29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"25" жовтня 2021 р. Справа № 924/596/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В., при секретарі судового засідання Виноградов Б.С., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЙТ"
до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція"
про стягнення 1 054 288,80 грн. основного боргу, 11005,37 грн. 3% річних та 35 845,83 грн. втрат від інфляції.
Представники сторін: не з'явились.
Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.
ВСТАНОВИВ: 08.06.2021 року на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЙТ" до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" про стягнення 1 054 288,80 грн. основного боргу, 11005,37 грн. 3% річних та 35 845,83 грн. втрат від інфляції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану позовну заяву передано для розгляду судді Заярнюк І.В.
Ухвалою від 14.06.2021р. позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її недоліками. Надано позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків. Позивач усунув вказані в ухвалі недоліки. До суду 24.06.2021р. надіслано відповідну заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 25.06.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04.08.2021 р.
Ухвалою від 04.08.2021р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, підготовче засідання у справі відкладено на 27 серпня 2021 р.
У засіданні 27.08.2021р. постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про закриття підготовчого засідання по справі та призначення справи до розгляду по суті в судовому засіданні на 27.09.2021року.
У засіданні 27.09.2021р. постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про оголошення перерви в судовому засіданні на 25.10.2021року.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення 1 054 288,80 грн. основного боргу, 11005,37 грн. 3% річних та 35 845,83 грн. втрат від інфляції.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до укладеного між сторонами договору про надання послуг №11-124-01-20-12056 від 22.04.2020, позивачем виконано на користь відповідача роботи на загальну суму 1 054 288,80 грн., що підтверджується підписаним відповідачем актом наданих послуг №1 від 21.12.2020. Проте вказує позивач, відповідач умов договору не виконав, в результаті чого у нього утворилася заборгованість за надані послуги в розмірі 1 054 288,80 грн. В зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання, позивач на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення з останнього 11 005,37 грн. 3% річних за період з 11.01.2021 по 18.05.2021 та 35 845,83 грн. втрат від інфляції за період лютий-квітень 2021 року. Окрім того позивач, просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 80 000,00 грн.
22.07.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує щодо позовних вимог. У відзиві зокрема зазначає про те, що відповідач вживав усіх можливих дій та заходів для проведення оплати наданих позивачем послуг. Звертає увагу суду на те, що відповідач не мав можливості здійснити оплату наданих послуг в строки визначені умовами Договору внаслідок дії об'єктивних та незалежних від відповідача обставин, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства та не є наслідком його неефективної роботи, а через те, що компанія опинилась в умовах, незалежних від її волі та намірів. Зазначає, що позивач неправомірно здійснив нарахування до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, оскільки останні не передбачені договором та не врахував при їх обрахунку висновків Верховного суду щодо цього питання, викладених у постанові Великої Палати Верховного суду від 22.09.2020р. у справі №918/631/19. Вважає безпідставним нарахування 3% річних та інфляційних втрат, що передбачені статтею 625 ЦК України, проведення Позивачем таких нарахувань на суму податку на додану вартість (далі - ПДВ), що включена до вартості товару за Договором.
Наголошує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №530-ІХ, внесено зміни до пункту 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово промислові палати в Україні». Відповідно до пункту 2 статті 14-1 Закону: форс - мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно з законодавчими та іншими нормативними актами в тому числі карантину встановленого Кабінетом Міністрів України.
Звертає увагу суду на те, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Представник відповідача заперечив проти задоволення витрат на професійну правничу допомогу, назвавши її неспівмірною з обсягом виконаних робіт у справі.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням представника позивача присутнього в судовому засіданні 27.09.2021 року в режимі відеоконференцзв'язку та судовою повісткою про повідомлення відповідача, наявною в матеріалах справи. Також відповідач надіслав суду клопотання від 19.10.2021р. про розгляд справи без участі представника.
Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/596/21 відсутні.
Представники сторін у судове засідання не з'явились. Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.
