08 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 300/816/20
адміністративне провадження № К/9901/37442/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. перевірив касаційну скаргу Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Управління соціального-економічного розвитку території Калуської районної державної адміністрації, третя особа - начальник відділу цивільного захисту, оборонної роботи та захисту довкілля управління ЖКГ, містобудування, архітектури, інфраструктури, захисту довкілля, цивільного захисту та оборонної роботи Калуської районної державної адміністрації Василик Наталія Анатоліївна, про скасування наказу про звільнення і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та визнання дій протиправними,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Управління соціального-економічного розвитку території Калуської районної державної адміністрації, третя особа - начальник відділу цивільного захисту, оборонної роботи та захисту довкілля управління ЖКГ, містобудування, архітектури, інфраструктури, захисту довкілля, цивільного захисту та оборонної роботи Калуської районної державної адміністрації Василик Наталія Анатоліївна, в якому просив:
визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 02 березня 2020 року № 29-р/к "Про звільнення ОСОБА_1 ";
поновити позивача на роботі у Калуській районній державній адміністрації;
стягнути на користь ОСОБА_1 з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу; визнати протиправними дії Калуської районної державної адміністрації щодо ліквідації сектора з питань цивільного захисту, екології та природних ресурсів та виведення посади завідувача даного сектору зі штатного розпису Калуської районної державної адміністрації; визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 18 лютого 2020 року, яким призначено (переведено) без проведення конкурсу на посаду начальника відділу цивільного захисту, оборонної роботи та захисту довкілля управління ЖКГ, містобудування, архітектури, захисту довкілля, цивільного захисту та оборонної роботи ОСОБА_1 .
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано наказ Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 02 березня 2020 року №29-р/к «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань цивільного захисту, екології та природних ресурсів Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області з 14 квітня 2020 року.
Стягнуто з Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 85643 гривні 75 копійок без врахування податків та інших обов'язкових до сплати платежів.
У решті позову відмовлено.
13 жовтня 2021 року Калуська районна державна адміністрація Івано-Франківської області засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року. Скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що підставами касаційного оскарження скаржником зазначено пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до яких підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
- якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції при постановленні рішення не враховано постанови Верховного Суду, в яких викладено висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: постанови від 01 липня 2020 року у справі № 826/15015/15, від 02 червня 2020 року у справі №826/24208/15, від 06 травня 2020 року у справі №487/2191/17, від 21 лютого 2020 року у справі №809/1353/16, від 13 березня 2020 року у справі № 813/2688/16, від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17.
Проте які саме норми права неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, щодо яких наявний висновок, викладений у вказаних постановах Верховного Суду, не зазначено.
З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Відповідач вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми у правовідносинах стосовно надання пропозицій посад при звільненні з державної служби на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», керівником державної служби (керівником апарату районної державної адміністрації) у інших структурних підрозділах районної державної адміністрації, що є юридичними особами публічного права (керівниками державної служби у яких є начальники управління, служби, відділу) в аналогічних справах відсутні.
Верховний Суд у пункті 68 постанови від 28 липня 2021 року у справі № 640/11024/20 із схожими правовідносинами щодо застосування пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» вказав «…що суб'єкт призначення не зобов'язаний був пропонувати позивачу іншу рівноцінну посаду державної служби, а вразі відсутності такої - іншу роботу (посаду державної служби) у цьому державному органі».
З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.Зміст касаційної скарги свідчить про те, що її аргументи зводяться до тлумачення норм матеріального та процесуального права, що виключає можливість перегляду постанови апеляційного суду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, пославшись у касаційній скарзі на положення пунктів 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України, а тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Управління соціального-економічного розвитку території Калуської районної державної адміністрації, третя особа - начальник відділу цивільного захисту, оборонної роботи та захисту довкілля управління ЖКГ, містобудування, архітектури, інфраструктури, захисту довкілля, цивільного захисту та оборонної роботи Калуської районної державної адміністрації Василик Наталія Анатоліївна, про скасування наказу про звільнення і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та визнання дій протиправними повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур