Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
08 листопада 2021 року м. ХарківСправа № 922/2728/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 , селище Слобожанське,
до відповідачів:
першого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком", село Верхньоводяне,
другого відповідача - Лозівська районна державна адміністрація Харківської області, місто Лозова,
про визнання недійсним внесення до статутного фонду товариства земельної частки (паю), визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,-
В провадженні господарського суду Харківської області, в порядку загального позовного провадження, перебуває справа № 922/2728/21. Інтереси позивача в даній судовій справи представляє адвокат Чернишова Оксана Юріївна (свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю серія КС № 8980/10 від 29 травня 2020 року).
25 жовтня 2021 року судом задоволено клопотання позивача (вх. № 24918 від 25 жовтня 2021 року) та змінено у справі № 922/2728/21 другого неналежного відповідача, Первомайську районну державну адміністрацію Харківської області, належним відповідачем - Лозівською районною державною адміністрацією Харківської області (64601, Харківська область, місто Лозова, вулиця Лозовського, будинок 10-А, ідентифікаційний код юридичної особи 04058746). Подальший розгляд справи ухвалено здійснювати за суб'єктним колом відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроком" та Лозівська районна державна адміністрація Харківської області. Позивача, ОСОБА_1 /його представника, зобов'язано скерувати у 2-денний строк примірник позовної заяви та уточненої позовної заяви із додатками у даній справі належному відповідачу, докази такого скерування представити суду у наступне судове засідання. Тобто, в даній ухвалі визначено два процесуальних строку для позивача: перший строк у два дні для скерування примірника позовної заяви та уточненої позовної заяви з додатками належному відповідачу та другий строк - представлення доказів в наступне судове засідання (тобто в судове засідання, яке відкладено за протокольною ухвалою від 25 жовтня 2021 року на 08 листопада 2021 року).
08 листопада 2021 року позивачем представлено для суду клопотання (вх. № 26132 від 08 листопада 2021 року) із доказами скерування примірника позовної заяви з додатками по даті складання 08 листопада 2021 року (тобто за межами дводенного строку). На обґрунтування неможливості скерувати раніше, представником позивача надано довідку лікаря про те, що з 29 жовтня 2021 року по 04 листопада 2021 року дитина представника позивача хворіла та відповідно її мати (ким є представник позивача) перебувала разом з нею.
В судовому засіданні суд дослідив дані документи від представника позивача і встановив, що процесуальний строк на виконання вимог ухвали спливав 27 жовтня 2021 року, а строк хвороби становить період з 29 жовтня 2021 року по 04 листопада 2021 року (тобто після закінчення дводенного процесуального строку, встановленого судом). При цьому, з боку позивача до 08 листопада 2021 року не надходило заяв/клопотань про неможливість виконання вимог ухвали від 25 жовтня 2021 року в частині скерування у 2-денний строк примірник позовної заяви та уточненої позовної заяви із додатками у даній справі належному відповідачу.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Положеннями частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Слід зазначити, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесенню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Кожен адвокат, який виступає в якості представника в господарському судочинстві, у силу закону зобов'язаний професійно надавати допомогу своєму клієнту, щоб права останнього були захищені.
В даному конкретному випадку представник позивача свідомо маніпулює датами щодо виконання вимог ухвали суду від 25 жовтня 2021 року з метою приведення своїх дій, які не узгоджуються із строками, визначеними судом, у площину належної правової процедури із виконання вимог ухвали суду від 25 жовтня 2021 року.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України"). Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20 січня 2011 року).
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (частина 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України ).
Приписами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. У випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника (частина 3 статті 135 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 4 статті 200 Господарського процесуального кодексу України за прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання.
Враховуючи свідоме порушення представником позивача строку, встановленого судом на здійснення конкретної процесуальної дії, та в подальшому посилання на факти, які не підтвердили неможливість виконання вимог ухвали суду від 25 жовтня 2021 року, а також відсутність пояснень від представника позивача щодо причин вчасного невиконання вимог ухвал суду від 25 жовтня 2021 року, з огляду на те, що лише 08 листопада 2021 року до належного відповідача був скерований примірник позовної заяви із додатками та відповідно до цього часу (08 листопада 2021 року) останній був позбавлений можливості висвітлити свої міркування з приводу позовної заяви, враховуючи, що на межі строку підготовчого провадження САМЕ представником позивача представлено клопотання про заміну неналежного відповідача належним, тобто саме представник ініціатора позову спричиняє розгляд справи поза межами статті 177 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку визнати дії адвоката Чернишової Оксани Юріївни щодо невиконання вимог ухвал суду від 25 жовтня 2021 року зловживанням процесуальними правами учасником судового процесу, що призводить до затягування розгляду справи та фактично унеможливлює здійснити її повний та всебічних розгляд по суті.
Відповідно до частини 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
За умовами частини 1 та 2 статті 131 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Згідно з частиною 1 статті 132 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф.
Нормами пункту 2 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 270, 00 грн.
Таким чином, з огляду на викладене вище, враховуючи висновок суду щодо визнання дій адвоката Чернишової Оксани Юріївни зловживанням процесуальними правами та з метою спонукання останнього до належного виконання вимог ухвал суду, суд дійшов висновку застосувати до адвоката Чернишової Оксани Юріївни заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 270, 00 грн.
Згідно приписів частини 5 статті 135 Господарського процесуального кодексу України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Керуючись статтями 2, 42, 43, 56, 131, 132, 135, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області,-
Визнати дії адвоката Чернишової Оксани Юріївни - зловживанням процесуальними правами та застосувати до адвоката Чернишової Оксани Юріївни захід процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2 270, 00 грн.
Стягнути з адвоката Чернишової Оксани Юріївни (61064, місто Харків, Григорівське шосе, будинок 55, поверх 1) в дохід Державного бюджету України штраф в розмірі 2 270,00 грн.
Дана ухвала є виконавчим документом відповідно до частини 5 статті 135 Господарського процесуального кодексу України.
Строк пред'явлення даної ухвали для виконання до 08 лютого 2022 року.
Стягувачем за даною ухвалою є: Державна судова адміністрація України (01021, місто Київ, вулиця Липська, будинок 18/5; ідентифікаційний код юридичної особи 26255795).
Боржником за даною ухвалою є: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 08 листопада 2021 року.
Суддя Н.В. Калініченко
справа № 922/2728/21