08 листопада 2021 року справа №233/3104/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01 вересня 2021 року у справі № 233/3104/21 (головуючий І інстанції Каліуш О.В.) за позовом ОСОБА_1 до інспектора рядового поліції Бабіча Святослава Володимировича 1 батальйону, 1 роти полка патрульної поліції у м.Кривий Ріг Управління патрульної поліції Дніпра про скасування постанови серії ЕАН №3818512 від 22.02.2021,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову інспектора рядового поліції Бабіча Святослава Володимировича 1 батальйону, 1 роти полка патрульної поліції у м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції Дніпра серії ЕАН №381815 від 22.02.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постанова відповідача є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивача притягнуто за порушення, якого він не скоював. Зазначає, що не порушував правил дорожнього руху, оскільки керуючи транспортним засобом та побачивши, що попереду нього стояли в правих двох рядах два автомобілі, водії яких розмовляли між собою, для випередження цих транспортних засобів, він згідно із п. 11.2 ПДР України перестроївся завчасно в лівий ряд. На одному автомобілі була ввімкнена аварійна сигналізація, що записано на відео регістраторі.
Також зазначає, що відповідачем порушено вимоги ст. 268 КУпАП, оскільки справу розглянуто без присутності позивача.
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01 вересня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимогу у повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Відповідачем під час розгляду справи не надано жодного доказу на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3818512 від 22.02.2021 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Згідно змісту оскаржуваної постанови, 17 січня 2021 року о 22 годині 55 хвилин ОСОБА_1 в м. Кривий Ріг по вул. Дніпровське шосе, керуючи вантажним транспортним засобом Skania Р380, держномер НОМЕР_1 , з причепом, держномер НОМЕР_2 , рухався по дорозі, що має три смуги для руху в одному напрямку, у крайній лівій смузі без наміру здійснити поворот ліворуч чи розворот. Правопорушення зафіксовано на відео реєстраторі Xiaomi БК00008, чим порушив п. 11 ПДР порушення розташування транспортних засобів на проїзній частині та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с.11).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП підтверджений матеріалами справи, постанова винесена правомірно за формою та змістом відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, тому підстави для її скасування відсутні.
Оцінка суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч. 2 ст. 122 КУпАП визначено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 11.6 ПДР України на дорогах, які мають три і більше смуги для руху в одному напрямку, вантажним автомобілям з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т, тракторам, самохідним машинам і механізмам дозволяється виїжджати на крайню ліву смугу лише для повороту ліворуч та розвороту, а у населених пунктах на дорогах з одностороннім рухом, крім цього, - для зупинки зліва, в дозволених випадках, з метою завантаження чи розвантаження.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статі 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, ) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Порядок використання фото та відео техніки встановлюється п. 9 ч.1 ст.31 та ст.40 Закону України "Про національну поліцію".
При цьому норма статті 31 Закону України "Про національну поліцію" є загальною нормою, яка безпосередньо не регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів.
Статтею 40 Закону України "Про національну поліцію" встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Колегія суддів зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Матеріали справи свідчать, що єдиним доказом, наданим відповідачем на підтвердження здійснення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП України є оскаржувана постанова відповідача .
Наявний в матеріалах справи відеозапис, який надавався відповідачем разом із відзивом не містить доказів на підтвердження обставин, викладених у спірній постанові.
При цьому, суд зауважує, що постанова працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
Суд вважає, що відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи.
На підставі викладеного, суд зазначає, що при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення правопорушення позивачем.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином, суд зазначає, що порушення позивачем пункту 11 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 122 КУпАП , не підтверджено належними та допустимими доказами. Позивач заперечив вчинення правопорушення, тоді як відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень у спірних відносинах не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАБ №3818512 від 22.02.2021 року підлягає скасуванню.
Стосовно вимог позивача, щодо визнання протиправними дій відповідача по притягненню його до адміністративної відповідальності, суд констатує, що такі вимоги не є неналежним способом захисту прав позивача.
Суд вважає, що достатнім та належним способом захисту прав позивача буде саме скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд, керуючись п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково.
Предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, тому судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат відповідно ст.ст. 139-143 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 681 грн (а.с. 50) та за подачу позовної заяви у розмірі 454 грн (а.с. 20).
Керуючись ст. ст. 286, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01 вересня 2021 року у справі № 233/3104/21 - задовольнити частково.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01 вересня 2021 року у справі № 233/3104/21 - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до інспектора рядового поліції Бабіча Святослава Володимировича 1 батальйону, 1 роти полка патрульної поліції у м.Кривий Ріг Управління патрульної поліції Дніпра про скасування постанови серії ЕАН №3818512 від 22.02.2021 - задовольнити частково.
Скасувати постанову інспектора рядового поліції Бабіча Святослава Володимировича 1 батальйону, 1 роти полка патрульної поліції у м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції Дніпра серії ЕАН №381815 від 22.02.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення - закрити.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 08 листопада 2021 року та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення виготовлено 08 листопада 2021 року.
Головуючий І.Д. Компанієць
Судді А.А. Блохін
І.В. Геращенко