01 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 340/4493/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Олефіренко Н.А., Юрко І.В.,
секретар судового засідання Солодкова К.А.
за участі представника позивача Пушкарьова Д.Є.
представника відповідача Іванця Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 р. (суддя Хилько Л.І.) в справі № 340/4493/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі,
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (далі - ГУНП) про визнання протиправними та скасування наказу №1270 від 02.09.2020 р. «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області», наказу №1297 від 08.09.2020 р. «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області» в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, наказу №301 о/с від 15.09.2020 р. «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію»; поновлення на службі в Національній поліції в званні сержанта поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області; визнання незаконним та скасування запису №2 в трудовій книжці про звільнення зі служби.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
На думку апелянта, судом першої інстанції безпідставно взято до уваги електронні докази, які не можуть бути визнані достовірними, адже копії відеофайлів не засвідчені електронним цифровим підписом, а оригінали таких файлів не надано. Копії відеофайлів не є хронологічно повними.
Вважає, що висновок суду першої інстанції про порушення ним Правил етичної поведінки поліцейського базується на доказах, які не є належними, допустимими та достовірними, тому є припущенням. При цьому зазначає, що з відеозапису неможливо встановити, хто з чотирьох поліцейських промовляє конкретні фрази в грубій формі.
Судом першої інстанції при оцінці правомірності наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не враховано обставин, які встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили, стосовно відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення (рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05.10.2020 р. в справі № 405/5071/20, від 19.11.2020 р. в справі № 405/5005/20, від 06.11.2020 р. в справі № 405/4985/20).
Судом першої інстанції не враховано обставин, які вплинули на поведінку позивача під час подій в період з 15.08.2020 р. по 16.08.2020 р., а саме захворювання дитини, його захворювання, що підтверджено показаннями свідків, але судом першої інстанції в рішенні не відображено показання свідка ОСОБА_2 , а показання свідка ОСОБА_3 відображені частково та не об'єктивно. Тому вважає, що судом першої інстанції однобічно зроблено оцінку доказів.
Встановлення судовими рішеннями, які набрали законної сили, відсутності з його боку порушень норм права, які й покладені в основу звільнення, на думку апелянта, автоматично призводить до відсутності в його діях відповідних дисциплінарних порушень.
Вказує, що судом першої інстанції не надано оцінки його доводам щодо недоведеності відповідачем неможливості застосування інших видів дисциплінарного стягнення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, які приймали участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом ГУНП в Кіровоградській області від 12.06.2018 року №251о/с ОСОБА_1 прийнятий на службу до Національної поліції України.
Позивач проходив службу в органах поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області.
02.09.2020 року наказом начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області № 1270 о/с «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Бобринецького ВП ГУНП в Кіровоградській області» до ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області, застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.
08.09.2020 року наказом начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області № 1297 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Бобринецького ВП ГУНП в Кіровоградській області» до ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області, застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби.
З зазначеними наказами позивач ознайомлений 14.09.2020 року.
15.09.2020 р. наказом начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області № 301 о/с «По особовому складу» сержанта поліції ОСОБА_1 з 15 вересня 2020 року звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Підстава для звільнення: подання до звільнення, наказ ГУНП в Кіровоградській області від 08.09.2020 року №1297, довідка УКЗ ГУНП в Кіровоградській області від 15.09.2020 р. №935/15-2020; довідка УЛМТЗ ГУНП в Кіровоградській області від 15.09.2020 р. №37.
Правовою підставою для видання оскаржуваних наказів слугували висновки службового розслідування, якими встановлено порушення службової дисципліни, що виразилось у:
1) свідомому ігноруванні вимог службової дисципліни, некоректному спілкуванні з представником ГО «Кропивницький дорожній контроль»; порушенні порядку носіння предметів однострою поліцейських (висновок від 18.08.2020 року);
2) керуванні 15.08.2020 року транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, не пред'явленні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; не увімкненні світлових покажчиків повороту відповідного напрямку та використанні на транспортному засобі проблискових маячків синього і червоного кольорів без відповідного дозволу (висновок від 04.09.2020 року).
