02 листопада 2021 року справа №200/6316/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., секретар судового засідання Сізонов Є.С., за участю представника позивача - Деменкової Є.С., представника відповідача - Пономарьова А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 р. у справі № 200/6316/19-а (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" до Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.04.2019 №0000431202, № 0000421202 та № 0000441202.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до наказу від 13.02.2019 № 270, виданого Головним управлінням ДФС у Донецькій області, в період з 22.02.2019 по 07.03.2019 відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правомірності формування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за період жовтень-грудень 2018 року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 791 069, 00 грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року від 21.01.2019 № 9308181690. За результатами перевірки відповідачем складено акт від 15.03.2019 № 255/05-99-12-02/42406536, на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення від 17.04.2019 №0000431202, № 000421202 та № 000044120.
Позивач вважає необґрунтованими висновки ГУ ДФС у Донецькій області, викладені в акті перевірки, та прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення, а відтак, просив скасувати їх.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 р. у справі № 200/6316/19-а позов задоволено, внаслідок чого скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 17.04.2019 № 0000431202. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 17.04.2019 № 0000421202. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 17.04.2019 № 0000441202.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що поставка товарів для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснена і підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) відповідні суми ПДВ не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла наступного.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" є юридичною особою, знаходиться на обліку в Бахмутській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області та є платником податку на додану вартість з 03.10.2018 (т. 1 а.с. 15-21).
Відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, який у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за повнотою нарахування та сплати податків, обов'язкових платежів, реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (т. 5, а.с. 157, 186-189).
Відповідно до приписів Податкового кодексу України 21.01.2019 (т. 1, а.с. 47) Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2018 року (т. 1. а.с. 41-43) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 791069 грн. на поточний рахунок платника податку (т. 1, а.с. 44).
З 22.02.2019 по 07.03.2019 посадовими особами відповідача, відповідно до наказу №270 від 13.02.2019, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Завод "Діалог" з питань правомірності формування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за період жовтень-грудень 2018 року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 791 069, 00 грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року від 21.01.2019 №9308181690, за результатами якої складено акт від 15.03.2019 № 255/05-99-12-02/42406536 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації за грудень 2018 року (т. 1 а.с. 193-228).
Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено:
порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.200 п.200.1, п. 200.2, п.200.4 ст.200 ПК України, що призвели у жовтні 2018 року до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 68 806 грн. та завищенню суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 2 355 014 грн.;
порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.200 п.200.1, п. 200.2, п.200.4 ст.200 ПК України, що призвели у листопаді 2018 року до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 1 110 979 грн. та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 3 337 322 грн.;
порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.200 п.200.1, п. 200.2, п.200.4 ст.200 Кодексу, що призвели у грудні 2018 року до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 1 962 380 грн. та завищенню суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 3 945 675 грн. та завищенню суми від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, на суму 791 069 грн.
На підставі акта перевірки від 15.03.2019 № 255/05-99-12-02/42406536 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 17 квітня 2019 року:
- № 0000431202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, на 791069 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 197767,25 грн;
- №0000441202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2018 року на 2355014 грн., за листопад 2018 року - на 3337322 грн., за грудень 2018 року - на 3945675 грн.;
- № 0000421202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3927706,25 грн. в т. ч. за податковим зобов'язанням - на 3142165 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 785541,25 грн. (т. 1 а.с. 237-239).
Суть спору полягає у реальності господарських операцій позивача з ТОВ "Металскарб" за умовами договору поставки № 9-1810 від 01.10.2018, ТОВ "Металолітейний ресурс", ТДВ "Укралюміній".
Позивач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнятті відповідачем не у відповідності до норм законодавства, а отже є необґрунтованими та безпідставними.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Предметом доказування в цій справі є, зокрема, обставина реальності господарських операцій позивача з ТОВ "Металскарб", ТОВ "МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ РЕСУРС", ТДВ "УКР-АЛЮМІНІЙ", правильність відображення їх в податковому обліку та правильність формування податкового кредиту.
Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Податковим кодексом України.
Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ПКУ визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.3 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до розділу V Податкового кодексу України, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
З аналізу положень розділу V (податок на додану вартість) Податкового кодексу України, якими визначені правила формування податкового кредиту у спірний період часу, вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Судом встановлено, що 01.10.2018 між ТОВ "Металскарб" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" (замовник) укладено договір №9-1810, згідно з пп. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити на умовах і у порядку, визначених договором, товар в асортименті, кількості, вказаними у специфікації, яка підписується та скріплюється печатками сторін та є невід'ємною частиною договору. Згідно пп. 1.2. договору найменування товару, його кількість, якість узгоджуються сторонами і визначаються у специфікаціях (т. 1 а.с.81-82).
