Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" листопада 2021 р. м ХарківСправа № 922/4408/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДГАЗ-СЕРВІС" (31000, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Центральна, 16, ідентифікаційний код 41775468)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАСС" (61052, м. Харків, вул. Бессарабська, 20, ідентифікаційний код 34389511)
про повернення майна та стягнення 82654,93 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДГАЗ-СЕРВІС" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовної заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАСС", в якій просить суд:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАСС" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДГАЗ-СЕРВІС" автомобіль DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 в справному стані з урахуванням нормального фізичного зносу, пов'язаного із цільовим його використанням.
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАСС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДГАЗ-СЕРВІС" 57 800,00 грн неустойки за користування річчю за час прострочення;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАСС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДГАЗ-СЕРВІС" 24 854,93 грн матеріальної шкоди;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАСС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДГАЗ-СЕРВІС" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема на те, що 06.08.2018 між сторонами було укладено договір оренди автотранспортного засобу, за умовами якого позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування майно, яке належить позивачу на праві власності, а саме автомобіль DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2006, колір - білий, проте відповідач після припинення вказаного договору оренди, у зв'язку з його розірванням за згодою сторін з 31.05.2020 не повернув орендоване майно, та продовжує використовувати його у господарській діяльності, що надає право позивачу вимагати від відповідача повернення орендованого майна та сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування цим майном за час прострочення повернення майна за період з 01.06.2020 до 01.11.2021. Також, позивач зазначає, що внаслідок неповернення вказаного орендованого майна йому спричинено матеріальні збитки на загальну суму 21 514,93 грн та матеріальну шкоду, пов'язану з виїздом у м.Харків, що становить 3 340 грн.
Також, позивач просить справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначається ст. 162 ГПК України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
За ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Водночас, у п. 57 зазначеної вище постанови Великою Палатою Верховного Суду викладено висновок, згідно з яким до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці.
Як вбачається з позовної заяви, правовідносини між сторонами були врегульовані договором оренди автотранспортного засобу від 06.08.2018. Та, як зазначає позивач цей договір було припинено з 31.05.2020, у зв'язку з укладанням додаткової угоди №2 від 15.05.2020 до договору оренди автотранспортного засобу від 06.08.2018.
Предметом позову у даній справі є зокрема вимога про повернення орендарем рухомого майна - автотранспортного засобу.
При цьому, як вбачається із матеріалів справи, право власності на майно, яке було предметом договору оренди, не оспорюється, і даний спір не пов'язаний з підтвердженням права на вказане рухоме майно - автотранспортний засіб.
Судовий збір із позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна може визначатися з урахуванням вартості спірного майна, лише у позадоговірних зобов'язаннях. Такого висновку дійшла Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 905/105/20.
Отож, оскільки у даному випадку мають місце правовідносини сторін, які врегульовані договором оренди, строк дії якого, як зазначає позивач, закінчився, а судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, лише у позадоговірних зобов'язаннях, з огляду на зміст спірних правовідносин, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання повернути майно у даному випадку має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов'язку в натурі (повернення належного орендодавцеві рухомого майна), об'єктом вимоги є дія зобов'язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника майна.
Відтак, у позовній заяві об'єднано вимоги майнового характеру - про стягнення 82654,93 грн, а саме 57 800,00 грн неустойки та 24 854,93 грн матеріальної шкоди, а також немайнового характеру - про повернення автомобілю DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Так, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру -1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривні.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином за подання даного позову до суду позивач мав сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру в сумі 2270 грн та за вимогу майнового характеру в сумі 2270 грн, що разом становить - 4540 грн. Проте, позивачем сплачено судовий збір лише у розмірі 2270 грн згідно платіжного доручення № 522 від 02.11.2021.
Отже, позивачем не доплачено судовий збір за всі вимоги у сумі 2270 грн.
Також, у відповідності до п. 3, п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що 06.08.2018 між позивачем та відповідачем укладено договір про оренду автотранспортного засобу.
30 грудня 2019 року Орендодавець та Орендар уклали Додаткову угоду № 1 до договору оренди автотранспортного засобу б/н від 06.08.2018, пунктом 1 якої продовжили термін дії укладеного договору - до 31.12.2020.
Однак, 15 травня 2020 року Орендодавець та Орендар уклали Додаткову угоду № 2 до Договору оренди автотранспортного засобу б/н від 06.08.2018, у пункті 1 якого зазначено, що Договір оренди автотранспортного засобу б/н від 06.08.2018 рахувати розірваним з 31.05.2020.
