Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження
08 листопада 2021 р. Справа №200/14843/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бєломєстнов О.Ю., розглянувши у приміщенні суду за адресою: м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 1, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.11.2021 ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якій просить:
- визнати протиправними дії, які полягали у наданні неповної інформації приватному нотаріусу Волноваського районного нотаріального округу Донецької області Степаніщенко Е.А., щодо розміру пенсії ОСОБА_2 , яка була йому нарахова але не одержана за життя;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області сформувати та направити приватному нотаріусу Волноваського районного нотаріального округу Донецької області Степаніщенко Е.А. довідку із врахуванням усієї суми недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2018 року до ІНФОРМАЦІЯ_1, для подальшого включення до складу спадщини ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих до неї документів, суд дійшов до наступних висновків.
Правильне визначення юрисдикції є першочерговим при реалізації права на доступ до суду.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, вимагає визначення юрисдикції судового органу, який вправі здійснювати такий розгляд.
При цьому суд, який розглядає справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції. Зокрема, у п. 24 рішення ЄСПЛ від 20.07.2006 р. у справі «Сокуренко і Стригун проти України» суд вказав, що словосполучення «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.
Публічно-правовим спором відповідно до п.2 ч. 1 ст. 4 КАС України є спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Як раніше зазначено позивач просить суд:
- визнати протиправними дії, які полягали у наданні неповної інформації приватному нотаріусу Волноваського районного нотаріального округу Донецької області Степаніщенко Е.А., щодо розміру пенсії ОСОБА_2 , яка була йому нарахова, але не одержана за життя;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області сформувати та направити приватному нотаріусу Волноваського районного нотаріального округу Донецької області Степаніщенко Е.А. довідку із врахуванням усієї суми недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2018 року до ІНФОРМАЦІЯ_1, для подальшого включення до складу спадщини ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за № 0500-1517-8/67931 від 13.09.2021 року, станом на 13.09.2021 року недоотримана пенсія померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня.
Отже, предметом поданої заяви у даній справі є майновий інтерес позивача щодо виплати недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Нормами ст. 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності -входять до складу спадщини.
Згідно положень ст. 46 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Суд зауважує, що норми ст.46 зазначеного Закону не конкурують зі змістом ст.ст.1218, 1247 ЦК України, оскільки лише підтверджують можливість отримання вказаних виплат. При цьому отримання цих коштів повинно відбуватися за вимогами спадкового права зі встановленням всього кола спадкоємців, строків прийняття спадщини, що можливо тільки в порядку цивільного судочинства. Тобто суд зазначає, що майно, яке залишилося після смерті особи, є спадковим майном, а його отримання носить приватноправовий характер.
Згідно абз.1 ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, між сторонами виник спір про цивільне право, предметом якого фактично є майновий інтерес позивача як спадкоємця щодо визнання права на отримання грошових коштів померлого. Тому спір має приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 286/3516/16-ц (провадження № 14-95цс19) та від 03 квітня 2019 року в справі № 808/1346/18 (провадження № 11-1499апп18).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням ч. 6 ст. 170 КАС України суд роз'яснює позивачеві, що він має звернутись саме зі складеною у відповідності до ст. 175 ЦПК України позовною заявою в порядку цивільного судочинства до місцевого суду загальної юрисдикції за правилами, встановленими ЦПК України.
Зважаючи на наведене, керуючись статтями 5, 19, 170, 171, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства місцевим загальним судом, а також, що повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.
Суддя Бєломєстнов О.Ю.