08 листопада 2021 року м. Харків Справа № 917/505/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу відповідача, за вх. №2416 П/1, на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.07.21 (суддя Семчук О.С.) у справі № 917/505/21
за позовом Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Шевченківської районної м. Полтави ради,
до ТОВ "Полтавагаз збут", м.Полтава,
про стягнення 25 648, 83 грн.,
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.07.2021 у справі №917/505/21 позовні вимоги задоволені. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" на користь Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради 25648 грн 83 коп надмірно перерахованої житлової субсидії та 2270 грн 00 коп судового збору.
Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення повністю та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та зазначає зокрема про ненадання позивачем суду жодного належного доказу на підтвердження позовних вимог. Також апелянт наполягає на тому, що відповідним законодавством встановлено, що надмірно перераховані (виплачені) житлові субсидії повертаються громадянином, а не виконавцем комунальної послуги.
Крім того вказує, що порядок повернення субсидій також регулюється "Порядком повернення коштів, надмірно виплачених за призначеними субсидіями", затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29.12.1997 № 39/283/90/5 (далі - Порядок повернення субсидій).
Відповідно до п. 125-1 Положення, кошти надмірно перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертаються громадянами на не бюджетні рахунки структурних підрозділів з питань соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.
Таким чином скаржник переконаний, що законодавцем встановлено, що надмірно перераховані (виплачені) житлові субсидії повертаються громадянином, а не виконавцем комунальної послуги.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2021 справу було передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В., суддя Терещенко О.І.
Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, відповідно до статті 262 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про відкриття апеляційного провадження у справі.
Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали від учасників справи не надійшло.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 відкрите апеляційне провадження у справі № 917/505/21. Запропоновано учасникам справи подати до суду відзив на апеляційну скаргу. Ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Позивачем у встановлений судом процесуальний строк було надано відзив на апеляційну скаргу у якому заявник наголошує на тому, що оскаржуване рішення законне, а твердження скаржника є надуманими та безпідставними.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку з відпусткою судді члена колегії Терещенко О.І. для розгляду справи визначено наступний склад колегії суддів: суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А, суддя Россолов В.В.
Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Стаття 270 ГПК України встановлює, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01 липня 2020 року за відповідачем виникла заборгованість на суму 25 648, 83 грн. у зв'язку із зменшенням нарахувань по житлових субсидіях, які надавалися не у грошовій формі.
Судова колегія зазначає, що згідно з ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій визначається Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» № 848 від 21.10.1995 (далі - Положення), Згідно п. 9 вказаного положення призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
Відповідно до п. 125 Положення 848 (тут та далі Положення в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) у випадках, зазначених в абзацах четвертому - сьомому пункту 119 цього Положення, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надмірно перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином, а сума житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі, повертається управителем, об'єднанням, виконавцем комунальних послуг шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії. У разі призначення житлової субсидії громадянину на наступний період структурний підрозділ з питань соціального захисту населення може утримувати суму надміру виплаченої житлової субсидії під час виплати щомісячних сум субсидій шляхом їх зменшення не більш як 20 відсотків.
Відповідно до абз. 4-7 п. 119 Положення 848 за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об'єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли:
- домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг) внаслідок того, що громадянин має заборгованість за житлово-комунальні послуги;
- громадянин не виконує зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг;
- у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;
- громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 90 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення;
- під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;
- виникнення обставин, зазначених у пункті 18 цього Положення.
При цьому відповідно п. 94 Положення у разі необхідності проведення перерахунку житлових субсидій за минулі періоди строк, за який здійснюється такий перерахунок, не обмежується.
Отже п. 125 Положення 848 передбачено обов'язок виконавця комунальних послуг повернути суми надміру перерахованих житлових субсидій, які надавалися не у грошовій формі.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вказаної суми позивачем було надано:
1.Копію довідки про суму нарахованих субсидій за червень 2020 року без номера та дати з переліком уповноважених власників/наймачів, яким призначено субсидію, на 425 стор.;
2.Копію зведеної відомості про субсидії по ЖКП по організаціях у червні 2020 року;
3.Копію наказу позивача № 11-аг від 07.04.2020 про проведення інвентаризації матеріальних цінностей, нематеріальних активів, коштів та розрахунків у 2020 році;
4.Копію акту інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 04.01.2021;
5.Копію розгорнутої накопичувальної відомості за розрахунками з іншими кредиторами за червень 2020 року;
6.Копію зведеної накопичувальної відомості за розрахунками з іншими кредиторами за червень 2020 року.
Позивач звертався з відповідними листами до відповідача щодо повернення вказаної заборгованості (від 01.07.2020 та від 10.08.2020), однак ТОВ "Полтавагаз збут" було відмовлено.
Однак, як було зазначено Управлінням праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Шевченківської районної м. Полтави ради, відповідачем одразу було сплачено борг на лист управління за № 08-1823 від 02.03.2020 про наявність подібної дебіторської заборгованості у розмірі 2 219, 97 грн., яка також виникла із зменшенням нарахувань по субсидіях за перерахунками проведеними управлінням.
Відтак як вже було встановлено судом першої інстанції, відповідачем оплата заборгованості на суму 25 648, 83 грн. у зв'язку із зменшенням нарахувань по житлових субсидіях, які надавалася не у грошовій формі, виконана не була, що стало підставою для звернення з позовом до господарського суду.
В свою чергу відповідач зазначає, що позивачем не надано жодного належного доказу про перерахування відповідачу сум житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі. Разом з тим відповідач не заперечує факту перерахування йому субсидій за спірний період не у грошовій формі.
Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновками господарського суду з огляду на наступне.
Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Апеляційний суд зазначає, що як зазначалось вище, саме Положення 848 визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам, умови їх призначення та порядок надання і відповідач, як виконавець комунальних послуг, бере безпосередню участь в реалізації цієї програми.
Так п. 68 Положення 848 визначено, що списки осіб, яким призначено житлову субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, із зазначенням форми одержання житлової субсидії подаються щомісяця структурним підрозділом з питань соціального захисту управителям або об'єднанням, а також виконавцям комунальних послуг.
Для реалізації механізму надання житлових субсидій їх одержувачам у грошовій (безготівковій та готівковій) формі інформаційна взаємодія між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення, Мінсоцполітики, Пенсійним фондом України, АТ "Ощадбанк" та управителями багатоквартирного будинку, об'єднаннями, виконавцями комунальних послуг здійснюється шляхом обміну електронними документами з використанням кваліфікованого електронного підпису (п. 104 Положення 848).
Відповідно до п. 113 Положення 848 перерахування коштів з рахунка для виплати житлових субсидій на рахунки управителів, об'єднань, виконавців комунальних послуг здійснюється АТ “Ощадбанк” у відповідній послідовності:
Форму реєстру нарахованих сум платежів визначає АТ “Ощадбанк” та оприлюднює на власному офіційному веб-сайті.
Під час перерахування коштів з рахунка для виплати житлових субсидій на рахунки управителів, об'єднань, виконавців комунальних послуг АТ “Ощадбанк” утримує з сум нарахованих субсидій комісійну винагороду в розмірі 0,7 відсотка суми платежу.
Одержувач житлової субсидії може визначити іншу послідовність перерахування коштів за послуги (витрати) шляхом подання відповідної заяви структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.
У разі коли в реєстрах нарахованих сум платежів не містяться дані про обліковий запис одержувача житлової субсидії або відповідний обліковий запис одержувача житлової субсидії відсутній в автоматизованих системах АТ “Ощадбанк”, банк не здійснює переказ коштів управителям, об'єднанням, виконавцям комунальних послуг.
Отже судова колегія дійшла висновку, що відповідач (виконавець комунальних послуг), як учасник державної програми щодо надання населенню субсидій, мав всю необхідну інформацію для виконання п. 125 Положення 848 та отримавши від позивача лист №08-4237 від 01.07.2020 щодо повернення коштів та акт звіряння розрахунків станом на 01.07.2020, міг повернути суми надміру перерахованих житлових субсидій, які надавалися не у грошовій формі шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії.
Тому посилання відповідача у матеріалах апеляційної скарги на відсутність належних доказів є безпідставними.
Апеляційним судом встановлено, що сума житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі та підлягає поверненню відповідачем становить 25648,83 грн, що підтверджується зведеною відомістю про субсидії по ЖКП по організаціях у червні 2020 року.
Відповідачем ані суду першої, ані апеляційної інстанцій не було надано жодного обґрунтування неможливості виконання свого обов'язку, передбаченого п. 125 Положення, щодо повернення позивачу суми надмірно перерахованих житлових субсидій, які надавалися не у грошовій формі шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії.
Що стосується заперечень відповідача стосовно того, що перерахування сум субсидії не передбачено Законом України "Про ринок природного газу", зокрема ст. 11 Закону, то апеляційним судом вони до уваги не беруться, оскільки в матеріалах справи наявні докази повернення відповідачем перерахованої субсидії за минулі роки, а саме платіжне доручення № 20 від 10.03.2020 про перерахування відповідачем на користь позивача 2219,97 грн з призначенням платежу: "Повернення перерахованої субсидії за минулі роки, зг. листа від 02.03.2020 № 08-1823 та акту звірки".
Крім того, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції та зазначає, що оскільки з березня 2020 року норми ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу" не змінювалися, підстав стверджувати, що у відповідача була можливість повертати суми субсидії, яка пізніше зникла у зв'язку зі зміною вимог законодавства, у апеляційного суду також немає.
Посилання відповідача на те, що порядок повернення субсидій регулюється "Порядком повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями", затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29.12.1997 № 39/283/90/5, яким не встановлено обов'язку виконавця комунальних послуг повернути суми субсидії, які були перераховані Управлінням, в даному випадку не спростовує обов'язку відповідача повернути суми надміру перерахованих житлових субсидій відповідно до п. 125 Положення 848.
Надана відповідачем довідка про відсутність у нього кредиторської заборгованості перед позивачем не спростовує позовних вимог та наданих позивачем доказів.
Колегія суддів зазначає, що питання та випадки повернення надмірно отриманих субсидій саме громадянами, отримувачів субсидій, не є предметом вказаного позову.
Апеляційний суд враховуючи викладене, вважає що ТОВ "Полтавагаз збут" повинно повернути на рахунок управління державні кошти, відповідно до приписів п.125 Положення, які в свою чергу в подальшому, будуть перераховані в дохід Державного бюджету, на виконання вимог чинного законодавтсва.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 25648,83 грн надмірно перерахованої житлової субсидії є обґрунтованими, підтвердженими належними та достатніми доказами, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.
Інші доводи відповідача, що покладені в основу апеляційної скарги проти позовних вимог спростовуються матеріалами справи, відповідачем не надано доказів, що підтверджували б належне виконання взятих на себе зобов'язань за спірним договором в частині оплати вартості робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації по відповідному Робочому проекту.
Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а тому і підстав для зміни чи скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Названий Суд також зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження скаржника, викладені в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведених належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та вірно оцінені обставини у справі і ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає.
Відповідно до приписів ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
За приписами ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу ТОВ "Полтавагаз збут", м.Полтава, на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.07.2021 у справі №917/505/21 - залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Полтавської області від 12.07.2021 у справі №917/505/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов