Справа № 292/862/21
Номер провадження 1-кп/292/136/21
09 листопада 2021 року смт. Пулини
Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт.Пулини клопотання прокурора Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12015060300000407 від 02.10.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -
До Червоноармійського районного суду Житомирської області 18.10.2021 надійшло клопотання прокурора Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12015060300000407 від 02.10.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, у зв"язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Клопотання мотивоване тим, що проведеними в ході досудового розслідування слідчими та процесуальними діями встановити особу, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення, не виявилось можливим, а з початку досудового розслідування даного кримінального провадження минуло понад три роки, тому просить кримінальне провадження закрити.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Потерпіла у підготовче засідання не з"явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надала.
Вислухавши пояснення прокурора та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Під час дослідження матеріалів кримінального провадження встановлено, що 02.10.2015 слідчим відділенням Червоноармійського РВ УМВС України в Житомирській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015060300000407 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України у зв'язку із викраденням 30.09.2015 неподалік с. Мартинівка Червоноармійського району теляти, що належало ОСОБА_4 , чим завдано останній матеріальної шкоди на загальну суму 4000 грн.
01.10.2015 проведено огляд місця події в с.Мартинівка Червоноармійського району Житомирської області.
У ході досудового розслідування допитано потерпілу ОСОБА_4 та свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Допитані як свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у своїх показаннях вказали на те, що крадіжку теляти у ОСОБА_4 вчинив ОСОБА_11 .
Відповідно до доручення слідчого від 13.10.2015 оперативному підрозділу доручалось витребувати на ОСОБА_11 характеризуючі дані.
У рапорті о/у СКР Червоноармійського РВ від 21.10.2015 зазначено, що на виконання доручення слідчого у кримінальному провадженні проведено розшукові заходи за результатами яких встановлено, що крадіжку скоїв ОСОБА_11 .
У поясненнях від 28.05.2015, ОСОБА_11 зізнався у викрадені теляти ОСОБА_4 і пояснив обставини викрадення та продаж теляти заготівельнику за грошові кошти.
Згідно до п.3-1 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України відповідно до ст.12 КК України є проступком.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Згідно ст. 1 КК України, завданням Кримінального кодексу України є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
Відповідно до ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова підстава.
У статті 7 КПК України передбачається, що зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Законність, як одна із загальних засад закріплена у ст. 9 КПК України у частині другій визначає, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Інша загальна засада - публічність (ст. 25 КПК України), також зобов'язує прокурора та слідчого в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до ч. 5 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
З визначених ст.284 КПК України підстав для закриття кримінального провадження, вбачається, що закриття за п. 3-1 ч.1 ст.284 КПК України можливе лише за умови, що органу досудового розслідування взагалі невідома особа, яка вчинила чи могла вчинити відповідне кримінальне правопорушення, а не будь-які інші випадки, коли в кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру чи не пред'явлене обвинувачення.
У разі, якщо органу досудового розслідування відома особа, яка могла вчинити кримінальне правопорушення, але не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати, то в такому разі кримінальне провадження може бути закрите за іншими підставами, передбаченими ст.284 КПК України.
При цьому, за п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України передбачається можливість закриття провадження саме через не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, і відсутні посилання на те, що закриття з цих підстав допускається в разі коли органу досудового розслідування відомі особи, які могли вчинити дане кримінальне правопорушення, проте нікому не повідомлено про підозру чи нікому не пред'явлене обвинувачення в даному провадженні, або провадження відносно них закрито на іншій підставі.
У клопотанні прокурор зазначив про те, що в ході досудового розслідування проведеними процесуальними діями не виявилось можливим встановити особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, що не відповідає дослідженим у суді матеріалам кримінального провадження.
Суд зауважує, що з самого початку досудового розслідування проведеними слідчими (розшуковими) діями (допити свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , пояснення ОСОБА_11 , рапорт о/у СКР) встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення причетний ОСОБА_11 , щодо якого будь-якого рішення відповідно до вимог КПК України не прийнято.
Відтак, враховуючи таку тривалу пасивність досудового розслідування, висновок про дотримання вимог всебічності, повноти і неупередженості при дослідженні обставин кримінального провадження не може вважатися обґрунтованим.
Як зазначив Європейський суд з прав людини по справі "Євген Петренко проти України" (заява № 55749/08 від 29.01.2015) п. 65 "…для того, щоб розслідування могло вважатися "ефективним", воно має в принципі призвести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних. Державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для збереження доказів, що стосуються події, включаючи показання свідків, висновки судових експертиз тощо. Будь-які недоліки розслідування, які підривають його здатність до встановлення причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості". Як вбачається з п. 40 рішення Європейського суду з прав людини "Юрій Іларіонович Щокін проти України" від 03.10.2013, заява № 4299/03 "…державні органи мають вживати усіх заходів, які було б розумно від них очікувати, для зібрання доказів щодо ходу подій. Якщо розслідування містить недоліки, які не дозволяють встановити причину смерті або визначити винних осіб, які є безпосередніми виконавцями злочину або особами, які його фінансували чи організовували, то таке розслідування може не відповідати вимозі ефективності (див. рішення у справах "Начова та інші проти Болгарії" (Natchova et autres c. Bulgarie), пункт 113, та "Рамсахай та інші проти Нідерландів" (Ramsahai et autres c. Pays-Bas), пункт 324).
Враховуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування не було вжито належних заходів для встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, а особа яка причетна до його вчинення встановлена під час досудового розслідування, а тому висновок про закриття провадження саме на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України є необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 750/153/20, від 23.02.2021 у справі №397/42/20, від 25.08.2021 у справі 142/536/20.
За таких обставин досудове розслідування не може вважатися повним, а закриття провадження суперечитиме вимогам ст. 9 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, усталеній практиці Європейського суду з прав людини, завданням та загальним засадам кримінального провадження.
Крім того, згідно ухвали Червоноармійського районного суду Житомирської області від 21.07.2021, яка набрала законної сили, у задоволенні клопотання прокурора від 23.06.2021 про закриття вказаного кримінального провадження відмовлено, але зазначені у ній вимоги, на підставі яких прийнято рішення, не виконані.
Ухвала суду прокурором не оскаржена, що свідчить про те, що з прийнятим рішенням останній погодився, однак будь-яких заходів на проведення додаткових слідчих (розшукових) дій та прийняття процесуальних рішень не вживалось, а повторно на підставі тих же матеріалів, з тих саме підстав та обґрунтувань направлено клопотання до суду.
У той же час, відповідно до ст.ст. 533, 534 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України. Судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню.
Враховуючи, що прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки доказів, які стосуються цього провадження в сукупності і при умові що під час досудового розслідування не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, суд вважає, що у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 314, 372, 376 КПК України, -
У задоволенні клопотання прокурора Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12015060300000407 від 02.10.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, у зв"язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, відмовити.
Матеріали кримінального провадження № 12015060300000407 в 1 томі - повернути до Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Червоноармійський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1