Також судом першої інстанції встановлено, що 14.07.2020 року начальником УПД ГУНП в Кіровоградській області подано рапорт, в якому зазначено, що під час моніторингу соціальних мереж на офіційній сторінці ГО «Кропивницький дорожній контроль» в мережі «Фейсбук» виявлено публікацію з відеозаписом, на якому зафіксовано спілкування працівників Бобринецького ВП з представником вказаної громадської організації. Під час спілкування працівники поліції поводились некоректно, що свідчить про наявні ознаки порущення службової дисципліни.
Наказом ГУПП за вказаним фактом призначено проведення службового розслідування.
За результатом проведеного службового розслідування встановлено, що 12.07.2020 р. до Бобринецького ВП надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що 11.07.2020 р. близько 20:00 год. працівники поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_5 порушили наказ МВС України від 19.08.2017 р. №718 «Правила носіння однострою поліцейських», а саме у вказаних поліцейських були відсутні нашивні платформи із зазначенням спеціального жетону та вони перебували у цивільному взутті. Вказану скаргу долучено до матеріалів службового розслідування.
Крім того, під час проведення службового розслідування встановлено, що відповідно до наказу Бобринецького ВП від 10.07.2020 року №120 11.07.2020 року з 18:00 год. до 02:00 год. 12.07.2020 року на території Бобринецького району проводилось профілактичне відпрацювання щодо виявлення водіїв під час керування в стані алкогольного сп'яніння, а також порушення ПДР, в тому числі і позивачем.
13.08.2020 року в рамках проведеного службового розслідування у позивача відібрано пояснення щодо перебігу подій та обставин, за якими проводилось службове розслідування.
Так, під час розгляду скарги ОСОБА_4 , зареєстрованої за №2148 від 13.07.2020, в рамках проведеного службового розслідування встановлено, що службовим автомобілем ВАЗ 21099, д.н.з НОМЕР_1 , керував ОСОБА_6
18.08.2020 року за результатом проведеного службового розслідування складено висновок, в якому комісія дійшла висновку, шо в діях ОСОБА_1 міститься склад дисциплінарних проступків, а тому позивач підлягає дисциплінарному покаранню у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Крім того, 16.08.2020 року працівниками УПП в Кіровоградській області задокументовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння та складено відносно останнього низку адміністративних матеріалів, передбачених ст. 122-5, ч. 1 ст.126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наказом ГУНП в Кіровоградській області від 17.08.2020 р. №1179 за даним фактом призначено проведення службового розслідування.
Під час проведення службового розслідування встановлено, що 15.08.2020 року близько 22:54 за порушення вимог п. 9.2 ПДР України зупинено автомобіль Mersedes-Benz С220, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки останнього документів на право керування транспортним засобом виникли підозри щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. В зв'язку з чим останньому запропоновано у присутності 2 свідків пройти у встановленому порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alkotest 6820, на що останній відмовився. Крім того, ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер Кіровоградської обласної ради», на що останній теж не погодився, чим допустив порушення п. 2.5 ПДР України.
17.08.2020 року під час проходження службового розслідування ОСОБА_1 запропоновано надати письмові пояснення з приводу виявлених фактів порушення ПДР та складення відносно нього адміністративних матеріалів за порушення вимог ст. 122-5, ч.1 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 , керуючись ст. 63 Конституції України, від надання пояснень відмовився.
Під час проведення службового розслідування, комісією опитано поліцейські УПП в Кіровоградській області, які здійснили зупинку та оформлення адміністративних матеріалів щодо позивача.
Комісією під час проведення службового розслідування, крім отримання вказаних пояснень, досліджено відеозаписи з цифрових нагрудних камер, що повністю підтвердили перебіг зазначених подій.
04.09.2020 року за результатом проведеного службового розслідування складено висновок, в якому комісія дійшла висновку, що в діях позивача міститься склад дисциплінарних проступків, а тому позивач підлягає дисциплінарному покаранню у вигляді звільнення зі служби.
