Постанова
Іменем України
08 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 235/4727/19
провадження № 61-14737св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - в. о. керівника Красноармійської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Покровської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької областіу складі судді Величко О. В. від 11 лютого 2021 року та постанову Донецького апеляційного судуу складі колегії суддів: Агєєва О. В., Папоян В. В., Мальованого Ю. М., від 28 липня 2021 року.
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року в. о. керівника Красноармійської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Покровської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру
у Донецькій області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельних ділянок та зобов'язання повернути земельні ділянки.
Свої вимоги в. о. керівника Красноармійської місцевої прокуратуримотивував тим, щорозпорядженням Красноармійської районної державної адміністрації Донецькій області № 276 від 19 червня 2012 року затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 в довгострокову оренду терміном на 49 років для сінокосіння та випасання худоби загальною площею 30,8082 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Гришинської сільської ради Покровського району Донецькій області.
На підставі вказаного розпорядження між Красноармійською районною державною адміністрацією Донецької області та ОСОБА_1 укладено договір оренди, зареєстрований у відділі Держкомзему у Красноармійському районі Донецької області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 10 вересня 2012 року за № 142270004001905.
Відповідно до умов договору в оренду передані земельні ділянки загальною площею 30,8082 га, у тому числі: ділянка № 1 - 12 , 40 га пасовищ (кадастровий номер 1423781100:02:000:1232); ділянка № 2 - 15,10 га пасовищ (кадастровий номер 1422781100:02:000:1233); ділянка № 3 - 3,8082 га пасовищ (кадастровий номер 1422781100:02:000:1234).
У порушення умов вказаного договору оренди ОСОБА_1 використав земельні ділянки, призначенні для сінокосіння та випасання худоби, як ріллю, тобто не за цільовим призначенням, з відступленням від проєкту землеустрою земельної ділянки.
Державним інспектором відділу контролю проведено перевірку використання земельних ділянок та виявлено факт використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, про що було складено відповідні акти.
ОСОБА_1 визнано результати перевірки, про що також свідчить сплата накладених адміністративних стягнень та відшкодування шкоди, завданої нецільовим використанням земельної ділянки.
Із урахуванням зазначеного, враховуючи те, що ОСОБА_1 не виконав вимоги статті 31, 33-37 Земельного кодексу України, систематично використовував земельні ділянки з порушенням умов договору та чинного законодавства, прокурор просив позов задовольнити, розірвати договір оренди земельних ділянок від 10 вересня 2012 року загальною площею
30, 8082 га, у тому числі ділянок: № 1 - 12, 40 га пасовищ, кадастровий номер 1422781100:02:000:1232; № 2 - 15, 1000 га пасовищ, кадастровий номер 1422781100:02:000:1233; № 3 - 3, 9082 га пасовищ, кадастровий номер 1422781100:02:000:1234, укладений між Красноармійською районною державною адміністрацією Донецької області та ОСОБА_1 ; зобов'язати ОСОБА_1 повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області вказані земельні ділянки загальною площею 30, 8082 га, нормативною грошовою оцінкою 958 473, 91 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області
від 11 лютого 2021 року позов в. о. керівника Красноармійської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Покровської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області задоволено.
Розірвано договір оренди земельних ділянок від 10 вересня 2012 року, загальною площею 30, 8082 га, укладений між Красноармійською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 .
Зобов'язано ОСОБА_1 повернути державі в особі
Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області земельні ділянки № 1422781100:02:000:1232, № 1422781100:02:000:1233,
№ 1422781100:02:000:1234 площею 30, 8082 га, загальною нормативною грошовою оцінкою 958 473, 91 грн.
Вирішено питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено належними доказами, що відповідач використовував орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням, тобто замість сінокосіння та випасання худоби використовував земельну ділянку для вирощування сільськогосподарської культури - пшениці, чим істотно порушив умови договору оренди, укладеного 10 вересня 2012 року, що є підставою для розірвання договору оренди з поверненням земельної ділянки у розпорядження держави.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 28 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2021 року залишено без задоволення, а рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 використовував орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням, тобто замість сінокосіння та випасання худоби вирощував на ній сільськогосподарські культури, чим істотно порушив умови договору оренди, укладеного 10 вересня 2012 року, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову прокурора про дострокове розірвання вказаного договору з поверненням земельних ділянок у розпорядження орендодавця - держави.
