Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
08 листопада 2021 р. Справа № 520/21900/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Білова О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.10.2021р. №14163-23450/Б-03/8-2000/21 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2018р. по справі №2040/8208/18;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, 61022) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму компенсації втрати частини доходів, за період з 01.01.2014 по 08.09.2020, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 по справі №2040/8208/18.
Відповідно до пп. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Суддя дійшла висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, виходячи з такого.
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строки звернення до суду із адміністративним позовом.
Відповідно до частин 1,2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, згідно зі ст.1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" 19 жовтня 2000 року N 2050-III (далі по тексту - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до ст.2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Тобто, компенсації підлягають нараховані грошові доходи, в тому числі пенсія, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.
Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.
Як вбачається з матеріалів позову, спірні суми пенсії виплачені позивачу 08.09.2020 року.
Відтак, компенсація втрати частини доходів підлягала виплаті разом зі спірними сумами пенсії, тобто 08.09.2020.
Саме з вказаного часу позивач, з огляду на положення норм чинного законодавства, дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав в частині невиплати компенсації.
В той же час, позов до суду подано 28.10.2021, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом.
Заяви про поновлення строку звернення до суду позивачем не надано.
З приводу правових наслідків звернення осіб за вирішенням спірних питань до подання позову до суду Верховний Суд в ухвалі від 03.06.2021 по справі № 520/2893/21 зазначив «Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2021, встановив, що предметом спору є розмір отриманої ОСОБА_2 як учасником бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за період з 2017 до 2020 рр.; вказаний вид грошових виплат є періодичним платежем, про порушення своїх прав позивач міг дізнатися під час отримання такої виплати у розмірі, з яким він не погоджується, та реалізувати право на звернення до суду щодо оспорювання кожної щорічної виплати до 05.11.2017, 05.11.2018, 05.11.2019 та 05.11.2020.
Залишаючи без змін ухвалу суду про повернення позовної заяви, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 пропустив строк звернення до суду з даним позовом, після залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених ч. 1 ст. 123 КАС України, не навів поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України, сформульованою у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 про перерахунок та виплату заборгованості з державної пенсії, тобто, у категорії подібних адміністративних справ щодо обчислення, призначення, перерахунку соціальних виплат. У п. 43 зазначеної постанови Суд дійшов висновку, що:
«для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів».
Зважаючи на викладене, Суд у цій справі не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні».
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме надати до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням підстав для поновлення строку, поважності причин такого пропуску та надати докази існування відповідних поважних причин.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Білова О.В.