За наслідками проведення службового розслідування видано наказ ГУНП в Кіровоградській області №1297 від 08.09.2020 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських Бобринецького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області» в частині застосування до поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з служби в поліції за порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, абзацу 1 пункту 1 розділу 11 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», пп. «а» п. 2.4, п. п. 2.5, 9.2 пп. «г» п. 31.3 ПДР України, листів ГУНП в Кіровоградській області від 06.02.2020 р. №297/05/15-2020 «Про надсилання інформації», від 11.02.2020 року №341/01/15-2020 «Про заходи щодо зміцнення дисциплін та профілактики ДТП серед працівників поліції ГУНП в Кіровоградській області», від 24.03.2020 р. №711/05/15-2020 «Про стан дотримання дисципліни і законності в органах і підрозділах НПУ за лютий 2020 р.», від 06.04.2020 р. №783/05/15-2020 «Про стан дотримання дисципліни і законності в органах і підрозділах НПУ за січень-березень 2020 р.», від 19.05.2020 р. №1233/05/15-2020 «Про стан дотримання дисципліни і законності в органах і підрозділах НПУ за квітень 2020 р.», від 17.06.2020 р. №1524/05/15-2020 «Про стан дотримання дисципліни і законності в органах і підрозділах НПУ за травень2020 р.», від 16.07.2020 р. №1858/05/15-2020 «Про стан дотримання дисципліни і законності в органах і підрозділах НПУ за червень 2020 р.», що виразилось у свідомому ігноруванні вимог чинного законодавства, Присяги поліцейського та Правил дорожнього руху України, керуванні транспортним засобом із ознаками сп'яніння, не пред'явленні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, не увімкненні світлових покажчиків повороту відповідного напряму та використанні на транспортному засобі проблискових маячків синього і червоного кольорів без відповідного дозволу, виданого уповноваженим органом МВС, а також вчинення дій, які підривають авторитет Національної поліції України, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.
На виконання вищезазначеного наказу ГУНП в Кіровоградській області, видано наказ ГУНП в Кіровоградській області від 15.09.2020 року №301 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції.
Встановивши, що факт допущення позивачем вимог Правил етичної поведінки поліцейських, є підтвердженим, суд першої інстанції дійшов висновку, що дисциплінарною комісією правомірно зроблено висновок про допущення з боку позивача порушень Правил етичної поведінки поліцейського, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу №1270 від 02.09.2020 року задоволенню не підлягають.
Також судом першої інстанції під час перегляду відеозапису подій щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння встановлено, що хід подій, зафіксований у висновку службового розслідування, повністю співпадає з відеозаписом та спростовує пояснення позивача, викладені ним в позовній заяві та надані в судовому засіданні.
Зокрема, спростовано його пояснення щодо того, що йому не пропонувалось пройти освідування в медичному закладі, спростовано пояснення щодо пред'явлення документів на транспортний засіб, оскільки на відеозапису він зазначив про непрацюючий телефон.
Крім того, в ході судового розгляду позивач підтвердив, що дійсно пересів з водійського на пасажирське сидіння.
Суд першої інстанції вважав, що поведінка позивача, зафіксована на відеозапису, свідчить про його ухиляння від проходження тесту на освідування щодо стану алкогольного сп'яніння, затягування часу та свідомому ненаданні документів на транспортний засіб.
Оскільки позивач, будучи працівником поліції, до функціональних обов'язків якого входить, серед іншого, направлення водіїв транспортних засобів на освідування, обізнаний про часові інтервали, протягом яких має відбутись освідування у медичному закладі, суд першої інстанції вважав, що поведінка позивача, зафіксована на відеозапису, свідчить про намір затягнути час, а також про те, що позивач не виявив бажання та відмовився від запропонованого проведення відповідного огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я.
Судом першої інстанції відхилено посилання позивача на судові рішення, якими скасовано постанови про накладення адміністративного стягнення, як на підставу скасування спірних наказів з тих причин, що позивача звільнено зі служби за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні службової дисципліни, морально-етичних норм, Присяги поліцейського, за вчинення дій, що дискредитують поліцейського.
Судом першої інстанції зазначено, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став саме дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні ним службової дисципліни, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни
Вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється у прямому умислі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним даних дій. Дане порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства, свідомого вчинення дій, що підривають авторитет поліції.
Встановивши, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано всі обставини справи, тяжкість проступку, ступінь вини позивача, відношення до виконання службових обов'язків, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірних наказів, тому відмовив у задоволенні позову.
Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України з 12.06.2018 р. на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області.
ОСОБА_1 мав спеціальне звання сержант поліції.
Позивачем прийнято присягу працівника Національної поліції України.
Наказом ГУНП на підставі рапорту начальника управління патрульної поліції ГУНП від 14.07.2020 р. про виявлення під час моніторингу соціальних мереж на офіційній сторінці ГО «Кропивницький дорожній контроль» в мережі «Фейсбук» публікації з відеозаписом, на якому зафіксовано спілкування працівників Бобринецького ВП з представником громадської організації, під час якого працівники поліції поводились некоректно, що свідчить про наявні ознаки порушення службової дисципліни, призначено проведення службового розслідування.
За результатом службового розслідування встановлено, що 12.07.2020 р. до Бобринецького ВП надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що 11.07.2020 р. близько 20:00 год. працівники поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_5 порушили наказ МВС України від 19.08.2017 р. р. №718 «Правила носіння однострою поліцейських», у поліцейських були відсутні нашивні платформи із зазначенням спеціального жетону, поліцейські перебували у цивільному взутті.
Висновком службового розслідування, затвердженим 18.08.2020 р., встановлено, що в діях ОСОБА_1 міститься склад дисциплінарних проступків, а тому, позивач підлягає дисциплінарному покаранню у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Наказом ГУНП в Кіровоградській області від 17.08.2020 р. №1179 за фактом документування 16.08.2020 р. працівниками УПП в Кіровоградській області керування транспортним засобом ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, складення відносно позивача адміністративних матеріалів, передбачених ст. 122-5, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП призначено проведення службового розслідування.
Висновком службового розслідування від 04.09.2020 р. встановлено, що в діях ОСОБА_1 міститься склад дисциплінарних проступків, а позивач підлягає дисциплінарному покаранню у вигляді звільнення зі служби.
Наказом ГУНП в Кіровоградській області №1297 від 08.09.2020 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських Бобринецького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області» до поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в області сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з служби в поліції за порушення вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIІІ, абзацу 1 пункту 1 розділу 11 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», пп. «а» п. 2.4, п. 2.5, 9.2 пп. «г» п. 31.3 Правил дорожнього руху України, листів ГУНП в Кіровоградській області від 06.02.2020 р. №297/05/15-2020 «Про надсилання інформації», від 11.02.2020 року №341/01/15-2020 «Про заходи щодо зміцнення дисциплін та профілактики ДТП серед працівників поліції ГУНП в Кіровоградській області», від 24.03.2020 р. №711/05/15-2020 «Про стан дотримання дисципліни і законності в органах і підрозділах НПУ за лютий 2020 р.», від 06.04.2020 р. №783/05/15-2020 «Про стан дотримання дисципліни і законності в органах і підрозділах НПУ за січень-березень 2020 р.», від 19.05.2020 р. №1233/05/15-2020 «Про стан дотримання дисципліни і законності в органах і підрозділах НПУ за квітень 2020 р.», від 17.06.2020 р. №1524/05/15-2020 «Про стан дотримання дисципліни і законності в органах і підрозділах НПУ за травень 2020 р.», від 16.07.2020 р. №1858/05/15-2020 «Про стан дотримання дисципліни і законності в органах і підрозділах НПУ за червень 2020 р.», що виразилось у свідомому ігноруванні вимог чинного законодавства, Присяги поліцейського та Правил дорожнього руху України, керуванні транспортним засобом із ознаками сп'яніння, не пред'явленні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, не увімкненні світлових покажчиків повороту відповідного напряму та використанні на транспортному засобі проблискових маячків синього і червоного кольорів без відповідного дозволу, виданого уповноваженим органом МВС, а також вчинення дій, які підривають авторитет Національної поліції України, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.
На виконання вищезазначеного наказу ГУНП в Кіровоградській області видано наказ від 15.09.2020 року №301о/с (по особовому складу), яким звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» сержанта поліції ОСОБА_7 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції.
