79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
м. Львів
17 червня 2010 р. р. № 2а-4630/09/1370
12 год. 00 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Шийки Н.П., представників: позивача Романової Н.В., відповідача Савченка П.В., третьої особи Івановича А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ВАТ "Ощадбанк" в ос. філії-Львівське обласне управління ВАТ "Ощадбанк"
до Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, управління Держкомзему у м. Львові,
про про скасування податкового повідомлення-рішення ,
Відкрите акціонерне товариство «Державний Ощадний банк України» в особі філії «Львівське обласне управління»звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова. З урахуванням заяви про зміну та доповнення до позовної заяви від 23.09.2009р., позивач просить суд визнати протиправними та скасувати винесені відповідачем податкові повідомлення - рішення №0000372351/0/09325703/19281 від 07.11.2008 року про визначення податкового зобов'язання по земельному податку в сумі 39332,46 грн., в т.ч. основний платіж 26221,64 грн., штрафні санкції 13110,82 грн.; № 0000372351/1/09325703/21996 від 30.12.2008 року в сумі 39332,46 грн., № 0000372351/2/09325703/ від 27.02.2009 р. в сумі 39332,46 грн.; № 0000422351/0/09325703/ від 27.02.2009 р. в сумі 9762,30 грн.; №0000372351/3/09325703/5751 від 05.05.2009 р. в сумі 39332,46 грн.; № 0000372351/4/09325703/ від 17.07.2009 р. в сумі 39 332, 46 грн. На обґрунтування позовних вимог покликається на те, що при складанні розрахунків по платі за землю та обчислені розміру земельного податку у період 2005-2008 рр. банком використовувались відомості Львівського міського управління земельних ресурсів, а саме - довідка № 1239 від 30.09.1999р., згідно якої позивач є землекористувачем земельної ділянки у м. Львові по вул. Січових Стрільців, 9 площею 1288 кв.м., функціональне використання «землі громадського призначення»ціна 1 кв.м. -276,68 грн., загальна вартість -356365,24 грн. Сума земельного податку розраховувалася банком у розмірі 1% від грошової оцінки земельної ділянки. Позивач вважає, що застосування інших, аніж наведені у довідці №1239 від 30.09.1999р., відомостей про грошову оцінку землі для обчислення податку за землю за період, що перевірявся, є безпідставним. Звертає увагу суду, що спірні рішення виставлено не безпосередньо банку, а його Львівському обласному управлінню. Представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач позов заперечує повністю з наступних мотивів. За наслідками проведеної планової виїзної перевірки філії «Львівське обласне управління»ВАТ «Державний ощадний банк України»проведеною перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати земельного податку встановлено заниження земельного податку за період з 01.10.2005 р. по 30.06.2008 року на загальну суму 35873,40 грн. Адже нарахування земельного податку проводилось платником на підставі довідки №1239 від 30.09.1999р., складеної на підставі клопотання позивача та підтвердження щодо функціонального використання земельної ділянки. Згідно цієї довідки зазначено функціональне використання земельної ділянки «землі громадського призначення», згідно якого на такій ділянці не проводиться комерційна діяльність, а використовується для державного управління, освіти, оборони, культури тощо. Однак, згадана земельна ділянка надана для обслуговування банку, який здійснює підприємницьку діяльність щодо надання банківських послуг та іншого грошового посередництва, з метою одержання прибутку. Звертає увагу суду, що в довідці від 30.09.1999р. зазначено, що відповідальність за достовірність даних щодо функціонального використання несе підприємство, що подало клопотання на отримання такої довідки. На звернення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від Львівським міським управлінням земельних ресурсів повідомлено, що в 2005 році грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України»по вул. Січових Стрільців, 9 становить 1353,21 грн., в 2008 році для земель комерційного використання становить 1439,95 грн. З огляду на виявлене порушення орган державної податкової служби правомірно донарахував позивачу суму земельного податку та штрафних санкцій, виходячи з інформації про грошову оцінку земельної ділянки, наданої уповноваженим державою органом - Львівським міським управлінням земельних ресурсів.
Ухвалою суду від 23.11.2009 року до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Львівське міське управління земельних ресурсів (з 08.01.2010р. реорганізовано в управління Держкомзему у м. Львові). З метою повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи та встановлення об'єктивної істини суд неодноразово вимагав в третьої особи надати докази, в т.ч.: 1) належні копії клопотання позивача та підтвердження щодо функціонального використання земельної ділянки, на підставі яких Львівське міське управління земельних ресурсів надало позивачу довідку №1239 про визначення грошової оцінки земельної ділянки в м. Львові від 30.09.1999р.; 2) всі наявні в позивача дані з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки по вул. Січових Стрільців, 9 у м. Львові, площею 1288 кв.м., що надана у користування ЛОУ Ощадбанку України на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЛВ №001714, зареєстрованого за номером 1-1 №107, в т.ч. щодо її цільового призначення та функціонального використання, грошової оцінки; 3) повідомити суд, чи змінювалися в Державному земельному кадастрі відомості щодо вищезазначеної земельної ділянки з 01.07.2005р. по 30.06.2008р.
