вважав необґрунтованими, а оскаржувану постанову - такою, що відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з підстав, викладених у позові, підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами не погодився та пояснив, що державний виконавець діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», просив у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи - ДП «Новосуханівський спиртовий завод» з позовними вимогами не погодився, вважав, що державний виконавець діяв в межах повноважень, наданих йому Законом України «Про виконавче провадження», просив у задоволенні позову відмовити..
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.6), оскаржувану постанову позивач отримав 26.04.2010року, що не заперечується відповідачем, вхідний штамп на позовній заяві свідчить, що позов було надіслано в останній день права на оскарження постанови (а.с.4), у зв'язку з чим, на переконання суду, строки на звернення з даним позовом до суду УПФУ в Сумському районі не були пропущені, а тому справа розглядається в порядку, встановленому КАС України.
Заслухавши повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.
Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
В судовому засіданні встановлено, що у відділі ДВС Сумського РУЮ на виконанні перебуває виконавче провадження №18777305, відкритого з приводу примусового виконання виконавчого листа №2а-1991/10/1870, виданого 24 березня 2010 року Сумським окружним адміністративним судом про стягнення з ДП «Новосуханівський спиртовий завод» на користь УПФУ в Сумському районі заборгованості зі сплати страхових внесків за грудень 2009 року в розмірі 39 449грн. 17коп., що підтверджується поясненнями сторін та копією виконавчого листа №2а-1991/10/1870 (а.с.6).
Стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначає обов'язок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
11.01.2008р. господарським судом Сумської області було винесено ухвалу про порушення відносно ДП «Новосуханівський спиртовий завод» провадження у справі про банкрутство №8/3-08, якою було введено процедуру розпорядження майна боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.7).
Враховуючи дану ухвалу, 23.04.2010р. заступником начальника відділу ДВС Сумського РУЮ Скібіною Л.М., зважаючи на приписи п.8 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №18777305 (а.с.6).
Позивач, посилаючись на визначення мораторію, стверджує, що державний виконавець, помилково застосовуючи норми ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з посиланням на приписи п.8 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» зупинив виконавче провадження. Однак, дану позицію суд вважає хибною та не приймає до уваги з наступних підстав.
Відповідач під час винесення оскаржуваної постанови посилався на п.8 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», за правилами якого виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Враховуючи, що правовідносини, які виникають під час процедури банкрутства регулюються спеціальним Законом, норми ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» слід застосовувати у відповідному поєднанні з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Позивач наголошує, що в даному випадку необхідно керуватись виключно поняттям самого визначення мораторію та приймати до уваги, що зобов'язання за виконавчим листом виникли вже після введення мораторію.
Дійсно, згідно абз. 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Відповідно до ч.ч.4,7 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.7) ухвалою господарського суду Сумської області від 11.08.2008р. одночасно з порушенням справи про банкрутство відносно третьої особи було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Тобто фактично зобов'язання за виконавчим листом №2а-1991/10/1870 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за грудень 2009р. дійсно виникли після порушення у справі про банкрутство та введення мораторію (а.с.6,7).
Разом з тим, пункт 8 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає обов'язкове зупинення виконавчого провадження, якщо, зокрема на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Позивач, посилаючись на визначення поняття мораторію робить висновок, що на зобов'язання за виконавчим листом №2а-1991/10/1870не поширюється дія мораторію.
Однак, ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначає, виключно в яких саме випадках дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, а саме - на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону. При цьому, як вбачається з матеріалів справи (а.с.17-18) та пояснень сторін 25.02.2010р. ухвалою господарського суду Сумської області було продовжено процедуру розпорядження майном до 01.07.2010р., ДП «Новосуханівський спиртовий завод» до сих пір перебуває у стадії розпорядження майном. Тобто до вказаних вище перелічених випадків, за наявності яких, на задоволення вимог кредиторів дія мораторію не поширюється, не можна віднести стягнення зобов'язання по сплаті третьою особою страхових внесків за грудень 2009рік.
Також варто зазначити, що відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Тобто, вказана норма визначає лише конкретний проміжок часу, протягом якого не вчиняються дії з примусового виконання рішень судів та інших органів, цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю.
Стаття 7 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини у справі, суд приходить до висновку, що державним виконавцем правомірно, у відповідності до ст. 19 Конституції України, ч.3 ст.2 КАС України, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», з використанням цих повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, у зв'язку з чим не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Сумському районі до відділу Державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції про скасування постанови заступника начальника відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції Скібіної Лілії Миколаївни від 23.04.2010 року ВП№18777305 та зобов'язання заступника начальника відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції Скібіну Лілію Миколаївну поновити виконавче провадження з приводу примусового виконання виконавчого листа №2а-1991/10/1870, виданого 24.03.2010 року Сумським окружним адміністративним судом, про стягнення з державного підприємства "Новосуханівський спиртовий завод" на користь управління Пенсійного фонду України в Сумському районі заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 39449грн. 17коп. -відмовити за його безпідставністю..
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) І.Г. Шевченко
< Список > < Дата >
З оригіналом згідно
Суддя І.Г. Шевченко
Повний текст постанови складено 22.06.2010року.