Звертаючись до суду із цим позовом, прокурор обґрунтовував порушення інтересів держави, визначив орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, та вказав, у чому полягає бездіяльність зазначеного органу щодо захисту законних інтересів держави, а саме, що Головне управління Держгеокадастру в Донецькій області всупереч покладених на нього завдань щодо усунення порушень порядку використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, не вжило заходів для усунення порушень, вказаних у позовній заяві. Покровська районна державна адміністрація зайняла пасивну позицію стосовно захисту інтересів держави.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
30 серпня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької областівід 11 лютого 2021 року
та постанову Донецького апеляційного суду від 28 липня 2021 року і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначив неправильне застосування судами норм матеріального
та порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 20 вересня 2018 року
у справі № 924/1237/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 926/03/18,
від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
У касаційній скарзі заявник вказує, що при вирішенні спору судами не було належним чином досліджено наявні у справі докази. Заявник стверджує, що сіножаті та пасовища - це земельні ділянки, які можуть бути розорані з метою їх докорінного поліпшення та які використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасу худоби. Додані до позовної заяви акти перевірки, протокол про адміністративне правопорушення не дають змоги дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмету доказування, а саме зміни відповідачем способу й виду користування земельної ділянки. При зверненні до суду із цим позовом прокурор не обґрунтував підстав подання позову в інтересах держави в особі Покровської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області. Також заявник вказує, що спір щодо орендованої земельної ділянки вирішено у справі № 235/2276/18, а тому провадження у справі слід закрити на підставі частини першої статті 255 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу керівник Покровської окружної прокуратури Донецької області посилається на те, що при вирішенні спору судами попередніх інстанцій були ухвалені обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права. При вирішенні справи встановлено, що відповідач систематично (три роки поспіль) розорював та вирощував на спірних ділянках сільськогосподарську продукцію, чим порушив умови договору оренди, що є підставою для його розірвання. Вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Розпорядженням голови Красноармійської (Покровської) районної державної адміністрації Донецькій області від 19 червня 2012 року № 275 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 для сінокосіння та випасання худоби загальною площею 30, 8082 га пасовищ, у тому числі 0, 9605 га в зоні дії обмежень (охоронна зона вздовж об'єкта енергетичної системи ПЛ 35 кВт), виконаний за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності на території Гришинської сільської ради.
Вказаним рішенням вирішено передати в довгострокову оренду терміном на 49 років ОСОБА_1 земельні ділянки загальною площею 30, 8082 га пасовищ, у тому числі 0, 9605 га - в зоні дії обмежень, а саме: 12, 40000 га, у тому числі 0, 7295 га в зоні її обмежень, кадастровий № 1422781100:02:000:1232; 15, 10 га, у тому числі 0, 2310 га в зоні дії обмежень, кадастровий № 1422781100:02:000:1233; 3, 3082 га, кадастровий № 1422781100:02:000:1234 для сінокосіння та випасання худоби з перенесенням зовнішніх меж ділянок в натурі (на місцевості) із земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності на території Гришинської сільської ради.
Також встановлено щорічну орендну плату за орендовані земельні ділянки у розмірі 1,2 % нормативної грошової оцінки пасовищ (з урахуванням добутку коефіцієнтів індексації земель 3,2) по Гришинській сільській раді з виплатою орендної плати згідно чинного законодавства.
На підставі вказаного розпорядження між Красноармійською районною адміністрацією Донецької області (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди землі від 04 вересня 2012 року, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 10 вересня 2012 року, відповідно до умов якого орендар прийняв в довгострокове платне користування земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності на території Гришинської сільської ради Красноармійського району Донецької області.
В оренду відповідачу передані земельні ділянки загальною площею 30, 8082 га, у тому числі ділянка № 1 - 12,4 га пасовищ (кадастровий номер 1422781100:02:000:1232); № 2 - 15,1 га пасовищ (кадастровий номер 1422781100:02:000:1233); № 3 - 3,8082 га пасовищ (кадастровий номер 1422781100:02:000:1234).
Згідно витягу № 957 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 1422781100:02:000:1232) нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь пасовища площею 12, 4000 га, становить 57 774, 08 грн; згідно витягу № 958 нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь - пасовища площею 15, 10 га, становить 70 353, 92; згідно витягу № 959 нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь - пасовища площею 3, 3082 га, становить 15 413, 56 грн.
Згідно акту приймання-передачі б/н Красноармійська державна адміністрація Донецької області передала, а ОСОБА_1 прийняв земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби 30, 8082 га, у тому числі: ділянка № 1 - 12 , 4 га пасовищ (кадастровий номер 1422781100:02:000:1232); ділянка № 2 - 15, 1 га пасовищ (кадастровий номер 1422781100:02:000:1233); ділянка № 3 - 3, 8082 га пасовищ (кадастровий номер 1422781100:02:000:1234).