На вимогу суду надано інформацію про грошову оцінку 1 кв.м. спірної земельної ділянки за період 2005-2006 рр. Згідно долучених документів, земельна ділянка в м. Львові по вул. Січових Стрільців, 9 площею 1288 кв.м., що перебуває в постійному користуванні Управління Ощадбанку, в період 2005-2008 рр. числиться в Державному земельному кадастрі як землі комерційного використання. Відомості щодо зміни земельно-кадастрових даних згаданої ділянки за спірний період відсутні.
Представник третьої особи на запитання суду щодо підстав ненадання копії клопотання позивача та долучених до нього документів на підтвердження функціонального використання земельної ділянки, на підставі яких Львівське міське управління земельних ресурсів надало довідку №1239 про визначення грошової оцінки земельної ділянки в м. Львові від 30.09.1999р. повідомив, що такі документи втрачені при переїзді, тому надати їх немає можливості.
Представник позивача на запитання суду про можливість надання вище перелічених документів на підтвердження функціонального використання спірної земельної ділянки повідомив, що такі не збереглися в зв'язку із спливом значного проміжку часу.
На запитання суду представник позивача повідомила, що в кінці 2008 року на підставі клопотання та долученого пакету документів на підтвердження функціонального використання спірної земельної ділянки Львівським міським управлінням земельних ресурсів видано Банку нову довідку, згідно якої вказано функціональне використання земельної ділянки: «землі комерційного використання».
Сторони повідомили суд, що надали всі наявні в них докази, інших надати не бажають, клопотань про витребування доказів не мають.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови; повний текст постанови виготовлено 22.06.2010 року.
Заслухав пояснення представників сторін, третьої особи, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, суд встановив наступні фактичні обставини справи та норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
ДПІ у Галицькому районі м. Львова з 11.09.2008р. по 22.10.2008р. проведено виїзну планову документальну перевірку філії - Львівського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 30.06.2008р.
За наслідками перевірки складено акт від 28.10.2008 р. № 2977/22-0/009325703 (далі - Акт перевірки). Згідно висновків Акту перевірки, позивачем в порушення ч.1 ст.7 та ст.13 Закону України «Про плату за землю»та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма 6-зем) занижено суму земельного податку за період з 01.10.2005 року по 30.06.2008 року у розмірі 35873,40 грн., в тому числі за жовтень-грудень 2005 р. в сумі 3143,56 грн., за 2006 р. в сумі 13016,37 грн., за 2007 р. в сумі 13016,17 грн., за І півріччя 2008 р. в сумі 6697,30 грн.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) № 0000372351/0/09325703/19281, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб в сумі 39332,46 грн. (основний платіж 26221,64 грн., штрафні санкції 13110,82 грн.). Не погоджуючись з наведеним ППР, Філія «Львівське обласне управління»ВАТ «Ощадбанк»(надалі - Банк) 18.11.2008 р. оскаржила його в адміністративному порядку до ДПІ у Галицькому районі м. Львова шляхом подання первинної скарги, яка рішенням ДПІ у Галицькому районі м. Львові від 25.12.2008 р. №21800/25-005 залишена без задоволення. За результатами розгляду первинної скарги відповідач направив Банку нове ППР № 0000372351/1/09325703/21996 від 30.12.2008 р., яким визначено суму податкового зобов'язання в сумі 39332,46 грн. 31.12.2008 року Банком на ППР від 07.11.2008 р. № 0000372351/0/09325703/19281 подано повторну скаргу до ДПІ у м. Львові, яка рішенням від 23.02.2009 р. № 2865/10/25-005/5 залишила скаргу без задоволення, а ППР без змін. Крім цього, ДПІ у м. Львові додатково визначила Банку земельний податок з юридичних осіб в сумі 6508, 20 грн. та штрафну санкцію в сумі 3254,10 грн. згідно з пп.17.1.3. п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За результатами розгляду повторної скарги відповідач направив Банку нове ППР №0000372351/2/09325703/ від 27.02.2009 р., яким визначено податкове зобов'язання в сумі 39332,46 грн., та ППР № 0000422351/0/09325703 від 27.02.2009 р., яким визначено податкове зобов'язання в сумі 9762,30 грн. 27.02.2009 року Банком на ППР від 07.11.2008 р. №0000372351/0/09325703/19281, № 0000372351/1/09325703/21996 від 30.12.2008 р. подано повторну скаргу до ДПА у Львівській області, яка Рішенням від 29.04.2009 р. №9079/10/25-005/386 залишила скаргу без задоволення, ППР без змін. За результатами розгляду повторної скарги відповідач направив Банку нове ППР № 0000372351/3/09325703/ від 05.05.2009 р., яким визначено податкове зобов'язання в сумі 39332,46 грн. 06.05.2009 року Банком на ППР від 07.11.2008р. №0000372351/0/09325703/19281, №0000372351/1/09325703/21996 від 30.12.2008 р., №0000372351/2/09325703/ від 27.02.2009 р. подано повторну скаргу до ДПА України. Рішенням від 08.07.2009 р. № 6449/6/25-0215 ДПА України залишила скаргу без задоволення, ППР без змін з урахуванням рішення ДПІ у м. Львові від 23.03.2009 р. та Рішення ДПА у Львівській області від 29.04.2009р. 20.07.2009 р. Банку надійшло ППР №0000372351/4/09325703/ від 17.07.2009 р., яким визначено податкового зобов'язання в сумі 39 332,46 грн.