На підтвердження виконання умов цього договору позивачем надано: специфікація № 1 від 01.10.2018, специфікація № 2 від 17.10.2018, специфікація № 3 від 18.10.2018, специфікація № 4 від 09.11.2018, специфікація № 5 від 16.11.2018, специфікація № 6 від 29.11.2018, специфікація № 7 від 03.12.2018, специфікація № 8 від 10.12.2018, специфікація № 9 від 18.12.2018 (т.1, а.с. 72-80), податкова накладна № 1 від 01.10.2018, податкова накладна № 33 від 18.10.2018, податкова накладна № 35 від 19.10.2018, податкова накладна № 11 від 12.11.2018, податкова накладна № 17 від 19.11.2018, податкова накладна № 33 від 30.11.2018, податкова накладна № 1 від 03.12.2018, податкова накладна № 7 від 10.12.2018, податкова накладна №20 від 19.12.2018, видаткові накладні № РН-000301 від 01.10.2018, № РН-000328 від 19.10.2018, № РН-000325 від 18.10.2018, № РН-000361 від 12.11.2018, № РН-000370 від 19.11.2018, № РН-000378 від 30.11.2018, № РН-000379 від 03.12.2018, № РН-000388 від 10.12.2018, № РН-000397 від 19.12.2018, сертифікати якості №00920 від 14.09.2018, № 00950 від 28.09.2018, № 00951 від 28.09.2018, № 00990 від 19.10.2018, № 00988 від 18.10.2018, № 0029 від 12.11.2018, № 0050 від 19.11.2018, № 0081 від 30.11.2018, № 0085 від 04.12.2018, № 0097 від 10.12.2018, № 00116 від 19.12.2018, № РН-000328 від 19.10.2018, № РН-000325 від 18.10.2018, № РН-000361 від 12.11.2018, № РН-000370 від 19.11.2018, № РН-000378 від 30.11.2018, № РН-000379 від 03.12.2018, № РН-000388 від 10.12.2018, № РН-000397 від 19.12.2018, платіжні доручення № 385 від 27.12.2018, № 316 від 14.12.2018, № 315 від 14.12.2018, № 312 від 13.12.2018, № 308 від 13.12.2018, № 290 від 07.12.2018, № 289 від 07.12.2018, № 286 від 07.12.2018, № 285 від 07.12.2018, № 284 від 07.12.2018, № 283 від 07.12.2018, № 281 від 07.12.2018, № 278 від 07.12.2018, № 269 від 06.12.2018, № 242 від 27.11.2018, № 235 від 23.11.2018, № 218 від 21.11.2018, № 135 від 01.11.2018, № 128 від 31.10.2018, № 116 від 30.10.2018, № 109 від 29.10.2018,№ 89 від 24.10.2018, № 88 від 23.10.2018, № 86 від 23.10.2018, № 87 від 23.10.2018, № 81 від 22.10.2018, № 79 від 19.10.2018, № 77 від 19.10.2018. (т. 1 а.с. 83-136, т. 4 а.с. 151-178).
За специфікацією № 1 від 1.10.2018 до договору від 1.10.2018 № 9-1810, Постачальник (ТОВ "МЕТАЛСКАРБ") зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ ЗАВОД "ДІАЛОГ") катанку мідну діаметром 12,55 мм із міді марки Сu-ETP1 згідно ДСТУ EN1977:2009 кількістю 13,248 тн., катанку мідну діаметром 20,0 мм із міді марки Сu-ETP1згідно ДСТУ EN 1977:2009 кількістю 5,454 тн. загальною вартістю з ПДВ 4 020 930,00 грн., відповідно виписано податкову накладну від 01.10.2018 № 1, видаткову накладну від 01.10.2018 № РН-000301. Оплату проведено за платіжними дорученнями від 19.10.2018 на суму 900000 грн, від 22.10.2018 на суму 100000 грн., від 23.10.2018 на суму 1500000 грн., від 24.10.2018 на суму 680000 грн., від 29.10.2018 на суму 250000 грн., від 30.10.2018 на суму 250000 грн., від 31.10.2018 на суму 25000 грн., від 1.11.2018 на суму 90930 грн.
За специфікацією № 2 від 17.10.2018 до договору від 01.10.2018 № 9-1810, Постачальник (ТОВ "МЕТАЛСКАРБ") зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ ЗАВОД "ДІАЛОГ") катанку мідну діаметром 12,5 мм із міді марки Сu-ETP1 згідно ДСТУ EN 1977:2009 кількістю 10,140 тн вартістю з ПДВ 2 218 713,12 грн., відповідно виписано податкову накладну від 18.10.2018 № 33, видаткову накладну від 18.10.2018 № РН-000325, ТТН від 18 жовтня 2018 року № РН-000325.Оплату проведено за платіжними дорученнями від1.11.2018 на суму 59070 грн., від 07.12.2018 на суму 500000 грн., 03.01.2019 на суму 58086,96 грн., від 21.01.2019 на суму 1601556,16 грн.
За специфікацією № 3 від 18.10.2018 до договору від 01.10.2018 № 9-1810, Постачальник (ТОВ "МЕТАЛСКАРБ") зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ ЗАВОД "ДІАЛОГ") катанку мідну діаметром 20,0 мм із міді марки Сu-ETP1 згідно ДСТУ EN 1977:2009 кількістю 10,380 тн загальною вартістю з ПДВ 2 271 227,04 грн., відповідно виписано податкову накладну від 19.10.2018 № 35, видаткову накладну від 19.10.2018 № РН-000328, ТТН від 19 жовтня 2018 року № РН-000328.Оплату проведено за платіжними дорученнями від 07.12 2018 на суму 1200000 грн., від 14.12.2018 на суму 779314 грн., від 03.01.2019 на суму 391913,04 грн.
За специфікацією № 4 від 09.11.2018 до договору від 01.10.2018 № 9-1810, Постачальник (ТОВ "МЕТАЛСКАРБ") зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ ЗАВОД "ДІАЛОГ") катанку мідну діаметром 20,0 мм із міді марки Сu-ETP1 згідно ДСТУ EN 1977:2009 кількістю 15,368 тн загальною вартістю з ПДВ 3 780 528,00 грн., відповідно виписано податкову накладну від 12.11.2018 № 11, видаткову накладну від 12.11.2018 № РН-000361, ТТН від 12 листопада 2018 року № РН-000361. Оплату проведено за платіжними дорученнями від 21.10.2018 на суму 400000 грн., від 23.10.2018 на суму 200000 грн., від 08.01.2019 на суму 3180528 грн.
За специфікацією № 5 від 16.11.2018 до договору від 01.10.2018 № 9-1810, Постачальник (ТОВ "МЕТАЛСКАРБ") зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ ЗАВОД "ДІАЛОГ") катанку мідну діаметром 12,5 мм із міді марки Сu-ETP1 згідно ДСТУ EN 1977:2009 кількістю 10,188 тн загальною вартістю з ПДВ 2 506 248,00 грн., відповідно виписано податкову накладну від 19.11.2018 № 17, видаткову накладну від 19.11.2018 № РН-000370, ТТН від 19 листопада 2018 року № РН-000370.Оплату проведено за платіжними дорученнями від 27.11.2018 на суму 200000 грн., від 08.01.2019 на суму 2306248 грн.
За специфікацією № 6 від 29.11.2018 до договору від 01.10.2018 № 9-1810, Постачальник (ТОВ "МЕТАЛСКАРБ") зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ ЗАВОД "ДІАЛОГ") катанку мідну діаметром 20,0 мм із міді марки CuAg0,1 згідно ДСТУ EN 1977:2009 кількістю 20,028 тн загальною вартістю з ПДВ 4 998 988,80 грн., відповідно виписано податкову накладну від 30.11.2018 № 33, видаткову накладну від 30.11.2018 № РН-000378, ТТН від 30 листопада 2018 року № РН-000378. Оплату проведено за платіжними дорученнями від 08.01.2019 на суму 2757557,88 грн., від 09.01.2019 на суму 550000 грн., від 10.01.2019 на суму 700000 грн., від 11.01.2019 на суму 300000 грн., від 16.01.2019 на суму 300000 грн., від 17.01.2019 на суму 200000 грн., від 21.01.2019 на суму 191430,92 грн.
За специфікацією № 7 від 03.12.2018 до договору від 01.10.2018 № 9-1810, Постачальник (ТОВ "МЕТАЛСКАРБ") зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ ЗАВОД "ДІАЛОГ") катанку мідну діаметром 20,0 мм із міді марки CuAg0,1згідно ДСТУ EN 1977:2009 кількістю 20,888 тн загальною вартістю з ПДВ 5 213 644,80 грн., відповідно виписано податкову накладну від 03.12.2018 № 1, видаткову накладну від 03.12.2018 № РН-000379, ТТН від 3 грудня 2018 року № РН-000379.Оплату проведено за платіжними дорученнями від 06.12.2018 на суму 600000 грн., від 13.12.2018 на суму 1000000 грн., від 21.01.2019 на суму 3052986,51 грн., від 25.01.2019 на суму 200000 грн., від 28.01.2019 на суму 360658,29 грн.
За специфікацією № 8 від 10.12.2018 до договору від 01.10.2018 № 9-1810, Постачальник (ТОВ "МЕТАЛСКАРБ") зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ ЗАВОД "ДІАЛОГ") катанку мідну діаметром 12,5 мм із міді марки Сu-ETP1 згідно ДСТУ EN 1977:2009 кількістю 10,264 тн загальною вартістю з ПДВ 2 463 360,00 грн., відповідно виписано податкову накладну від 10.12.2018 № 7, видаткову накладну від 10.12.2018 № РН-000388, ТТН від 10 грудня 2018 року № РН-000388. Оплату проведено за платіжними дорученнями від 28.01.2019 на суму 639341,71 грн., від 29.01.2019 на суму 1000000 грн., від 30.01.2019 на суму 824018,29 грн.
За специфікацією № 9 від 18.12.2018 до договору від 01.10.2018 № 9-1810, Постачальник (ТОВ "МЕТАЛСКАРБ") зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ ЗАВОД "ДІАЛОГ") катанку мідну діаметром 20,0 мм із міді марки Сu-ETP1 згідно ДСТУ EN 1977:2009 кількістю 15,302 тн загальною вартістю з ПДВ 3 672 480,00 грн., відповідно виписано податкову накладну від 19.12.2018 № 20, видаткову накладну від 19.12.2018 № РН-000397, ТТН від 19 грудня 2018 року № РН-000397. Оплату проведено за платіжними дорученнями від 27.12.2018 на суму 100000 грн., від 30.01.2019 на суму 1048122,57 грн., від 05.02.2019 на суму 1000000 грн., від 11.02.2019 на суму 100000 грн., від 01.02.2019 на суму 200000 грн., від 13.02.2019 на суму 300000 грн., від 14.02.2019 на суму 200000 грн., від 19.02.2019 на суму 600000 грн., від 20.02.2019 на суму 124357,43 грн.
Представником позивача залучено також рахунки-фактури від 12 листопада 2018 року, від 19 листопада 2018 року, 19 жовтня 2018 року, 12 листопада 2018 року, 1 жовтня 2018 року до договору від 01.10.2018 № 9-1810.
Суд зазначив, що наявність кредиторської заборгованості ще не свідчить про порушення податкового законодавства.
Всі інші документи не мають відношення до спірної операції, вони помилково залучені до матеріалів справи. Це пов'язано з тим, що позивачем цього ж дня, 1 жовтня 2018 року між ТОВ "Металскарб" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" (виконавець) укладено договір № 1-1810д, згідно з пп. 1.1. якого замовник відповідно до умов цього договору зобов'язується поставити давальницьку сировину, а саме: катанку мідну діаметром 20,0 мм із міді марки CuAg0,1 згідно з ДСТУ EN 1977:2009 та катанку мідну діаметром 20,0 мм із міді марки CuAg0,07 згідно з ДСТУ EN 1977:2009, а виконавець виконати роботу з переробки давальницької сировини у готову продукцію. Згідно з пп. 1.3. та 4.1. договору обсяги продукції погоджуються сторонами та оформлюються специфікаціями, вартість переробки давальницької сировини на кожну партію визначається Специфікації до договору (т. 1, а.с. 58-60).
01.10.2018 між ТОВ "Металскарб" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" (виконавець) укладено договір № 2-1810д, згідно з пп. 1.1. якого замовник відповідно до умов цього договору зобов'язується поставити давальницьку сировину - катанку мідну діаметром 12,5 мм із міді марки Cu-ЕТР 1 згідно з ДСТУ EN 1977:2009 та катанку мідну діаметром 20,0 мм із міді марки Cu-ЕТР 1 згідно з ДСТУ EN 1977:2009, а виконавець виконати роботу з переробки давальницької сировини у готову продукцію. Згідно з пп. 1.3. та 4.1. договору обсяги продукції погоджуються сторонами та оформлюються специфікаціями, вартість переробки давальницької сировини на кожну партію визначається Специфікації до договору (т. 1, а.с. 70-71).
Цього ж дня, 1 жовтня 2018 року між ТОВ "Металскарб" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" (замовник) укладено договір №10-18-1 із поставки металобрухту - ДСТУ 3211/ГОСТ 1639 та специфікації (т. 1, а.с. 52-57).