Згідно розрахунку розміру річної орендної плати за земельні ділянки земель запасу на території Гришинської сільської ради станом на 01 лютого 2015 року розмір земельного податку за земельну ділянку площею 12, 4 га складає 721, 63 грн, розмір орендної плати - 2 164, 90 грн.
За земельну ділянку площею 15, 1000 га розмір земельного податку становить 878, 76 грн, розмір річної орендної плати - 2 636, 29 грн, за земельну ділянку площею 3, 3082 га розмір земельного податку становить 192, 52 грн, а розмір річної орендної плати - 577, 58 грн.
За результатами обстеження земельної ділянки із кадастровим номером 1422781100:02:000:1233 складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом № 109-Дк/103/АП/09/07-18 від 27 березня 2018 року та акт обстеження № 109-ДК/68/АО/10/01/18 від 27 березня 2018 року, відповідно до яких земельна ділянка розорена та присутні залишки торішнього соняшника, ділянка використовується з відхиленням від проєкту землеустрою, що є порушенням статті 211 Земельного кодексу України та статті 20 Закону України «Про землеустрій».
Актом обстеження земельної ділянки за № 262 від 22 червня 2017 року встановлено, що земельна ділянка (кадастровий номер 1422781100:02:000:1232) площею 12, 4000 га, яка надана в оренду для ведення особистого селянського господарства, вид угідь - пасовища, вид використання - для сінокосіння, випасання худоби, фактично засіяна сільськогосподарською культурою озимою пшеницею (використовується як рілля), внаслідок чого завдано шкоди державі.
Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22 червня 2017 року встановлено, що земельна ділянка державної власності площею 12, 4000 га, кадастровий номер 1122781100:02:000:1232, розташована за межами населеного пункту Гришинської сільської ради, перебуває в оренді у ОСОБА_2 ; категорія земель: 01 - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, вид угідь - пасовища (договір оренди землі від 10 вересня 2012 року), фактично використовується як рілля, що відповідно до статті 211 ЗК України є невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.
Протоколом про адміністративне правопорушення від 22 червня 2017 року № 109?ДК/0019П/07/01/18 зафіксовано вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення, передбаченого пунктом а) частини першої статті 96 ЗК України, статті 15 Закону України «Про оренду землі» та частини першої статі 24 Закону України «Про землеустрій».
Постановою державного інспектора про накладення адміністративного стягнення від 22 червня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 53 КУпАП.
Приписом № 109-ДК/0043Пр/09/01/-18 зобов'язано відповідача усунути виявлені порушення та привести ділянку у первісний стан відповідно до проєкту землеустрою.
Згідно розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 1422781100:02:000:1232 не за цільовим призначенням, розташованою за межами населених пунктів Гришинської сільської ради Покровського району, розмір шкоди становить 9 808, 52 грн.
За результатами обстеження земельних ділянок із кадастровими номерами 1422781100:02:000:1234 та 1422781100:02:000:1233 встановлено порушення земельного законодавства з боку відповідача та складено акти обстеження від 27 березня 2018 року за № 109-ДК/68/АО/10/01/18, за № 109-ДК/67/АО/10/01/-18, згідно яких встановлено, що земельні ділянки використовується ОСОБА_1 з відхиленням від установленого порядку, проєкту землеустрою, надана ОСОБА_1 як пасовище, а по факту використовується як рілля.
Актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27 березня 2018 року за № 109/ОН/103/АП/09/01-18, за № 109/-ДН/102/АП/09/01-18 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1422781100:02:000:1233 та земельна ділянка з кадастровим номером 1422781100:02:000:1234, які розташовані за межами населених пунктів на території Гришинської ради, використовуються ОСОБА_1 з відхиленням від затвердженого в установленому порядку, проєкту землеустрою, що є порушенням статті 20 Закону України «Про землеустрій», статті 37 Закону України «Про охорону земель».
Протоколом про адміністративне правопорушення від 27 березня 2018 року № 109/0к0019П/07/01/-1к встановлено факт використання ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 1422781100:02:000:1233 площею 15,10 га з відхиленням від затвердженого в установленому порядку проекту землеустрою. Вид угідь - пасовища, призначена для сінокосіння та випасання худоби, але площа земельної ділянки розорана, чим порушено вимоги статті 211 ЗК України, статті 20 Закону « Про землеустрій».