Не погоджуючись із визначенням йому зазначених сум податкових зобов'язань, позивач оспорив їх в судовому порядку.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.92 року N 2535-XII використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Статтею 7 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що ставка земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, визначена у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.
Згідно з пп. «г»ст. 196 Земельного Кодексу України, державний земельний кадастр включає грошову оцінку земельних ділянок. Згідно із ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням (пункт «а») та своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель (пункт «д»).
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про плату за землю»грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Статтею 14 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим законом, за формою, встановленою Головною державною податковою адміністрацією України.
Наказом Головної державної податкової адміністрації N 434 від 26.10.2001 року затверджено Порядок подання форм Зведеного розрахунку суми земельного податку від 19.11.2001 р. N 963/6154. Пунктом 2 Порядку передбачено, що розрахунок податку складається на підставі даних державного земельного кадастру станом на 1 січня поточного року.
Згідно долучених до матеріалів справи письмових доказів, будівля по вул. Січових Стрільців, 9 у м. Львові закріплена за Обласним Управлінням Ощадних Кас з 1944 року на підставі постанови №179 Львівської міської ради трудящих від 25.09.1944р. (а.с. 170). 05 березня 1992 року згадана будівля зареєстрована за Ощадним банком України (а.с. 169). Земельна ділянка площею 1288 кв.м. по вул. Січових Стрільців, 9 у м. Львові перебувала у фактичному використанні Банку. На підставі наказу Департаменту землеустрою та планування забудови міста №486 від 17.12.1998р. (а.с. 197) та ухвали Львівської міської ради №195 від 01.04.1999р.(а.с.201-202) згадану земельну ділянку надано Банку в постійне користування. На підставі зазначених документів 29.12.1999р. Банку видано Державний акт №ІІ-ЛВ №10202015 на право постійного користування землею площею 0,1288 га для обслуговування будинку банку (а.с. 45-47).
З матеріалів справи вбачається, що позивач при складанні Розрахунків земельного податку на період 2005-2008 років використовував Довідку №1239 від 30.09.2009р. Згадана довідка видана Львівським міським управлінням земельних ресурсів на підставі клопотання Банку та поданого ним підтвердження щодо функціонального використання земельної ділянки. Згідно даних Довідки, Банк є землекористувачем земельної ділянки у м. Львові по вул. Січових Стрільців, 9 площею 1288 кв.м., функціональне використання «землі громадського призначення», ціна 1 кв.м. -276,68 грн., загальна вартість - 356365,24 грн.
При цьому суд констатує, що між сторонами відсутній спір щодо арифметичної правильності чи методики (застосування коефіцієнтів тощо) проведеного органом ДПС донарахування земельного податку; позивач наполягає, що об'єкт оподаткування земельним податком повинен визначатися, виходячи з грошової оцінки земельної ділянки згідно даних Довідки №1239 від 30.09.1999р., а не відомостей про таку грошову оцінку, наданих на вимогу органу ДПС під час перевірки Львівським міським управлінням земельних ресурсів.
При оцінці наданих суду доказів суд виходить з наступного. Надана позивачем довідка №1239 від 30.09.1999р. містить примітку: «Відповідальність за достовірність даних щодо функціонального використання земельної ділянки несе підприємство, організація, установа, що подала клопотання на отримання даної довідки».
Відповідно до вимог ст.ст. 7, 11 КАС України, з метою практичного втілення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Згідно Додатку №3а «Коефіцієнти, що характеризують функціональне використання земельної ділянки»до ухвали Львівської міської ради №210 від 29.04.1999р. «Про затвердження відкорегованої грошової оцінки земель м. Львова»визначено, що:
- Землі громадського призначення - це землі державного управління та місцевого самоврядування, оборони, освіти, культури, охорони здоров'я і соціальних послуг, громадських і релігійних організацій, екстериторіальних організацій та органів;
- Землі комерційного використання -це в т.ч. землі оптової та роздрібної торгівлі, комерційних послуг, ринкової інфраструктури, іншої комерційної діяльності тощо.
