вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" листопада 2021 р. Справа № 911/1902/21
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Мишак І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будліфтмонтаж Груп»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солюшнз Буд»
про стягнення 414 378, 77 грн
Представники:
відпозивача: не з'явилися
відвідповідача: не з'явилися
Обставини справи:
Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 19.06/2020 на поставку, монтажні та пусконалагоджувальні роботи від 19.06.2020 у розмірі 414 378, 77 грн, з яких: 353 322, 26 грн - основного боргу, 44 165, 28 грн - пені та 16 891, 23 грн - інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати вартості отриманого товару та виконаних робіт.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2021 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 29.07.2021 та витребувано у сторін певні документи.
29.07.2021 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 29/07-21 від 29.07.2021 (вх. № 18108/21 від 29.07.2021) про долучення доказів до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2021, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, невиконання ним вимог суду та відсутність доказів про вручення йому ухвали від 02.07.2021, а також з метою виконання завдань підготовчого провадження і основних засад господарського судочинства, продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 16.09.2021.
До господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 16.09.2021 (вх. № 21736/21 від 16.09.2021) про долучення доказів до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.09.2021, зважаючи на заявлене у судовому засіданні представником позивача клопотання, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача та невиконання ним вимог суду, розгляд даної справи у підготовчому засіданні відкладено на 04.10.2021.
04.10.2021 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли заява та письмові пояснення б/н від 04.10.2021 (вх. № 23095/21 від 04.10.2021, вх. № 23096/21 від 04.10.2021) по справі.
У судове засідання 04.10.2021 з'явився представник позивача та надав свої усні пояснення по справі.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання 04.10.2021 не з'явився, причин неявки суду не повідомив та вимог суду не виконав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.10.2021 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті.
Представники сторін, належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання 01.11.2021 не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Враховуючи, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 01.11.2021, відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом ухвалено рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
19.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будліфтмонтаж Груп» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Солюшнз Буд» (замовник) укладено договір № 19.06/2020 на поставку, монтажні та пусконалагоджувальні роботи від 19.06.2020 (далі - договір), відповідно до якого позивач приймає на себе зобов'язання здійснення поставки відповідачу ліфтів вантажопідйомністю 1000 кг на 13 зупинок та ліфтів вантажопідйомністю 400 кг на 13 зупинок без машинного приміщення виробництва Ozbesler (Туреччина) в кількості трьох комплектів (далі - обладнання), а також проведення монтажу, пусконалагоджувальних робіт (далі - роботи), за ціною, визначеною цим договором. Відповідач зобов'язується прийняти обладнання, роботи та оплатити їх.
Відповідно до п. 1.2 договору основні вимоги до обладнання визначені у додатку № 1 до договору, який є невід'ємною його частиною.
Згідно з п. 2.1 договору загальна вартість договору складає 5 092 200, 00 грн разом з ПДВ, з яких: 4 060 200, 00 грн разом з ПДВ - вартість обладнання, 1 032 000, 00 грн разом з ПДВ - вартість виконання робіт, пусконалагоджування, GSM диспетчеризація та постановка на облік. Вартість договору включає поставку обладнання, монтаж та пусконалагодження обладнання та не включає розвантаження обладнання (вартості В/п механізмів) на об'єкті, будівництва ліфтових шахт, приямків та машинних приміщень, оздоблювальні роботи та роботи по примиканню ліфтових порталів до стін та підлоги по поверхам.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що оплата вартості за договором здійснюється відповідачем в гривні шляхом перерахування коштів на безготівковий рахунок позивача частинами, вказаними в п. 2.3 на підставі виставлених рахунків-фактур на день оплати.
Відповідно до п. 2.3 договору розрахунки по договору здійснюються такими етапами:
1-й етап - передоплата в розмірі 10% від вартості обладнання, протягом 2-х банківських днів після підписання договору та отримання рахунку-фактури. Позивач готує креслення-замовлення на виготовлення обладнання та, після узгодженя і підписання креслень-замовлення відповідачем, запускає ліфт у виробництво.
2-й етап - передоплата у розмірі 23% вартості обладнання, по факту готовності двох ліфтів на заводі, що підтверджується листом-повідомленням від позивача, протягом 2-х банківських днів після отримання відповідного повідомлення на основі рахунку-фактури.
Після виконання відповідачем п 2.3.2 договору позивач зобов'язується протягом двох тижнів здійснити поставку двох ліфтів на об'єкт.
3-й етап - передоплата в розмірі 20% від вартості обладнання, протягом 2-х банківських днів після отримання рахунку-фактури.
4-й етап - остаточна оплата за обладнання - 47% від вартості обладнання, по факту готовності чотирьох ліфтів на заводі, що підтверджується листом-повідомленням від позивача протягом 2-х банківських днів після отримання відповідного повідомлення на основі рахунку-фактури.
Після виконання відповідачем п 2.3.3 договору позивач зобов'язується протягом двох тижнів здійснити поставку чотирьох ліфтів на об'єкт.
4-й етап - передоплата в розмірі 50% від вартості робіт, протягом 2-х банківських днів після підписання акту виконаних робі з монтажу обладнання.
5-й етап - проміжна оплата в розмірі 40% вартості робіт, протягом 2-х банківських днів після підписання акту виконаних робіт з монтажу обладнання.
6-й етап - остаточна оплата в розмірі 10% вартості робіт, протягом 2-х банківських днів після підписання акту виконання робіт з пусконалагоджування обладнання.