Виконання умов укладених між позивачем та ТОВ "Металскарб" договорів знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.
Суми податку на додану вартість були внесені до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.
В акті перевірки від 15.03.2019 № 255/05-99-12-02/42406536,контролюючий орган вказував, що частина катанки позивачем від ТОВ "Металскарб" була отримана за операціями з постачання давальницької сировини, проте ТОВ "Завод "Діалог" не надало доказів, які б давали змогу відокремити операції з поставки товару на підставі договору купівлі-продажу від операцій згідно з договором про постачання давальницької сировини.
15 червня 2021 року представником позивача залучено зведену таблицю господарських операцій ТОВ "МЕТАЛСКАРБ" (т. 6, а.с. 16-26), фільтровану банківську виписку за період з 01.10.2018 по 31.12.2018 (т. 6, а.с. 137-138), де чітко видно, що операції з поставки товару на підставі договору купівлі-продажу відокремлено від операцій згідно з договором про постачання давальницької сировини, обороти рахунків 206, 361, 701, 703, 791, 022 за 4 квартал 2018 року. Також вище вказані первинні документи проаналізовані судом та встановлено фактичний рух активів у позивача в процесі виконання укладеного договору щодо постачання катанки мідної ТОВ "МЕТАЛСКАРБ".
Пунктом 2.2. договору поставки від 01.10.2018 №9-1810 та пояснення представника позивача (т. 6, а.с. 14-15) свідчать, що повідомлення про готовність Товару до відвантаження надходили на електронну адресу позивача та мали інформативний характер.
Видаткові накладні та специфікації до договору поставки від 01.10.2018 №9-1810 складались за місцезнаходженням Постачальника - ТОВ "МЕТАЛСКАРБ" - м. Запоріжжя.
Що стосується відсутності ТТН за специфікацією № 1 від 1.10.2018 до договору від 1.10.2018 № 9-1810, то на менеджера ТОВ "ЗАВОД "ДІАЛОГ" була виписана довіреність від 01.10.2018 № 4, яка визначена у видатковій накладній. Фактично передача катанки здійснювалась у місті Бахмуті, на складі Покупця.Специфікацією № 1 від 01.10.2018 (т. 6, а.с. 72) передбачено передачу товару на складі покупця у місті Бахмут.
Судом встановлено, що свідчать про постачання катанки мідної в об'ємах 18, 702 тн. на адресу підприємства ТОВ "Завод Діалог Плюс" (ТТН від 14 березня 2018 року № (18) 140901, ТТН від 28 вересня 2018 року № (18) 280901, т. 6, а.с. 81-82, 84-85). В подальшому, в зв'язку із відмовою ТОВ "Завод Діалог Плюс" від придбання ТМЦ - катанки мідної 18, 702 тн., вказаний товар, відповідно до Договору поставки від 01.10.2018 №9-1810 і специфікації № 1 від 01.10.2018 був реалізований ТОВ "МЕТАЛСКАРБ" позивачу - ТОВ "ЗАВОД ДІАЛОГ". Означений товар був переміщений зі складу ТОВ "Завод Діалог Плюс" на склад ТОВ "ЗАВОД ДІАЛОГ" власними засобами позивача - (погружчиком). В зв'язку з цим ТТН на переміщення катанки мідної в кількості 18,702 тн. за специфікацією № 1 від 01.10.2018 не складалася.
Представником позивача до матеріалів справи долучено договір зберігання катанки мідної від 14.09.2018 № 18-7, за умовами якого ТОВ "МЕТАЛСКАРБ" (Поклажодавець) передає ТОВ "ЗАВОД "ДІАЛОГ-ПЛЮС" майно на зберігання (т. 6, а.с. 79), акти передачі на відповідальне зберігання, ТТН (т. 6, а.с. 79-86).
Пунктом 2.1. договору поставки від 01.10.2018 №9-1810 передбачено, що Постачальник здійснює поставку Товару Покупцеві на умовах, оговорених Сторонами у Специфікації.
Специфікаціями №№ 2-9 (т. 1, а.с. 72-80) передбачено, що навантаження здійснюється за адресою: м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 172, розвантаження - м. Бахмут, вул. О.Сібірцева, б. 2. Специфікацією № 1 від 01.10.2018 (т. 6, а.с. 72) передбачено передачу товару на складі покупця у місті Бахмут. Тому доводи відповідача щодо обов'язкового приймання товару на складі Постачальника та невідповідність даних у ТТН є необґрунтованими та судом не приймаються.
Більш того, в матеріалах справи наявні довіреності, які було видано менеджеру (управителю) з постачання Чурику В.В. , на отримання катанки від ТОВ "МЕТАЛСКАРБ" (т. 6, а.с. 106-121). Ці докази є також підтвердженням отримання позивачем ТМЦ від контрагента, що спростовує доводи відповідача щодо "нереальності" операції із ТОВ "МЕТАЛСКАРБ".
Відповідачем жодних доказів на спростування зазначених обставин або пояснень з цього приводу не надано.
Крім того, як в акті перевірки, так і у відзиві на позов ГУ ДФС вказує на виявлені під час перевірки недоліки (за його позицією) первинних документів, а саме: - відсутність певних реквізитів у видаткових накладних (неповне зазначення місця складення) та у товарно-транспортних накладних; - розбіжності між місцем складання у видатковій накладній та пунктом навантаження, зазначеним у ТТН.
Згідно ч. 1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг" від 3 листопада 2016 року№ 1724-VIII, який набрав чинності 03.01.2017, внесено зміни до частини другої абзацу третього ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме виключено слово "місце" із переліку обов'язкових реквізитів первинного документу.
Тому доводи податкової в частині відсутності та неповного визначення місця складання видаткової накладної та ТТН, складених позивачем, є необґрунтованими.
Щодо посилання на дефектність заповнення товарно-транспортних накладних, суд зазначив наступне.