22.04.2020 між ДП "Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" (Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС") (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "БАЙТ" (Виконавець) укладено договір про надання послуг №11-124-01-20-12056, відповідно до пункту 1.1. якого сторони передбачили, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати в захищеній зоні ВП ХАЕС послуги за темою: "ДБН А2.2-3;2014", Ремонт антикорозійного покриття конденсаторів 2SD11, 2SD12, 2SD51, 2SD52 енергоблоку №2", надалі "послуги".
Відповідно до п. 1.2. договору код послуг, що є предметом закупівлі по даному договору, згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010:-43.99.
Згідно з п. 1.3. договору замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги відповідно до умов цього договору.
Як передбачено п. 1.4. договору, обсяг та склад послуг, що надаються виконавцем за цим договором, технічні вимоги до них, визначаються технічними вимогами (додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 2.1. договору визначено, що строк надання послуг: в період ППР енергоблоку №2 орієнтовно з 08.07.2020 по 21.01.2021. При зміні строку виводу об'єкта в ремонт замовник сповіщає виконавця не пізніше ніж за 15 днів до початку робіт, визначеного договором терміну, шляхом листування.
Згідно умов п.п. 3.1., 3.4. договору ціна послуг за цим договором згідно з договірною ціною (додаток № 2) становить 878 574 грн., крім того ПДВ 20% 175 714,80 грн., всього ціна договору становить 1 054 288,80 грн. Зміна ціни послуг після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених чинним законодавством, шляхом укладення сторонами додаткової угоди.
Замовник здійснює оплату наданих послуг за договором протягом 20 календарних днів з дати підписання сторонами акта наданих послу. Датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку замовника. У випадку дострокового надання послуг замовник вправі достроково прийняти й оплатити надані послуги за договором (п.п. 4.1., 4.2., 4.3. договору).
Відповідно до пункту 5.3.3 договору замовник зобов'язується оплатити надані послуги у порядку та строки, передбачені цим договором.
Місце надання послуг: енергоблок №2, турбінне відділення, конденсатори турбіни К-1000-60-3000 та КП-1650 (пункт 6.1. договору).
Згідно з пунктами 7.1., 7.2. договору виконавець після закінчення надання послуг протягом 5 робочих днів надсилає замовнику акт наданих послуг в 2-х примірниках та звітну документацію. Замовник протягом 10 робочих днів з дня його одержання зобов'язаний підписати і направити виконавцю 1 примірник акта або надати мотивовану відмову від приймання наданих послуг. Разом з актом наданих послуг виконавець надає замовнику підтверджуючі документи, зазначені в пунктах 4.4, 4.5 договору. Витрати на відрядження включаються в акти наданих послуг окремим рядком. У випадку мотивованої відмови замовника від приймання послуг, сторони протягом 10 робочих днів з дня направлення виконавцю мотивованої відмови від приймання наданих послуг складають двохсторонній акт з переліком встановлених недоліків та необхідних доопрацювань, які виконуються за рахунок виконавця, і строками їх виконання.
Пунктом 9.1. договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену цим договором та чинним законодавством України.
Згідно з пунктами 10.1., 10.5. договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин, непереборної сили зазначених в п. 2 ст. 14-1 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні", які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат торгово-промислової палати України.
Відповідно до пункту 12.1. цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його реєстрації в ДП "НАЕК "Енергоатом", за умови підписання його обома уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки), і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором, а в частині гарантійних зобов'язань виконавця, що передбачені цим договором договір діє до повного виконання виконавцем гарантійних зобов'язань за договором.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.
На виконання вказаних умов договору, ТОВ "БАЙТ" виконав роботи з ремонту антикорозійного покриття конденсаторів 2SD11, 2SD12, 2SD51, 2SD52 енергоблоку №2". Відповідачем були прийнятті дані роботи, що підтверджується підписаним Актом наданих послуг №1 від 21.12.2020 за грудень 2020 року, на загальну суму 1054288,80 грн. Вказаний акт скраплений підписами та печатками сторін.