Спірним під час апеляційного перегляду справи є доведеність наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку, недоведеність вчинення адміністративних правопорушень, а також дотримання судом першої інстанції норм процесуального права в частині прийняття електронних доказів.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), відповідно до статті 19 якого у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
За приписами пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Обсяг основних обов'язків поліцейського визначено частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII, відповідно до якої поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я.
Згідно з частиною другою статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
За змістом частини третьої статті 18 Закону № 580-VIII звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
Стаття 20 Закону № 580-VIII регулює питання однострою поліцейських, відповідно до якої поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно.
Зразки предметів однострою поліцейських затверджує Кабінет Міністрів України.
На однострої поліцейського розміщується нагрудний знак із чітким зазначенням його спеціального жетона.
Поліцейському заборонено знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів.
Частинами першою та другою статті 19 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, затверджено Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
За приписами частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
За приписами статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин першої - третьої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 р. № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 р. за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).
За змістом пункту 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України затверджена наказом МВС України від 12.03.2013 р. № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 р. за № 541/23073, (далі - Інструкція).
Підпунктом 2.1 Інструкції встановлено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.
Пунктами 8.1 та 8.5 Інструкції визначено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування, або вищим прямим начальником.
Стосовно доведеності наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку суд зазначає, що виходячи з обставин справи та висновків службового розслідування, дисциплінарними проступками відповідач вважає наступне:
1) свідоме ігнорування вимог службової дисциплін, некоректне спілкування з представником ГО «Кропивницький дорожній контроль», порушення порядку носіння предметів однострою поліцейських, що встановлено висновком службового розслідування від 18.08.2020 р.;
2) керування 15.08.2020 р. транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, не пред'явлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, не увімкнення світлових покажчиків повороту відповідного напрямку та використання на транспортному засобі проблискових маячків синього і червоного кольорів без відповідного дозволу, що встановлено висновком службового розслідування від 04.09.2020 р.
Щодо обставин, встановлених висновком службового розслідування від 18.08.2020 р., суд зазначає таке.
Правила етичної поведінки поліцейських затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 р. № 1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 р. за № 1576/29706, якими встановлено, що поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.
Під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, у тому числі, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України.
В ході судового розгляду позивачем надано пояснення, в яких останній підтвердив факт не пред'явлення службового посвідчення під час спілкування з представником громадського організації.
Змістом відеозапису, долученого відповідачем до матеріалів справи, підтверджується, що позивач під час спілкування з громадянином не представився, не пред'явив службове посвідчення на вимогу, поводив себе некоректно, відповідаючи грубістю на грубість громадянина, вдавався до погроз.
Також змістом відеозапису підтверджено, що на однострої ОСОБА_1 відсутній планшет з індивідуальним номером.
Відтак, є правильним висновок суду першої інстанції про доведеність факту не дотримання позивачем вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону № 580-VIII, пунктів 1, 2, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських.
Стосовно другого порушення службової дисципліни, яке полягає у керуванні позивачем 15.08.2020 р. транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, не пред'явлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, не увімкнення світлових покажчиків повороту відповідного напрямку та використання на транспортному засобі проблискових маячків синього і червоного кольорів без відповідного дозволу, що встановлено висновком службового розслідування від 04.09.2020 р., суд вважає за необхідне вказати на таке.
Склад дисциплінарного проступку доведено як висновком службового розслідування, так й показання свідків, допитаних судом першої інстанції.
Положення статей 8, 18 Закону № 580-VIII та Правил етичної поведінки поліцейських покладають на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, (далі - Правила дорожнього руху) визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП серед іншого встановлено, що особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок №1103).
За змістом пункту 3, 4 Порядку № 1103 огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Відповідно до пунктів 6 та 10 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
В цьому випадку суд визнає доведеним факт відмови позивача від проведення відповідного огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, а доводи позивача щодо бажання пройти медичний огляд в закладі охорони здоров'я обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції.
З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, а також приймаючи до уваги вищенаведені норми права, суд доходить до висновку про те, що у спірному випадку відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.