Відповідно до розділу 1 Правил перевезення товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно положень пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.6 Правил перевезення основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції в цілому. В межах спірних відносин податковий кредит та витрати по факту придбання послуг перевезення позивачем не формувався, що обумовлює безпідставність доводів податкового органу в частині вимог до товарно-транспортних накладних взагалі.
Що стосується розбіжностей між місцем складання у видатковій накладній від 4.10.2018 № РН-000310 (т. 1, а.с. 108) та пунктом навантаження, зазначеним у ТТН від 4.10.2018 РН-000310 (т. 1, а.с. 109), то суд зазначає, що вказані документи не відносяться до спірної операції, оскільки обґрунтовують перевезення металобрухту за іншим договором, до якого у податкового органу не було зауважень в акті перевірки.
Суд також визначає, що недоліки, які були допущені позивачем при складанні первинних документів за операцією із ТОВ "МЕТАЛСКАРБ" є несуттєвими та не можуть слугувати безумовною підставою для висновку про неправомірність формування показників податкового обліку за наслідками відповідної господарської операції.
Доводи податкового органу про те, що ТОВ "МЕТАЛСКАРБ" є фігурантом кримінального провадження № 12016080060001364, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України не приймаються судом через відсутність залученого до матеріалів справи вироку по вказаній кримінальній справі.
Судом встановлено, що 01.10.2018 між ТОВ "МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ РЕСУРС" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" (замовник) укладено договір № 8-1810, згідно з пп. 1.1. якого предметом договору є поставка обладнання (товару), перелік, найменування та вартість якого зазначається у специфікаціях до договору, що є невід'ємною частиною даного договору. Згідно з пп. 1.2. та 3.1. договору на умовах та порядку, передбаченими даним договором, продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується своєчасно здійснити оплату та прийняти товар, сторони дійшли висновку, що сума специфікації за даним договором є ціною договору. Оплата товару здійснюється частинами по домовленості сторін до повного погашення заборгованості (т. 1, а.с. 137-138).
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано: податкові накладні № 1 від 01.10.2018, № 2 від 01.10.2018, № 3 від 01.10.2018, № 4 від 01.10.2018, № 5 від 01.10.2018, № 24 від 22.11.2018, видаткові накладні № 10/01-5 від 01.10.2018, № 10/01-4 від 01.10.2018, № 10/01-3 від 01.10.2018, № 10/01-2 від 01.10.2018, № 10/01-1 від 01.10.2018, № 11/22-4 від 22.11.2018, товарно-транспортні накладні № Р10/01-4-1 від 01.10.2018, № Р10/01-4-2 від 01.10.2018, № Р10/01-2 від 01.10.2018, № Р10/01-1 від 01.10.2018.
Крім того, судом встановлено, що 22.11.2018 між ТОВ "МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ РЕСУРС" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" (покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1442/2018/1201907. Згідно з пп. 1.1. На умовах даного договору продавець зобов'язується передати у власність покупцеві транспортний засіб: SKODA OCTAVIA A7 2017 року, чорного кольору(т. 1, а.с. 161).
На виконання умов цього договору складено документи первинної бухгалтерської та податкової звітності, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме, видаткова накладна від 01.10.2018 № 11/22-4, платіжні доручення №202 від 19.11.2018, № 204 від 19.11.2018, № 201 від 19.11.2018, № 203 від 19.11.2018, № 53 від 17.10.2018, № 55 від 17.10.2018, № 52 від 17.10.2018, № 54 від 17.10.2018, № 56 від 17.10.2018 (т. 1 а.с. 58-60, 139-161, т. 4 а.с. 181-188).
Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ "МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ РЕСУРС" договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.
Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.
Судом встановлено, що єдиним власником нерухомого майна та земельної ділянки за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Патриса Лумумби, 121 є власник та керівник ТОВ "МЕТАЛСКАРБ" Фаренбрух В.А.
Ці докази спростовують позицію відповідача, що керівник та засновник ТОВ "ДІАЛОГ ПЛЮС" ОСОБА_2 має об'єкти оподаткування (цех, склад, офіс) ділянки за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Патриса Лумумби, 121.
Доводи відповідача щодо нереальності господарських операцій з зазначеним контрагентом за договором купівлі-продажу №8-1810 від 01.10.2018р. сформовані з огляду на наявну в АІС "Податковий блок" інформацію. Так, за позицією податкового органу, згідно бази ІС "Архів електронної звітності" підсистеми "Єдиний реєстр податкових накладних" проведено аналіз ланцюга постачання продукції відвантаженої ТОВ "МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ-РЕСУРС" на адресу ТОВ "ЗАВОД "ДІАЛОГ". Виходячи з цього, ТОВ "МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ-РЕСУРС" у вересні 2018 року було придбано товари відповідно податкових накладних №30 від 20.09.2018, №31 від 20.09.2018, №32 від 20.09.2018, №33 від 20.09.2018, №34 від 20.09.2018, №38 від 25.09.2018 у постачальника Товариство з обмеженою відповідальністю " ЗАВОД ДІАЛОГ - ПЛЮС" (код 39924947),який з жовтня 2018 року фінансово-господарську діяльність не здійснював.
З огляду на таку позицію відповідача, суд зазначив наступне.
Пунктом 61.ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп.62.1.2п.62.1ст.62 Податкового кодексу України).
Із ст. 71 Податкового кодексу України вбачається, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з пп. 72.1.1 п. 72.ст. 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Згідно п. 74.1-74.2 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політик; зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Суд вважає, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, внаслідок чого не є обов'язковою передумовою для визначення податковим органом грошових зобов'язань по господарських операціях, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 12 червня 2018 року у справі № 826/16272/13-а норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Що стосується доводів податкового органу про ненадання другої сторінки договору від 22 листопада 2018 року №1442/2018/201907 та довіреностей на представника із посиланням положення пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України, слід зазначити наступне.
На сторінці 3 акту перевірки від 15.03.2019 № 255/05-99-12-02/42406536 (т. 1, а.с. 135) зазначено про витребування у платника податків - ТОВ "ЗАВОД "ДІАЛОГ" документів, необхідних для проведення перевірки листами від 24.01.2019 № 5663/10/05-99-12-02-14 та від 22.02.2019 № 15645/10/05-99-12-02-14. Підприємством первинні документи надані листами від 08.02.2019 № 25, від 28.02.2019 № 35 (т. 6, а.с. 130-141). Перевірка проводилась з 22.02.2019 по 07.03.2019, а документи були витребувані податковим органом до початку проведення перевірки. Доказів того, що під час проведення перевірки відповідачем витребувались будь-які інші первинні документи, ГУ ДПС у Донецькій області не надано. Крім того, документи надавались і до заперечень до акту перевірки (т. 6, а.с. 142, 150-151), включаючи довіреності від 15.10.2018 № 1 на придбання автомобілю SKODA OCTAVIA A7 2017 року, чорного кольору (т. 6, а.с. 127), свідоцтва про реєстрацію автомобіля (т. 6, а.с. 129).
Щодо правовідносин позивача із контрагентом ТДВ "УКР-АЛЮМІНІЙ".
Судом встановлено, що 01.10.2018 між ТДВ "УКР-АЛЮМІНІЙ" (продавець) та ТОВ "ЗАВОД "ДІАЛОГ" укладено договір №70-з, згідно з пп. 1.1. якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти та оплатити його на умовах договору. Згідно з пп. 1.2. та 3.1. договору товаром за цим договором є заготівка мідна для волочіння (катанка) різних марок та діаметрів згідно ДСТУ EN 1977:2009, катанка алюмінієва різних марок і діаметрів, дріт мідний м'який (ДММ) різних діаметрів, струмопровідна мідна жила (СПМЖ) різних діаметрів, дріт мідний твердий (ДМТ) різних діаметрів, дріт алюмінієвий м'який (AM) різних діаметрів, дріт алюмінієвий твердий (АТ) різних діаметрів, катанка алюмінієва різних марок і діаметрів, провід контактний різних марок, ціна товару за цим договором вказується в накладних на відвантаження товару (т. 1 а.с. 102).
На підтвердження виконання умов цього договору надано: податкові накладні № 19 від 04.10.2018, № 142 від 26.10.2018, № 122 від 27.11.2018, № 132 від 28.11.2018, № 158 від 29.11.2018, № 1 від 03.12.2018, № 4 від 04.12.2018, № 64 від 14.12.2018, видаткові накладні № 446 від 04.10.2018, № 529 від 26.10.2018, № 649 від 04.12.2018, № 716 від 14.12.2018, сертифікати якості № 10/09R від 04.10.2018, № 20/11R від 04.12.2018, № 21/11R від 04.12.2018, № 24/11R від 11.12.2018, № 25/11R від 11.12.2018, товарно-транспортні накладні № Р446 від 04.10.2018, № Р 529 від 26.10.2018, № Р648 від 04.12.2018, № Р716 від 14.12.2018, платіжні доручення № 399 від 28.12.2018, № 384 від 27.12.2018, № 369 від 22.12.2018, № 359 від 21.12.2018, № 357 від 20.12.2018, № 340 від 18.12.2018, № 325 від 17.12.2018, № 326 від 17.12.2018, № 318 від 14.12.2018, № 317 від 14.12.2018, № 311 від 13.12.2018, № 310 від 13.12.2018, № 309 від 13.12.2018, № 300 від 11.12.2018, № 288 від 07.12.2018, № 280 від 07.12.2018,№ 268 від 06.12.2018, № 256 від 03.12.2018, № 246 від 29.11.2018, № 245 від 28.11.2018, № 243 від 27.11.2018, № 76 від 19.10.2018, № 24 від 09.10.2018, № 23 від 09.10.2018, № 10 від 04.10.2018, № 14 від 04.10.2018, № 14 від 04.10.2018, № 11 від 04.10.2018, № 13 від 04.10.2018, № 12 від 04.10.2018, № 271 від 07.12.2018 (т. 1 а.с. 163-191, т. 4 а.с. 190-219).
Таким чином, виконання умов укладеного між позивачем та ТДВ "УКР-АЛЮМІНІЙ" договору знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача.
В акті перевірки податковим органом зазначено, що згідно даних ЄРПН серед постачальників ТДВ "УКР-АЛЮМІНІЙ" у першій ланці ланцюга постачання не встановлено придбання: Заготівка мідна для волочіння (катанка) EN 1977-Cu-ETP-12,5-3000CL, Заготівка мідна для волочіння (катанка) EN 1977-Си-ЕТР-20-ЗООО-СЦ Провід МФ 85. За даними податкової звітності ТДВ "УКР-АЛЮМІНІЙ" Інформація щодо нарахованої амортизації Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств у 2018 році відсутні групи основних засобів А01 - земельні ділянки, А02 - капітальні витрати, А03 - споруди, будівлі, А05 - транспортні засоби. ТДВ "УКР-АЛЮМІНІЙ" - не є виробником вищенаведеної продукції. Тобто за даними аналітичної системи та ЄРПН неможливо встановити походження зазначеної продукції, при цьому незначна чисельність штатних працівників унеможливлює реальність здійснення діяльності з виробництва (штатна чисельність працівників згідно звіту з ЄСВ за кожний період жовтень, листопад, грудень 2018 року становить 11 осіб) (т. 1, а.с. 219-220).
З приводу цієї позиції податкового органу, суд визначає наступне.
Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, відповідно до якого до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник. Притягнення ж до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та вимогам законодавства.
Посилання відповідача на те, що нереальність господарської операції позивача підтверджена дослідженням ланцюга постачання між контрагентом позивача та його контрагентами, які не є контрагентами позивача, є неприйнятними, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, внаслідок чого не є обов'язковою передумовою для визначення податковим органом грошових зобов'язань по господарським операціям, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Суд визнає, що у будь-якому випадку реалізуючи господарську компетенцію при укладенні та виконанні господарських договорів, сторони цього договору можуть вимагати від контрагента дотримання умов цих договорів, тією мірою якою дозволяють його (їх) умови. Перекладати на сторону договору обов'язки контролю свого контрагента за межами взаємовідносин, як того вимагає податковий орган, знаходиться за межами господарської компетенції суб'єкта господарювання та не входить до прав та обов'язків платника податку, зокрема на додану вартість. Це в свою чергу у межах спірних відносин позивача як платника податку покладає додаткове не передбачене законом обтяження, що є недопустимим.