06.04.2021 позивач направив на адресу відповідача претензію про погашення заборгованості за договором №11-124-01-20-12056 від 22.04.2020 року в розмірі 1054288,80 грн. В підтвердження направлення претензії відповідачу позивач долучив опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек від 06.04.2021.
За твердження позивача, оскільки, відповідач свої зобов'язання за договором №11-124-01-20-12056 від 22.04.2020 року щодо оплати наданих послуг не виконав, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з останнього 1 054 288,80 грн. основного боргу, 11005,37 грн. 3% річних та 35 845,83 грн. втрат від інфляції.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вбачається із матеріалів справи, 22.04.2020 між ДП "Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" (Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС") (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "БАЙТ" (Виконавець) укладено договір про надання послуг №11-124-01-20-12056, відповідно до пункту 1.1. якого сторони передбачили, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати в захищеній зоні ВП ХАЕС послуги за темою: "ДБН А2.2-3;2014", Ремонт антикорозійного покриття конденсаторів 2SD11, 2SD12, 2SD51, 2SD52 енергоблоку №2", надалі "послуги".
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
На виконання умов договору про надання послуг №11-124-01-20-12056 від 22.04.2020 позивачем виконано роботи з ремонту антикорозійного покриття конденсаторів 2SD11, 2SD12, 2SD51, 2SD52 енергоблоку №2".
З акту наданих послуг №1 від 21.12.2020 за грудень 2020 року, вбачається, що відповідачем були прийнятті дані роботи без зауважень, що підтверджується підписанням вказаного акту (примірної форми №КБ-2в) на загальну суму 1054288,80 грн. Вказаний акт скраплений підписами та печатками сторін.
В свою чергу, відповідно до поданого до матеріалів справи відзиву на позовну заяву, відповідач не оспорює надання послуг за договором №11-124-01-20-12056 від 22.04.2020 на загальну суму 1054288,80 грн.
Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктами 4.1., 4.2., 4.3. договору замовник здійснює оплату наданих послуг за договором протягом 20 календарних днів з дати підписання сторонами акта наданих послу. Датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку замовника. У випадку дострокового надання послуг замовник вправі достроково прийняти й оплатити надані послуги за договором.
З огляду на викладене строк оплати за договором настав 10.01.2021 року.
Відповідно до пунктів 1.3., 5.3.3 договору замовник зобов'язується оплатити надані послуги у порядку та строки, передбачені цим договором.
В порушення умов договору №11-124-01-20-12056 від 22.04.2020р. відповідач не оплатив кошти в сумі 1054288,80 грн. Докази добровільного погашення відповідачем заборгованості у розмірі 1054288,80 грн. за спірним договором у строк встановлений пунктами 4.1., 4.2., 4.3. договору в матеріалах справи відсутні.
При цьому, посилання відповідача на важкий фінансовий стан не є підставою для звільнення від виконання грошових зобов'язань за договором поставки. Тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1054288,80 грн. підлягає задоволенню.
З огляду на прострочення відповідачем грошових зобов'язань за договором №11-124-01-20-12056 від 22.04.2020 року, позивач просить суд стягнути нараховані на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 11005,37 грн. 3% річних за період з 11.01.2021 по 18.05.2021 нарахованих на суму боргу 1054288,80 грн. та 35 845,83 грн. інфляційних втрат за лютий-квітень 2021 року нарахованих на суму боргу 1054288,80 грн., про стягнення яких звернувся з вказаним позов до суду.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При перерахунку заявлених до стягнення 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання судом встановлено, що правомірним є нарахування 11005,04 грн. 3% річних (1054288,80*3/100%/365*127), а тому вимоги позивача про стягнення 11005,37 грн. 3% річних підлягають частковому задоволенню на суму 11005,04 грн. У стягненні 0,33 грн. 3% річних належить відмовити.
В частині нарахувань втрат від інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19. Зокрема, при розрахунку "інфляційних втрат" у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 №265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19). Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19).
Також об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.
У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100%.