Згідно з п. 2.4 договору акти готує позивач і передає для підписання уповноваженому представнику відповідача. Уповноважений представник відповідача протягом трьох днів перевіряє обґрунтування акту та підписує в частині фактично виконаних об'ємів робіт, або дає мотивовану відмову. В разі безпідставної відмови відповідача від підписання акту виконаних робіт, на протязі трьох робочих днів з дня його передачі позивачем, акт вважається підписаним і фактичні роботи, вказані в ньому, надані.
Пунктом 3.4 договору передбачено, що передача обладнання по кількості, якості, комплектності, тарі та упаковці здійснюється за видатковою накладною. Датою поставки обладнання є дата, зазначена у накладній.
Відповідно до п. 6.2 договору за порушення термінів оплати згідно договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт, за кожний день прострочення, але не більше 5% від вартості договору.
Згідно з п. 6.5 договору загальна сума штрафних санкцій, що сплачують сторони не повинна перевищувати 5% від вартості договору.
Пунктом 10.4 договору передбачено, що додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.
Додатковою угодою № 1 від 22.10.2021 до договору № 19.06/2020 на поставку, монтажні та пусконалагоджувальні роботи від 19.06.2020 сторони домовились п. 2.1 до договору читати в наступній редакції:
Загальна вартість договору складає 5 024 400, 00 грн разом з ПДВ, з яких: 4 060 200, 00 грн разом з ПДВ - вартість обладнання, 964 200, 00 грн разом з ПДВ - вартість виконання робіт, пусконалагоджування, GSM диспетчеризація та постановка на облік.
На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв передбачені договором роботи на загальну суму 5 106 952, 03 грн, що підтверджується актом приймання-передачі товара від 01.09.2020 на суму 1 381 402, 25 грн, видатковою накладною № 53 від 01.09.2020 на суму 1 381 402, 25 грн, актом приймання-передачі товара від 28.10.2020 на суму 1 419 529, 78 грн, видатковою накладною № 78 від 28.10.2020 на суму 1 419 529, 78 грн, актом приймання-передачі товара від 07.12.2020 на суму 1 438 240, 00 грн, видатковою накладною № 96 від 07.12.2020 на суму 1 438 240, 00 грн, актом надання послуг № 8 від 01.02.2021 на суму 867 780, 00 грн, які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін без будь-яких застережень і зауважень та скріплені печатками підприємств. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату, а саме: № 83 від 19.06.2020 на суму 405 035, 25 грн, № 107 від 10.08.2021 на суму 976 367, 00 грн, № 132 від 01.09.2021 на суму 172 000, 00 грн, № 133 від 02.09.2020 на суму 418 594, 52 грн, № 187 від 17.10.2020 на суму 1 000 935, 25 грн, № 213 від 27.11.2020 на суму 1 438 240, 00 грн, № 234 від 02.06.2021 на суму 353 322, 26 грн.
Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за отриманий товар та виконані позивачем роботи розрахувався частково, а саме на суму 4 753 629, 77 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 353 322, 26 грн.
Крім того, позивач звернувся до відповідача з претензією № 1905-1 від 19.05.2021, у якій просив перерахувати кошти на розрахунковий рахунок позивача у сумі 353 322, 26 грн, у разі невиконання вимог даної претензії, зазначає, що буде змушений звернутися із позовною заявою до суду. Також, позивач до претензії долучив у двох примірниках акт звірки взаєморозрахунків, підписаний в односторонньому порядку, другий примірник якого просив повернути позивачу з підписом та печаткою. Відповідач на претензію позивача не відповів, що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є змішаним договором - договором поставки з елементами договору підряду (в частині виконання монтажних і пусконалагоджувальних робіт).
Згідно з ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).
Згідно з п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості за договором № 19.06/2020 на поставку, монтажні та пусконалагоджувальні роботи від 19.06.2020 не спростував, у судове засідання своїх представників не направив, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань за зазначеним договором суду не надав.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 353 322, 26 грн основного боргу є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.
Крім того, позивач на підставі п. 6.2 договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1 % від вартості неоплачених робіт за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача за період з 04.02.2021 по 09.06.2021 складає 44 165, 28 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, яким би способом не визначався в господарському договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Таким чином, судом було здійснено власний розрахунок пені із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, за заявлений позивачем період, відповідно до якого пеня підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 16 640, 03 грн.
Зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару та виконаних робіт, позивач просить суд стягнути з відповідача 16 891, 23 грн у якості збитків, спричинених інфляцією.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.
Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 19.06/2020 на поставку, монтажні та пусконалагоджувальні роботи від 19.06.2020 підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 386 853, 52 грн, з яких: 353 322, 26 грн - основного боргу, 16 640, 03 грн - пені та 16 891, 23 грн - інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будліфтмонтаж Груп» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солюшнз Буд» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Гагаріна, будинок 28, ідентифікаційний код - 40683172) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будліфтмонтаж Груп» (01054, місто Київ, вулиця Івана Франка, будинок 30, ідентифікаційний код - 40216795) 353 322 (триста п'ятдесят три тисячі триста двадцять дві) грн 26 коп - основного боргу, 16 640 (шістнадцять тисяч шістсот сорок) грн 03 коп. - пені, 16 891 (шістнадцять тисяч вісімсот дев'яносто одна) грн 23 коп. - інфляційних втрат та 5 802 (п'ять тисяч вісімсот дві) грн 80 коп. - судового збору.
3. В частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солюшнз Буд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будліфтмонтаж Груп» 27 525, 25 грн - пені відмовити.
5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення підписано: 09.11.2021.
Суддя Т.В. Лутак