Пунктом 3 цієї ж укладеної Додаткової угоди № 2 до Договору оренди автотранспортного засобу б/н від 06.08.2018, Орендаря зобов'язано передати Орендодавцю до 01.06.2020 автомобіль DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2006, колір - білий , згідно акту прийому - передачі.
Орендар, обіцяючи повернути орендоване майно, зловживаючи довірою та ввівши в оману Орендодавця, переконав останнього виготовити та підписати Акт прийому - передачі від 31 травня 2020 року про передачу позивачу автомобіля DAF XF 105.460 сідловий тягач Державний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2006 рік, колір - білий, а також майно, яке знаходиться в даному автомобілі.
Однак, Орендар зазначений Акт прийому - передачі Орендодавцю не повернув і вище перераховані автомобіль, техпаспорт та інші речі також не були передані у володіння Позивача, а продовжували знаходитись у незаконному користуванні Відповідача.
Згідно Акту прийому - передачі від 06 серпня 2018 року були передані в оренду і не повернуті Орендодавцю наступні речі: техпаспорт СХК 752909 - 1 шт. вартістю страховий поліс - 1 шт. вартістю 1 177,00 грн.; вогнегасники - 2 шт. вартістю 1 116,00 грн.; домкрат - 1 шт. вартістю 1 140,00 грн.; аптечка - 1 шт. вартістю 176,40 грн.; ключ колісний - 1 шт. вартістю 1 650,00 грн.; рукавиці - 1 шт. вартістю 22,00 грн.; знак аварійної зупинки - 2 шт. вартістю 145,00 грн.; конус - 3 шт. вартістю 315,00 грн.; окуляри - 1 шт. вартістю 94,98 грн.; ліхтарик - 1 шт. вартістю 90,70 грн.; жилет - 1 шт. вартістю 57,50 грн.; акумулятор ZAP 230А - 2 шт. вартістю 15 530,00 грн.
Всього позивачу неповерненням речей спричинено матеріальні збитки на загальну суму 21 514,93 грн, які підлягають стягненню з відповідача, як матеріальна шкода.
Також, за наказом № 2 від 13.09.2021 позивачем з 14 по 16 вересня 2021 року здійснено виїзд у місто Харків з метою отримання від відповідача автомобіля DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 та іншого раніше переданого в оренду майна, на який витрачено кошти товариства в сумі 3 340,00 грн, які також підлягають стягненню з відповідача, як матеріальна шкода, оскільки виїзд, з вини останнього, був безрезультатним.
Загальна сума матеріальної шкоди, пов'язаної з виїздом у м. Харків і яка підлягає стягненню з відповідача становить 3 340,00 грн, з яких: добові, згідно посвідчень про відрядження № 1 та № 2 від 14.09.2021 в сумі 1 800,00 грн та проживання в готелі, згідно квитанцій № 407 та № 408 від 14.09.2021 та рахунків № 423 та № 424 від 15.09.2021 загальною вартістю 1 540,00 грн.
Однак, у позовній заяві відсутній обґрунтований розрахунок матеріальної шкоди в сумі 21 514,93 грн та не зазначено правових підстав позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди в сумі 21 514,93 грн та в сумі 3340,00 грн.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовну заяву у відповідності до положень ст. 174 ГПК України слід залишити без руху, надати позивачу строк для усунення вище перелічених недоліків, шляхом подання господарському суду Харківської області у 10-денний строк з дня вручення даної ухвали доказів доплати судового збору за подання даної позовної заяви до суду у розмірі 2270,00 грн, обґрунтований розрахунок матеріальної шкоди в сумі 21 514,93 грн та зазначити правові підстави позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди в сумі 21 514,93 грн та в сумі 3340,00 грн.
Суд звертає увагу позивача, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДГАЗ-СЕРВІС" без руху.
Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення даної ухвали.
Позивачу у 10-денний строк з дня вручення даної ухвали подати до господарського суду Харківської області:
- докази доплати судового збору за подання даної позовної заяви до суду у розмірі 2270,00 грн;
- обґрунтований розрахунок матеріальної шкоди в сумі 21 514,93 грн;
- зазначити правові підстави позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди в сумі 21 514,93 грн та в сумі 3340,00 грн.
Роз'яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає чинності 10.11.2021.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу складено (підписано) 10.11.2021.
Суддя І.О. Чистякова