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 26.06.2020р. у справі №905/21/19 зазначив, що такий спосіб розрахунку інфляції за статтею 625 ЦК України з точки зору математичного підходу не є єдиним, але вбачається найбільш простим для застосування юристами.
Аналогічного висновку щодо механізму нарахування інфляційних втрат дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020р. у справі №918/631/19.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі №910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем втрат від інфляції за період лютий - квітень 2021, суд дійшов висновку, що останні заявлені в межах максимально можливого розміру, а тому до стягнення з відповідача підлягає 35 845,83 грн. інфляційних втрат.
Щодо посилань відповідача на запровадження на території України карантину та наявності форс-мажорних обставин, як на підставу для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань за договором, судом враховується таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12 березня 2020р. на усій території України карантин.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" до переліку форс-мажорних обставин, який міститься в ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", віднесено введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
З аналізу наведеної норми слідує, що на особу, яка порушила зобов'язання, покладається обов'язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов'язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв'язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов'язань).
При цьому, сам факт встановлення карантину як форс-мажорної обставини не може бути самостійною підставою для невиконання зобов'язань у встановлений договором строк, оскільки повинен бути доведений причинно-наслідковий зв'язок між карантином та неможливістю виконання договору.
У пункті 10.1 договору сторони погодили, що вони звільняються від відповідальності за невиконання або невиконання зобов'язань за договором у разі виникнення форс-мажорних обставин, зазначених в п. 2 ст. 14-1 Закону України „Про Торгово-промислові палати в Україні", які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін.
Частиною першою статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
У пункті 10.5. договору також передбачено, що доказом виникнення форс-мажорних обставин та строку їх дії є сертифікат Торгово-промислової палати в Україні.
Однак в матеріалах справи відсутній відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України, а також відсутні докази на підтвердження наміру його отримати відповідачем (листи, звернення, тощо).
Тому посилання відповідача на наявність карантину, як на форс-мажорну обставину, не є підставою для невиконання зобов'язань за договором поставки та звільнення відповідальності за невиконання зобов'язань за укладеним договором. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.05.2020р. у справі №918/289/19.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 1 054 288,80 грн. основного боргу, 11005,04 грн. 3% річних та 35 845,83 грн. втрат від інфляції. У стягненні 0,33 грн. 3% річних належить відмовити.
Стосовно заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 80 000,00 грн. судом враховується таке.
Згідно з вимогами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За приписами ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч. 1-4 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу, в підтвердження чого додав договір про надання правової допомоги № 26/04/21 від 26.04.2021, Додаткову угоду № 1 від 26.04.2021 до договору, рахунок на оплату №02/1/08/21 від 17.08.2021, платіжне доручення № 605 від 18.08.2021, ордер серія КС №87390.
Як вбачається із матеріалів справи , 26.04.2021р. АО «Конвента Ліґал» та ТОВ «БАЙТ», укладено договір про надання правової допомоги, за яким Conventa Legal зобов'язується надати Клієнту необхідну правову допомогу, а Клієнт зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити послуги Conventa Legal у порядку, передбаченому даним Договором (розділ 1 договору). Conventa Legal має право: Представляти Клієнта та надавати йому правову допомогу в судах загальної юрисдикції, господарських судах, адміністративних судах, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної виконавчої служби, інших правоохоронних органах, органах Міністерства юстиції України, будь-яких інших органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з оцінювачами, судовими експертами та експертними установами, на підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності, перед будь- якими юридичними та фізичними особами, з усіма правами та повноваженнями, наданими позивачу, відповідачу, третій особі, стягувачу, боржнику, кредитору, заявнику, скаржнику, потерпілому, обвинуваченому, підозрюваному, свідку тощо (р.3.1. договору)
Гонорар Conventa Legal погоджується за взаємною угодою Сторін та оформлюється окремою Додатковою угодою до цього Договору. Якщо інше не передбачено додатковими угодами, витрати на оплату судового збору, мита, банківських чи інших комісій, та інших обов'язкових зборів і платежів, транспортні витрати, витрати на відрядження, витрати на оплату послуг експертів, інших осіб, послуги та/чи роботи яких є необхідними для виконання Договору та Інші витрати, понесення яких є необхідним для виконання даного Договору в гонорар не включаються та відшкодовуються Клієнтом. Сторони можуть передбачити авансування відповідних витрат (р.4. договору).