В цьому випадку підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції слугували вчинені останнім грубі порушення Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, Правил етичної поведінки поліцейських, інших нормативно-правових актів, які регулюють питання проходження служби в поліції, а також Правил дорожнього руху, що виразилось у керуванні позивачем транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, не пред'явлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, не увімкнення світлових покажчиків повороту відповідного напрямку та використання на транспортному засобі проблискових маячків синього і червоного кольорів без відповідного дозволу, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Поняття «службова дисципліна» включає у себе не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції
Оскільки матеріалами службового розслідування доведено факт порушення позивачем службової дисципліни, тому при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та в спосіб, встановлений законом.
Суд у спростування доводів позивача щодо недоведеності відповідачем неможливості застосування інших видів дисциплінарного стягнення зазначає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнення.
Апелянтом зазначається про неврахування судом першої інстанції постанов Ленінського районного суду м. Кіровограда, якими скасовано постанову інспектора взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Кіровоградській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КупАП, закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-5 КУпАП на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП (у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення).
Суд з цього приводу зазначає, що наявність чи відсутність постанови про визнання особи винною у вчинення адміністративного правопорушення не впливає на оцінку дисциплінарного проступку, вчинення якого доведене матеріалами службового розслідування. При цьому, факт вчинення встановлених службовим розслідуванням дій підриває авторитет і довіру до поліції як органу, який покликаний захищати життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №817/1303/16 від 11.04.2018.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням ст. 6 Конвенції притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви№ 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «С. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви№ 11882/85). Більше того, гарантована п. 2 ст. 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Таким чином, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних правових підставах, а не на факті складенні протоколу та постанов про адміністративне правопорушення.
Посилання апелянта не безпідставність прийняття судом першої інстанції електронних доказів, які не можуть бути визнані достовірними, адже копії відеофайлів не засвідчені електронним цифровим підписом, а оригінали таких файлів не надано, суд визнає необґрунтованими.
Відповідно до статті 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо).
Статтею 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-IV встановлено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.03.2010 р. № 8 затверджено ДСТУ 7157:2010 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», відповідно до якого електронним є документ, де інформація подана у формі електронних даних і для використання якого потрібні засоби обчислювальної техніки. Диски як матеріальні носії є способом збереження інформації з електронного документа, головною особливістю якого є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія, де оригінал електронного документа може існувати на різних носіях, оскільки відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Враховуючи відсутність об'єктивних даних, що наданий відповідачем оптичний диск містить електронні документи, створені не відеореєстратором під час спілкування позивача з представником ГО «Кропивницький дорожній контроль» та нагрудною камерою поліцейських під час подій 15.08.2020 р., а в інший час чи за інших обставин, чи в інший спосіб, суд доходить висновку, що надані відповідачем відеофайли є оригіналом електронних доказів, тому не повинні бути засвідчені електронним підписом.
Твердження апелянта про хронологічну неповноту таких відеофайлів не можуть бути підставою для визнання таких електронних доказів неналежними та недопустимими.
Також є безпідставними зазначення апелянтом, що висновок суду першої інстанції про порушення ним Правил етичної поведінки поліцейського базується на доказах, які не є належними, допустимими та достовірними, тому є припущенням, а з відеозапису неможливо встановити, хто з чотирьох поліцейських промовляє конкретні фрази в грубій формі, адже вище судом зроблено висновок про доведеність висновків службового розслідування належними та допустимими доказами.
Зазначення про неврахування судом першої інстанції обставин, які вплинули на поведінку позивача під час подій в період з 15.08.2020 р. по 16.08.2020 р., а саме захворювання дитини, його захворювання, є також безпідставними, адже висновком службового розслідування та допитаними судом першої інстанції свідками доведено факт порушення позивачем службової дисципліни, а захворювання позивача жодним чином не спростовує таких висновків.
Стосовно неповного та необ'єктивного відображення в рішенні суду першої інстанції показання свідка ОСОБА_3 суд зазначає, що в судовому рішенні показання свідків зазначаються стисло, при цьому в тій частині, що стосуються предмету доказування.
Відповідно, судом не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права в цій частині.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що висновками службового розслідування доведено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки ця справа стосується питання прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, а позивач не є службовою особою, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище, ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 р. в справі № 340/4493/20 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 р. в справі № 340/4493/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 01.11.2021 р. та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 08.11.2021 р.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя Н.А. Олефіренко
суддя І.В. Юрко