Аналогічні висновки щодо застосування норм викладені, зокрема в постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018 року в справі № 803/2094/15, від 20 грудня 2018 року в справі № 815/4992/16.
Крім того, із відповіді податкового органу від 16 квітня 2019 року на заперечення позивача, встановлено, що заготівка мідна для волочіння (катанка) EN 1977-Cu-ETP-12,5-3000CL, заготівка мідна для волочіння (катанка) EN 1977-Си-ЕТР-20-ЗООО-СЦ Провід МФ 85, яка в подальшому була реалізована ТОВ "Завод Діалог" була отримана ТДВ "УКР-АЛЮМІНІЙ" від підприємства ТзДВ "Гал-Кат" за договором про переробку давальницької сировини від 02.04.2018 № 02/04/18 (т. 1 а.с. 229-235).
Із пояснень позивача та наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що в подальшому, вищевказана заготівка мідна для волочіння (катанка) була реалізована ТОВ "Завод Діалог" відповідно до договору від 01.10.2018 №70-з.
На підтвердження подальшого використання отриманої сировини у виробництві позивачем та подальшої реалізації в матеріалах справи наявні: накладні на переміщення, звіти виробництва (т.2 а.с. 54-250, т. 3 а.с. 1-250, т. 4 а.с. 1-133).
Суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного звітного (податкового періоду) та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.
Згідно підпункту 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3), в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст. 201 цього Кодексу).
Виходячи із положень вищевказаної норми закону, лише відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість і тільки у разі не підтвердження на момент перевірки податкового кредиту податковими накладними платник податку може бути притягнутий до відповідальності.
Згідно п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
Суд враховує, що наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Від встановлення цієї обставини залежить оцінка податкових накладних як правової підстави для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи і пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, висновки відповідача, що зазначені вище господарські операції є нікчемними і здійснювались позивачем з метою мінімізації податкових зобов'язань, є лише припущеннями, на яких вони не можуть ґрунтуватись. Здійснення даного виду господарської діяльності відповідає меті та предмету діяльності позивача як юридичної особи.
Всі товари, отримані позивачем від зазначених вище контрагентів у спірний період часу по вказаним вище договорам були використані позивачем в ході здійснення господарської діяльності. Всі витрати понесені ним підтверджено первинними документами, які були предметом дослідження відповідачем в ході проведення перевірки, про що зазначено в Акті перевірки. Відповідачем не заперечується обставина фактичного здійснення позивачем даних господарських операцій, проведення оплати за договорами, відображення правочину у відповідних документах бухгалтерського обліку і податкової звітності.
Судом встановлено, що висновки щодо нікчемності зазначених правочинів зроблені відповідачем на підставі податкової інформації.
Однак, суд зазначає, що вказана податкова інформація містить лише дані про результати господарської діяльності кожного контрагента позивача окремо за період, в якому виникли спірні правовідносини. Контролюючим органом не перевірялась і не оцінювалась діяльність ТОВ "Металскарб", ТОВ "МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ РЕСУРС", ТДВ "УКР-АЛЮМІНІЙ" в періоди, які передували укладенню спірних правочинів, у зв'язку з чим суд вважає, що висновки відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів з вищезазначеними контрагентами, щодо яких виник спір, є безпідставними і зроблені в результаті припущень, що жодним чином виключає можливість покладення їх в основу спірного рішення.
Таким чином, наявними в матеріалах справи документами підтверджено надання позивачем до контролюючого органу податкової звітності з податку на додану вартість та відповідність даних, що містяться в наданій податковій звітності, даним первинного бухгалтерського обліку.
27 квітня 2021 року позивачем залучено до матеріалів справи інформацію щодо контрагентів позивача - ТОВ "МЕТАЛСКАРБ" (т. 5, а.с. 207), ТОВ "ЗАВОД КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ", (т 5, а.с. 208), ТОВ "ГАЛ-КАТ" (т. 5, а.с. 209), ТОВ "МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ РЕСУРС", (т. 5, а.с. 216), ТЗДВ "УКР-МІДЬ" (т. 5, а.с. 225), витяг із веб-сорінки судової влади із інформацією щодо стану розгляду справи № 27/49/12 (т. 5, а.с. 210-211).
17 травня відповідачем до матеріалів справи залучено клопотання про витребування доказів (т. 5, а.с. 232-234) та лист шостого слідчого відділу РКП СУ ГУ ДФС у м. Києві від 07.05.2021 № 3590/9/26-97-03-1016 про те, що в матеріалах кримінального провадження № 320170060000000035 відсутні відомості та документи, які містять доказову базу стосовно підтвердження нереальності господарських операцій між ТОВ "ЗАВОД "ДІАЛОГ" та його контрагентів - ТОВ "МЕТАЛСКАРБ" (ЄДРПОУ 36648378), ТДВ "Укр-Алюміній" (ЄДРПОУ 41678980), ТОВ Метал-Літейний ресурс" (ЄДРПОУ 37546280).
29 червня 2021 року представником відповідача залучено до матеріалів справи податкову інформацію (ІТС "Податковий блок") та службові записки щодо ризиків із відшкодування ПДВ (т. 6 а.с. 53-70).
Згідно з частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Згідно зі статтею 3 цього ж Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 цього Закону встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, останні відповідають змісту, відображеному в укладених позивачем договорах, та підтверджують обґрунтованість формування податкового кредиту за досліджуваними господарськими операціями.