26.04.2021р. АО «Конвента Ліґал» та ТОВ «БАЙТ», укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 26.04.2021р. , за яким на виконання та у відповідності до умов Договору про надання правової допомоги Сторони домовились, що Conventa Legal надає Клієнту наступну правову допомогу: Представництво у судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій, інших органах установах та організаціях як того вимагатиме обсяг правової допомоги в рамках судового спору про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором про надання послуг № 11-124-01-20-12056. Сторони домовились, що за надання послуг, передбачених даною Додатковою угодою Клієнт сплачу є Conventa Legal гонорар у сумі: представництво у суді першої інстанції - 50 000 грн. Оплата за послуги здійснюється шляхом перерахування 100% оплати до моменту винесення судового рішення". Гонорар сплачується на підставі відповідного рахунку, надісланого Conventa Legal на адресу Клієнта протягом 5 днів з дня отримання рахунку. Сума до сплати визначається у гривні. Оплата проводиться на банківський рахунок, вказаний у даній Додатковій угоді, якщо інші банківські реквізити до сплати не передбачені у самому рахунку, що виставляється.
Суд встановив, що надання АО «Конвента Ліґал» адвокатських послуг в господарському суді Хмельницької області по справі №924/596/21 підтверджується договором про надання правової допомоги № 26/04/21 від 26.04.2021, Додатковою угодою № 1 від 26.04.2021 до договору, рахунком на оплату №02/1/08/21 від 17.08.2021, платіжним дорученням № 605 від 18.08.2021, ордером серія КС №873902.
При цьому, як вбачається із матеріалів справи , договором від 26.04.2021р. про надання правової допомоги, передбачено, що Гонорар Conventa Legal погоджується за взаємною угодою Сторін та оформлюється окремою Додатковою угодою до цього Договору (п.4.1. договору).
Також окремою Додатковою угодою до цього Договору від 26.04.2021р. сторони передбачили, що за надання послуг, передбачених даною Додатковою угодою Клієнт сплачу є Conventa Legal гонорар у сумі: представництво у суді першої інстанції - 50 000 грн. Гонорар сплачується на підставі відповідного рахунку, надісланого Conventa Legal на адресу Клієнта протягом 5 днів з дня отримання рахунку. Сума до сплати визначається у гривні. Оплата проводиться на банківський рахунок, вказаний у даній Додатковій угоді, якщо інші банківські реквізити до сплати не передбачені у самому рахунку, що виставляється.
Таким чином, позивач згідно з вимогами ст. 74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №924/596/21 у господарському суді Хмельницької області на суму 50 000грн., у зв'язку із чим заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 50 000 грн. є підтвердженими, обґрунтованими та підлягають задоволенню. З урахуванням наведених приписів процесуального закону та встановлених обставин, заява в частині відшкодування 30 000,00 грн. витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене заперечення відповідача щодо заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу судом до уваги не приймаються, як необґрунтовані та не доведені будь якими доказами.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового бору у справі покладаються на сторона пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд.20, код ЄДРПОУ 21313677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЙТ" (03061, м. Київ, вул. Шепелева Миколи, б. 5, н/п 191, код ЄДРПОУ 19190530) 1 054 288,80 грн. основного боргу, 11005,04 грн. 3% річних , 35 845,83 грн. втрат від інфляції, 50 000грн. відшкодування витрат на правничу допомогу, 16517,10 грн. витрат зі сплати судового збору.
Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України. Повний текст рішення складений та підписаний 04.11.2021.
Суддя І.В.Заярнюк
Віддрук. 3 прим.
1 - до справи;
2 - позивачу e-mail: fpkatss@gmail.com
3 - відповідачу office@khnpp.atom.gov.ua