09.11.2021м. СумиСправа № 920/566/21
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали справи № 920/566/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Суми” (40004, м. Суми, вул. Реміснича, 35, код ЄДРПОУ 41884537)
до відповідача Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради “Обласна дитяча клінічна лікарня” (40031, м. Суми, вул.. Ковпака, буд. 22, код ЄДРПОУ 03338126)
про стягнення 394255 грн 03 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача : Лобченко І.І.,
від відповідача: Четвертак Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Саленко Н.М.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
27.05.2021 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 394255 грн 03 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу від 06.01.2020 № 161381, а також судовий збір.
Ухвалою суду від 28.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
14.06.2021 від позивача до суду надійшла заява б/н від 10.06.2021 (вх.№5511/21 від 14.06.2021) про долучення документів до матеріалів справи, відповідно до якої просить суд долучити до матеріалів справи копію підписаного договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2020 № 16137 з додатками.
16.06.2021 відповідачем подано до суду:
- відзив на позовну заяву № 01-16/7/797 від 15.06.2021 (вх.№2475 від 16.06.2021), відповідно до якого просить суд: 1. відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, 2. розглянути справу за участю сторін у порядку загального провадження та 3. вирішити питання розподілу судових витрат;
- заяву № б/н, б/д (вх.№5712/21 від 16.06.2021) про стягнення з позивача судових витрат;
- заяву № 01-16/7/798 від 15.06.2021 (вх.№5713/21 від 16.06.2021) про заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до якої просить суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
23.06.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив б/н від 22.06.2021 (вх.№5951/21 від 23.06.2021).
Ухвалою суду від 29.06.2021 суд здійснив перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №920/566/21 за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 27.07.2021, 11:30.
06.07.2021 відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив від 05.07.2021 № 01-16/7/870.
27.07.2021 розгляд справи № 920/566/21 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 24.07.2021 по 04.08.2021.
Ухвалою суду від 05.08.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з 27.08.2021 по 26.09.2021, відкладено підготовче засідання на 09.09.2021, 11:00.
Ухвалою суду від 09.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/566/21 до судового розгляду по суті в судове засідання на 05.10.2021, 11:00.
05.10.2021 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 04.10.2021 по 29.10.2021.
Ухвалою суду від 01.11.2021 розгляд справи по суті призначено на 09.11.2021, 11:40.
В судовому засіданні 09.11.2021 представник позивача надав усні пояснення в обґрунтування позовних вимог та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 09.11.2021 проти задоволення позову заперечував.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
06.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» (постачальник, позивач) та Комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня» (споживач, відповідач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 161381 (з додатками №1-10).
Згідно з п. 2.1. договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п.3. Додаткової угоди № 8 від 30.12.2020 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 161381 від 06.01.2020 сторонами визначений термін дії Договору - Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.03.2021 (а.с 27).
Позивач на виконання умов договору здійснив поставку, а відповідач спожив у лютому 2021 року 72042 кВТ*год. у березні 2021- 82890 кВт*год електричної енергії.
Відповідно до п. 6.2 Договору відповідач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату активної електричної енергії згідно з умовами Договору.
Згідно п. 4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію позивач має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій формі, а відповідач відповідно до підписаної ним комерційної пропозиції № 1 ВСт (а.с.20-22) зобов'язаний здійснити оплату протягом 10 календарних днів з дати отримання рахунку - розшифровки та акту приймання-передавання товарної продукції.
Позивач сформував та направив відповідачу рахунок-фактуру № 161381/33999/1 від 28.02.2021 на суму 183325 грн 08 коп., та рахунок - фактуру № 161381/50777/1 від 25.03.2021 на суму 210929 грн 95 коп. (а.с.29-30).
Оскільки відповідач, порушуючи зобов'язання за договором, рахунок не оплатив у повному обсязі, то позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості в загальній сумі 394255 грн 03 коп.
Згідно з ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли господарські відносини у сфері поставки електричної енергії, які регулюються нормами ЦК України, з урахуванням особливостей, які передбачені ст.ст. 275-276 ГК України.
Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти сплати заборгованості, обґрунтовуючи свою позицію тим, що Додатковою угодою № 10 від 29.01.2021 внесено зміни до п.3.2.Договору та викладено його в новій редакції «Замовник (відповідач по справі) розраховується з учасником (позивачем по справі) за електричну енергію. Поставлену на умовах та за ціною, визначених комерційною пропозицією до Основного договору (№161381 від 06.01.2020)».
Відповідно до Комерційної пропозиції, споживач до 5 числа місяця, що передує розрахунковому, надає Постачальнику інформацію на наступний розрахунковий місяць (прогнозований графік) про замовлене місячне по годинах споживання електричної енергії.
Відповідач зазначає, що він не замовляв обсяг електричної енергії на лютий 2021 року, оскільки 26.01.2021 року на підставі проведених тендерних закупівель було підписано з іншим постачальником (ТОВ «Сістем електрик») Договір № 02/0121 про постачання електричної енергії, що вступав в дію з 01 лютого 2021.
Окрім цього, відповідач вказує на те, що Додатковою угодою № 10 від 29.01.2021 було змінено термін дії Договору № 161381 від 06.01.2020 у взаємозв'язку з сумою Договору, тобто дія Договору була продовжена виключно на час процедури закупівлі.
Суд критично оцінює позицію відповідача та не може покласти її в основу рішення, оскільки матеріали справи підтверджують інші обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, додатковими угодами № 9 від 27.01.2021 та № 10 від 29.01.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 161381 від 06.01.2020 були внесені зміни в Договір, які стосуються лише цін та вартості на час проведення процедури закупівлі.
Проте, цими додатковими угодами не змінюються пункти Договору, що стосуються терміну його дії, що визначаються Додатковою угодою № 8 від 30.12.2020, якою визначений термін дії Договору, а саме до 31.03.2021. Також цією Додатковою угодою визначений строк поставки електричної енергії - протягом січня - березня 2021 року (п.2 Додаткової угоди № 8).
Тому, твердження відповідача про визначення терміну дії Договору саме в додатковій угоді № 10 є хибним.
Також, відповідно до Комерційної пропозиції, оплата здійснюється Споживачем за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.
Факт постачання електричної енергії відповідачу позивачем у період з лютого - березень 2021 року не заперечується відповідачем.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору відповідачу було поставлено у лютому - березні 2021 року електричну енергію на загальну суму 394255 грн 03 коп. Відповідачем спожита електрична енергія своєчасно в повному обсязі оплачена не була, що є порушенням вказаних норм матеріального права та умов договору.
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 394255 грн 03 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію за лютий-березень 2021 року є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним:
Виходячи з фактичних обставин даної справи, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 5913 грн 83 коп. покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст.123, 129, 130, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Суми” до Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради “Обласна дитяча клінічна лікарня” про стягнення 394255 грн 03 коп. задовольнити повністю.
2.Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради “Обласна дитяча клінічна лікарня” (вул. Ковпака, буд. 22, м. Суми, 40031, код ЄДРПОУ 03338126) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Суми” (вул. Реміснича, 35, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 41884537) 394255 (триста дев'яносто чотири тисячі двісті п'ятдесят п'ять) гривень 03 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 5913 (п'ять тисяч дев'ятсот тринадцять) гривень 83 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю “Енера Суми” наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 10.11.2021.
Суддя С.В. Заєць