Як вбачається з долучених до справи положень, на підставі яких діє Банк (чинних як на момент отримання земельної ділянки в постійне користування, так і на дату звернення до суду), позивач є господарюючим суб'єктом, займається господарською діяльністю з метою отримання прибутку. Доказів того, що діяльність Банку відноситься до сфери державного управління, оборони, освіти тощо суду не надано.
На вимогу суду ні Банк, ані третя особа не надали копій документів, що подавалися Банком у вересні 1999 року Львівському міському управлінню земельних ресурсів на підтвердження функціонального використання земельної ділянки у м. Львові по вул. Січових Стрільців, 9 площею 1288 кв.м. саме як «земель громадського призначення» з тих мотивів, що названі документи втрачено. З урахуванням цієї обставини суд констатує, що документів, що підтверджували б факт функціонального використання Банком спірної земельної ділянки як «землі громадського призначення»суду не надано - з мотивів їх відсутності. А зі змісту Довідки №1239 від 30.09.1999р. вбачається, що Львівське міське управління земельних ресурсів не перевіряло факту функціонального використання Банком спірної ділянки як «землі громадського призначення», а покликається на подане Банком підтвердження та відповідальність заявника за зміст такого підтвердження. Тому суд не бере до уваги покликання позивача на Довідку №1239 від 30.09.1999р. як на належний та допустимий доказ на обґрунтування позовних вимог.
Одночасно, суд бере до уваги той факт, що Львівське міське управління земельних ресурсів, як уповноважений державою орган, надало на запит органу ДПС відомості з Державного земельного кадастру щодо грошової оцінки спірної земельної ділянки. В 2005 році для земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України»по вул. Січових Стрільців, 9, грошова оцінка становить 1353,21 грн./кв.м.; в 2008 році - 1439,95 грн./кв.м. Аналогічного змісту відомості щодо грошової оцінки 1 кв.м. спірної земельної ділянки надані третьою особою на вимогу суду та долучені до матеріалів справи (а.с. 206-210). З долучених доказів також вбачається, що земельна ділянка в м. Львові по вул. Січових Стрільців, 9 площею 1288 кв.м., що перебуває в постійному користуванні Управління Ощадбанку, в період 2005-2008 рр. функціонально використовувалась Банком як «землі комерційного використання», тому при їх оцінці третьою особою правомірно застосовано відповідні коефіцієнти. Відомості щодо зміни земельно-кадастрових даних (грошової оцінки, функціонального використання) згаданої ділянки за період, що перевірявся, відсутні. З огляду на викладене, висновки органу ДПС про заниження Банком належних до сплати сум земельного податку та, відповідно, прийняття рішення про донарахування відповідних сум податку ґрунтуються на законі.
Аналогічного змісту висновки щодо характеру спірних правовідносин між сторонами та правомірності дій органу ДПС містить ухвала Вищого адміністративного суду України від 08.04.2010р. у справі №5/1710-13/294А, предметом доказування у якій була правомірність ППР, прийнятих ДПІ у Галицькому районі м. Львова за аналогічних фактичних обставин справи - відрізняється лише період, за який проводилась планова перевірка Банку (2003-2005рр.)
Згідно ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність i скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. При цьому адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України.
Оцінюючи зібрані у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що дії органу ДПС щодо донарахування позивачу сум земельного податку на підставі наданих Львівським міським управлінням земельних ресурсів відомостей з державного земельного кадастру були вчинені в межах визначених Конституцією та законами України повноважень, у визначений законом спосіб; рішення про визначення позивачу суми податкового зобов'язання по земельному податку винесено обґрунтовано, добросовісно, розсудливо i своєчасно. Той факт, що при донарахуванні земельного податку в податковому повідомленні -рішенні зазначено філію позивача, яка безпосередньо декларує та сплачує земельний податок за спірну земельну ділянку, не береться судом до уваги, оскільки жодним чином не зачіпає прав позивача та не свідчить про протиправність спірних рішень. Тому вимога про скасування податкових повідомлень рішень є необґрунтованою та не підлягає до задоволення.
За наведених обставин в задоволенні позову відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України»в особі філії «Львівське обласне управління»до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова слід відмовити з мотивів необґрунтованості позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.ст. 94, 98 КАС України, враховуючи висновки суду по суті позовних вимог, підстав для відшкодування позивачеві понесених ним судових витрат немає.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанову суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Львівському апеляційному адміністративному суду через Львівський окружний адміністративний суд.
ьвівському апеляційному адміністративному суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Суддя Москаль Р.М.