Судом встановлено, що контрагенти позивача - ТОВ "Металскарб", ТОВ "МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ РЕСУРС", ТДВ "УКР-АЛЮМІНІЙ" на момент вчинення спірних фінансово-господарських операцій були юридичними особами, зареєстрованими у встановленому законом порядку, знаходились на податковому обліку в органах фіскальної служби та були платниками податку на додану вартість.
Отже, при здійсненні господарських операцій із зазначеними контрагентами та подальшому їх використанні у своїй господарській діяльності в діях позивача була наявна господарська мета, відтак, суд дійшов висновку, що у відповідача не було підстав вважати вищезазначені правочини нікчемними і такими, що не спрямовані на досягнення господарської мети.
Відповідно до пункту 201.8. статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту перевірки, висновок щодо нікчемності правочинів, укладених з ТОВ "Металскарб" відповідачем зроблений у зв'язку із наявністю відкритого кримінального провадження щодо ризиків заявлених сум ПДВ до відшкодування. При цьому матеріали перевірки не містять посилання на конкретну податкову інформацію, отриману у відповідності до приписів Податкового кодексу України. Крім того, відповідачем до матеріалів справи не надано жодного належного, достатнього і допустимого доказу зазначеної обставини.
При цьому суд зазначає, що у відповідності до приписів ст. 83 ПКУ, яка визначає матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, для посадових осіб органів державної фіскальної служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Суд звертає увагу відповідача, що оскільки факти та обставини, встановлені в ході досудового слідства по кримінальній справі, згідно приписів кримінально-процесуального законодавства, не можуть вважатись встановленими і підтверджувати вину особи у вчинені злочину до набрання чинності обвинувальним вироком у кримінальній справі, у контролюючого органу відсутні підстави для врахування такої інформації при прийнятті висновків під час проведення перевірки платника податків (позивача).
Таким чином, з урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов до висновку про безпідставність посилань відповідача в акті від 15.03.2019 № 255/05-99-12-02/42406536 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації за грудень 2018 року.
В свою чергу, обставина реального здійснення господарських операцій та правильність їх відображення в податковому обліку доведена в цій адміністративній справі на підставі досліджених доказів.
Стосовно доводів відповідача, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ "Металскарб", ТОВ "МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ РЕСУРС", ТДВ "УКР-АЛЮМІНІЙ" є нікчемними, суд зазначив наступне.
Статтею 204 Цивільного кодексу України, в редакції, яка діяла на момент вчинення спірних правочинів, передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Суд зазначає, що умовою для кваліфікації правочину як нікчемного через те, що він порушує публічний порядок, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, визначальне значення має встановлення персоналій посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник.
Відповідачем не доведено, що продаж вказаного товару/послуг вимагає від контрагентів позивача наявності виробничих потужностей та певних основних засобів.
Суд не бере до уваги розбіжності, виявлені у даних інших контрагентів позивача при їх співставленні, оскільки в даному випадку будь-яке порушення спричиняє відповідальність та негативні наслідки лише для особи - порушника. Підприємство не може відповідати за будь-які неправомірні дії своїх контрагентів.
В процесі розгляду справи відповідачем доказів, крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надано.
Водночас позивачем з посиланням на належні докази, що долучені до матеріалів справи, доведено обставину реального здійснення господарських операцій.
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Проаналізувавши вищезазначені норми, суд вважає, що підставою для включення сум за господарськими операціями до складу податкового кредиту є належним чином оформленні первинні бухгалтерські документи, які засвідчують зміст господарської операції, за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.
Таким чином, надання контролюючому органу належним чином оформлених первинних документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.
Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Металскарб", ТОВ "МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ РЕСУРС", ТДВ "УКР-АЛЮМІНІЙ" за перевіряємий період сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України, а саме, позивачем в підтвердження позовних вимог надана вся первинна документація, в тому числі податкові та видаткові накладні, копії яких досліджені в судовому засіданні, а також документи, які підтверджують факт оплати за здійснені господарські операції.
Підставою для висновків відповідача про нікчемність правочинів з ТОВ "Металскарб" стало надання позивачем документів, які підтверджують постачання товарів, а саме товарно-транспортних накладних, які мають, на його думку, певні недоліки.
Суд, з урахуванням приписів Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, не приймає зазначені посилання відповідача, оскільки позивач отримував товар за договором поставки.
Згідно з пп. 1.1. На умовах даного договору продавець зобов'язується передати у власність покупцеві транспортний засіб: SKODA OCTAVIA A7 2017 року, чорного кольору.
Судом встановлено, що на виконання умов договору від 22.11.2018 між ТОВ "МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ РЕСУРС" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Діалог" (покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу, на виконання умов якого, складено видаткову накладну № 11/22-4 від 22.11.2018, що підтверджує факт купівлі транспортного засобу. У зв'язку з чим, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо не можливості підтвердити перехід права власності на транспортний засіб: марка SKODA, модель OCTAVIA А7 2017 року випуску.
Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Металскарб", ТОВ "МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ РЕСУРС", ТДВ "УКР-АЛЮМІНІЙ" і, відповідно, правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми понесених витрат на підставі первинних бухгалтерських документів.
Суд приходить до висновку, що первинні документи, які наявні в матеріалах справи, є належними доказами в розумінні частини 2 ст. 74 КАС України при підтвердженні обставини реальності правочинів, укладених з ТОВ "Металскарб", ТОВ "МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ РЕСУРС", ТДВ "УКР-АЛЮМІНІЙ", та правильності їх відображення в податковому обліку позивача.
З огляду на викладене, судом встановлено, що правочини з ТОВ "Металскарб", ТОВ "МЕТАЛО-ЛІТЕЙНИЙ РЕСУРС", ТДВ "УКР-АЛЮМІНІЙ" спричинили зміну майнового стану позивача, тобто є реальними, спірні суми податкового кредиту сформовані на підставі достовірних первинних документів, які підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 КАС України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Згідно до ч. 7 ст. 104 КАС України, експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Згідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства і не були спрямовані на досягнення господарської мети.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 р. у справі № 200/6316/19-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 р. у справі № 200/6316/19-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 08 листопада 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Сіваченко