Справа № 953/15968/21
Провадження № 2-н/643/5578/21
09.11.2021 року суддя Московського районного суду м. Харкова Власенко М. В., перевіривши заяву приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за електричну енергію з ОСОБА_1 ,
08 листопада 2021 року до Московського районного суду м. Харкова надійшли матеріали цивільної справи № 953/15968/21 згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2021 року про передачу цивільної справи № 953/15968/21 за заявою ПрАТ «Харківенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за електричну енергію з ОСОБА_1 за територіальною підсудністю до Московського районного суду м. Харкова.
Суд, перевіривши матеріали справи, встановив таке.
З заяви ПрАТ «Харківенергозбут» про видачу судового наказу слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за якою має заборгованість за електричну енергію в розмірі 3650,62 грн.
Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , територіально відноситься до Київського району м. Харкова.
З інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 27 вересня 2021 року слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Водночас, згідно з ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Підсудність справ наказного провадження визначена положеннями ст. 162 ЦПК України, відповідно до яких заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Загальні правила територіальної юрисдикції (підсудності) закріплені у пар. 3 гл. 2 роз. І ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Проте, статтею 30 ЦПК України визначені правила виключної підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до пункту 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Предметом спору у справі № 953/15968/21 є зобов'язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Київського району м. Харкова.
В ухвалі Київського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2021 року про передачу цивільної справи № 953/15968/21 суд зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до юрисдикції Московського районного суду м. Харкова.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна. Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном. При цьому виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Суд вважає, що спір про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги у справі № 953/15968/21 безпосередньо стосується нерухомого майна, а саме будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до Московського районного суду м. Харкова.
Отже, суд доходить висновку, що на спірні правовідносини поширюються правила виключної підсудності та реєстрація боржника за іншою адресою є лише підставою для виконання вимог ст. 169 ЦПК України надіслання боржникові копії судового наказу за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Норми статті 27 ЦПК України в даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки, як зазначалось вище, до такого спору застосовуються правила виключної підсудності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відтак, суд вважає за необхідне передати справу до Київського районного суду м. Харкова, відповідно до визначених процесуальним законом правил підсудності, оскільки місцезнаходження нерухомого майна розташоване за адресою, яка не входить у межі територіальної підсудності Московського районного суду м. Харкова.
Керуючись ст. 164, 165, 167, 260, 261, 353 - 355 ЦПК України, суд -
Цивільну справу № 953/15968/21 за заявою приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за електричну енергію з ОСОБА_1 - передати для розгляду до Київського районного суду м. Харкова
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Московський районний суд м. Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, може подати апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 09 листопада 2021 року.
Суддя М. В. Власенко