10 листопада 2021 року Справа 160/16151/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури про відшкодування матеріальної шкоди, -
09.09.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - відповідач), в якій просить суд стягнути з Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938. м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду, у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 21 жовтня 2016 року по 24 вересня 2019 року у сумі 662528,88 грн. (шістсот шістдесят дві тисячі п'ятсот двадцять вісім грн. 88 копійок).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
12.10.2021 року представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
При вирішенні заяви по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до положень п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".
Частиною 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відтак, заява представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження повинна бути обґрунтованою та містити достатні мотиви неможливості розгляду цієї справи в спрощеному провадженні.
Наведені у клопотання мотиви розгляду справи за правилами загального позовного провадження не підтверджують неможливість розгляду її в порядку спрощеного позовного провадження.
Також, суд зазначає, що розгляд даної справи слід здійснювати в порядку письмового провадження у зв'язку з погіршенням епідеміологічної ситуації в країні.
Так, згідно протоколу №38 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 15.10.2021 року, за результатами розгляду ініціативи Міністра охорони здоров'я ОСОБА_2 та доповіді заступника Міністра охорони здоров'я - головного державного санітарного лікаря України Кузіна І. В. та з урахуванням обговорення Державна комісія вирішила відповідно до пункту 34 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», встановити з 00 год. 00 хв. 18 жовтня 2021 р. «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на території Донецької, Дніпропетровської, Запорізької та Одеської областей.
Також зобов'язано Одеську, Запорізьку, Донецьку, Дніпропетровську, Херсонську та Луганську облдержадміністрації вжити заходів, зокрема, щодо забезпечення дотримання відповідних обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених для відповідного рівня епідемічної небезпеки поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Крім того, суд звертає увагу на рекомендації Ради суддів України, щодо особливого режиму роботи судів під час пандемії COVID-19.
Так, з огляду на зростання кількості хворих на COVID-19, Голова РСУ Богдан Моніч звертає увагу на те, що Рекомендації РСУ щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, викладені в рішеннях №19 від 17 березня 2020 року та №63 від 30 жовтня 2020 року, є чинними і зборам суддів варто оперативно реагувати на ситуацію в регіоні, якщо він переведений до «червоної» зони карантину.
Рішення Ради суддів України №19 від 17.03.2020 року затверджено рекомендації щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб.
В даних рекомендаціях з метою убезпечити населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, Рада суддів України рекомендує встановити особливий режим роботи судів України, а саме:
- роз'яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції;
- припинити всі заходи, не пов'язані з процесуальною діяльністю суду та забезпеченням діяльності органів судової влади (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо);
- припинити проведення особистого прийому громадян керівництвом суду;
- обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;
- обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель;
- ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, заяви про ознайомлення приймати через дистанційні засоби зв'язку;
- зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня;
- по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження;
- суддям та працівникам апарату суду при найменших ознаках захворювання вжити заходів щодо самоізоляції, повідомити про свій стан здоров'я відповідну установу охорони здоров'я та керівництво суду телефоном, e-mail.
Крім того, Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам:
- всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку;
- рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами;
- утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).
З огляду на викладене, суд робить висновок, що клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню.
Також, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права подання до суду заяв по суті справи. Правом подання відзиву відповідач скористався 12.10.2021 року.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 248, 256, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя В.С. Віхрова