09 листопада 2021 р. Справа № 480/7831/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Кунець О.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді Кунець О.М. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Сумської міської ради, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради від 24.02.2021 року за № 451-МР “Про скасування рішення Сумської міської ради від 24.12.2008 року за № 2269-МР “Про надання згоди (дозволу) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 ”.
Ухвалою суду від 31.08.2021 позовну заяву було залишено без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України.
Ухвалою суду від 10.09.2021 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 17.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
20.10.2021 позивачем заявлено клопотання про здійснення судочинства у справі у порядку загального позовного провадження та призначення колегіального розгляду справи, у задоволенні якого ухвалою суду від 26.10.2021 відмовлено.
08.11.2021 на електронну пошту суду надійшла заява представника позивача про відвід судді Кунець О.М., яка обґрунтована тим, що судом було вирішено розгляд даної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. В свою чергу позивачем було заявлено клопотання про здійснення судочинства у порядку загального позовного провадження та призначення колегіального розгляду у справі. Представник позивача просив суд врахувати, що частиною 2 ст. 33 КАС України визначено, що будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, м о ж е бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, к р і м с п р а в, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.
Враховуючи, що питання вирішення колегіального розгляду справи можливе тільки в загальному позовному провадженні позивач у клопотанні від 20.10.2021р. просив здійснити перехід від спрощеного провадження в загальне і подальший розгляд справи здійснювати у колегіальному складі суду. Відповідно до ухвали суду від т26.10.2021р. представнику позивача було відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання.
В свою чергу, як зазначає представник позивача, відмова у задоволенні даного клопотання обмежує призначення колегіального розгляду справи та, на думку позивача, м о ж е свідчити про заінтересованість у вирішенні даної справи складу суду, що є підставою для відводу у відповідності до 1 статті 36 КАС України.
Зважаючи на викладені обставини, позивач повторно звернувся з клопотанням про відвід головуючого судді у даній справі - Кунець О.М.
Розглянувши подану заяву представника позивача про відвід судді, суд зазначає наступне.
Так, статтею 36 КАС України визначений перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Також суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України.
Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством визначений вичерпний перелік підстав, за якими суддя (колегія суддів) не може брати участь у розгляді адміністративної справи і підлягає відводу.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
При цьому суд зазначає, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.
Так, у справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Судом встановлено, що подана представником Тур Л.М. заява про відвід судді у справі №480/7831/21 фактично мотивована тим, що у даній справі суддя Кунець О.М. відмовила у задоволенні клопотання позивача про здійснення судочинства у справі у порядку загального позовного провадження та призначення колегіального розгляду справи.
На думку позивача, відмова у задоволенні даного клопотання обмежує призначення колегіального розгляду справи та м о ж е свідчити про заінтересованість у вирішенні даної справи складу суду.
Отже, обставини які представник позивача виклав у заяві про відвід головуючого судді Кунець О.М. свідчать про те, що підставою для відводу головуючого судді Кунець О.М. фактично є незгода позивача з процесуальними рішеннями головуючого судді у даній справі.
Разом з цим суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак, незгода особи, яка бере участь у справі, з рішенням судді під час судового розгляду іншої справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям та рішенням суду можуть надавати лише суди вищих інстанції. Будь-яких інших обґрунтувань для відводу головуючого судді Кунець О.М., перелік яких визначено ст.36 КАС України, позивачем не наведено.
Таким чином, заявлені підстави для відводу судді Кунець О.М. у даній справі не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки не стосуються особистого відношення судді до результатів розгляду даної справи, а тільки відображають власну позицію позивача.
Згідно із положеннями ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність передати дану заяву у відповідності до ст. 31 КАС України для вирішення питання про відвід судді суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 236, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді Кунець О.М. по адміністративній справі № 480/7831/21 за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - визнати необґрунтованою.
Передати заяву у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя О.М. Кунець