Протоколом про адміністративне правопорушення від 27 березня 2018 року за № 107-ДН0020П/07/01/-18 зафіксовано факт використання ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 1422781100:02:000:1234, площею 3,3082 га з відхиленням від встановленого проєкту землеустрою, цільове призначення земельної ділянки - для сінокосіння та випасання худоби, станом на 27 березня 2018 року вся площа земельної ділянки розорана та засіяна сільськогосподарською культурою, ймовірно пшеницею, чим порушені вимоги пункту 1 частини першої статті 211 ЗК України, статті 20 Закону України «Про землеустрій»
Постановами про накладення адміністративного стягнення від 27 березня 2018 року за № 109-ДН/0017По/08/01/-18 та за № 109-ДН0018По/08/01-18 ОСОБА_1 за неналежне використання земельних ділянок з кадастровими номерами 1422781100:02:000:1233 та 1422781100:02:000:1234 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 55 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Приписами від 27 березня 2018 року за № 109/ДН/0043Пр/09/01-18 та за № 109-ДН/0044Пр/03/01-18 зобов'язано відповідача усунути виявлені порушення та привести зазначені земельні ділянки у первісний стан.
Штрафи, накладені вищезазначеними постановами, ОСОБА_1 сплачені, що визнано учасниками справи в судовому засіданні.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 квітня 2019 року у справі № 235/2276/18 у задоволенні позову керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області, поданому в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку відмовлено, з посиланням на те, що ГУ Держгеокадастру у Донецької області не є стороною спірних орендних відносин.
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями пункту 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із частиною першою статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Частиною другою статті 4 Земельного кодексу України визначено, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до частини третьої статті 22 ЗК Україниземлі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідності до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно із частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».
Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта статті 124 ЗК України).
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою в установленому законодавством порядку (стаття 1 Закону України «Про землеустрій).
Частиною п'ятою статті 20 ЗК України передбачено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про землеустрій» заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов'язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.
Згідно із статтею 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно договору оренди.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, земельні ділянки, які передані відповідачу в оренду, мають цільове призначення - для сінокосіння та випасання худоби.
Статтею 25 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (стаття 141 ЗК України).
Згідно із статтею 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, обґрунтованого виходив із того, що відповідач використовував орендовані земельні ділянки не за цільовим призначенням, тобто замість сінокосіння та випасання худоби використовував земельні ділянки для вирощування зернових культур, фактично здійснюючи ведення товарного сільськогосподарського виробництва, чим істотно порушив умови договору оренди землі, укладеного 10 вересня 2012 року з Красноармійською районною державною адміністрацією, що є підставою для задоволення позовних вимог прокурора про дострокове розірвання вказаного договору оренди землі з поверненням земельної ділянки орендодавцю - державі.
Вказаний висновок узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 28 січня 2019 року у справі № 473/4413/17 (провадження 61-40320св18), від 22 січня 2020 року у справі № 468/1498/17-ц (провадження № 61-36544св18), від 06 квітня 2020 року у справі № 707/658/17 (провадження № 61-17009св18), від 30 квітня 2020 року у справі № 467/1504/17 (провадження № 61-40762св18).
Щодо представництва прокурора держави у цій справі слід зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Наявність підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді має бути обґрунтована. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону).
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185ЦПК України (частина четверта статті 56 ЦПК України).
Системне тлумачення абзацу другого частини другої статті 56 ЦПК України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Як встановлено судами, порушення інтересів держави (в особі Покровської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області) прокурор обґрунтував використанням відповідачем протягом тривалого часу земельної ділянки, яка належить державі, не за цільовим призначенням.
Підставою для звернення прокурора з цим позовом в інтересах держави в особі в особі Покровської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Донецькій областістало невиконання Головним управлінням Донецькій області своїх повноважень щодо вжиття цивільно-правових заходів з метою захисту порушеного права держави на спірні земельні ділянку, а також пасивна позиція Покровської районної державної адміністрації
Висновки суддів про те, що прокурор обґрунтував підстави для звернення до суду з цим позовом та підтвердив їх належними та достовірними доказами є правильними.
Рішення суду у справі № 235/2276/18, в якій Покровська районна державна адміністрація, як сторона договору оренди, участі не приймала, у зв'язку із чим у задоволенні позову прокурора було відмовлено, не є підставою для закриття провадження у цій справі.
Вказаним обставинам надана належна оцінка судами попередніх інстанцій.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться значною мірою до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам Верховного Суду, висловленим у постановах, на які посилався заявник у касаційній скарзі.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 28 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович