79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"26" жовтня 2021 р. Справа №921/216/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Олійник Н.
за участю представників учасників процесу:
від позивача-Парубій І.М., Ханас І.О. - представники
від відповідача- не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Тернопількомунінвест" б/н від 20.07.2021 (Вх.№ ЗАГС 01-05/2676/21, 01-05/2677/21 від 05.08.2021)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.06.2021 (повний текст складено 05.07.21)
у справі №921/216/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФ БУД", м. Тернопіль
до відповідача Комунального підприємства "Тернопількомунінвест", м. Тернопіль
про стягнення 2 893 983,89грн заборгованості
Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.06.2021 у справі №921/216/21 позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства "Тернопількомунінвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФ БУД" 2 893 983,89 грн заборгованості та 43 409,76 грн в повернення сплаченого судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що Акти приймання виконаних ТОВ "ПРОФ БУД" будівельних робіт (форми № КБ-2в) №52 за грудень 2020 року на суму 2531572,85 грн та №60 за грудень-2 2020 року на суму 442 743,17 грн по договору №11 від 07.10.2019 відповідачем як замовником необгрунтовано не підписано, тоді як обсяг виконаних робіт ним не заперечується (що не узгоджується із твердженнями відповідача у відзиві на позов та запереченнях від 24.05.2021 про, як правило, явні недоліки), а отже такі Акти слід вважати погодженими зі сторони замовника, а роботи - виконаними та прийнятими останнім без зауважень відповідно до умов договору. Договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядника виконати певну роботу кореспондується обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити. Таким чином, обов'язок відповідача як замовника по договору оплатити надані роботи виникає згідно з положеннями закону та умов договору. Відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, відсутність у замовника необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов'язку виконати зобов'язання за договором.
Короткий зміст апеляційної скарги.
КП "Тернопількомунінвест" подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.06.2021 у справі №921/216/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилачись на те, що рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що позивачем, незважаючи на свої зобов'язання згідно умов договору, виконано роботи з рядом виявлених недоліків, які виключають можливість експлуатації обсв'єкта відповідно до його мети. Такими недоліками є:
-частково відсутні водостоки (воронки та водостічні труби);
-місцями не завершена підшивка карнизу даху;
- відсутні віконні відливи на вікнах;
-не завершена обробка зовнішніх укосів;
- не завершені роботи по утепленню фасаду із внутрішнього двору будівлі, а саме не проведено армування змонтованої мінеральної вати та декоративне оздоблення;
-обширне ураження цвіллю (пліснявою) підвісних стель, що змонтовані із гіпсокартону та внутрішніх віконних відкосів у палатах;
-у декількох палатах, на межі стелі та стін, спостерігаються сліди замокання, у вигляді плям із краями жовтуватого кольору;
-у більшості палат стяжка підлоги прогинається під вагою людини;
- у палатах опорядження вологостійкими матеріалами в місцях установки раковин виконано на висоті 1,2м;
-обширне ураження цвіллю (пліснявою) підвісних стель у санвузлах, що змонтовані із гіпсокартону;
- санвузли не адаптовані для осіб з інвалідністю на кріслах колісних;
- зависокий перепад між виходом одного із ліфтів та рівнем підлоги коридору;
- відсутні поручні на сходових маршах і площадках внутрішніх сходів;
- відстань між стіною та плінтусом із плитки є занадто широкою.
Замовником було виявлено обширне ураження цвіллю (пліснявою) підвісних стель майже у всіх приміщеннях 2 поверху корпусу та інші.
Скаржник вважає, що виявлені недоліки свідчать про масштабне затікання води, що відбулося через проведені роботи позивачем та призвело до замокання всього треього поверху, перекриттів між третім та другим поверхами та відповідно другого поверху будівлі. Виконані підрядником роботи завдали матеріальні збитки відповідачу та створили загрозу для здоров'я людей, у зв'язку із появою цвіллі (плісняви).
Також, скаржник стверджує, що проведені роботи не відповідають вимогам Державних будівельних норм України, що поширюються на будівлі і споруди закладів охорони здоров'я, тому подальша їх експлуатація за призначенням без усунення недоліків буде неможливою. Недоліки у виконаних роботах замовником заявлено ще у відповіді на претензію, яку позивач не бажав отримувати.
ТОВ «ПРОФ БУД» у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Зокрема, позивач зазначає, що висновок суду першої інстанції, що акти №52 за грудень 2020 року та №60 за грудень 2020 року слід вважати погодженими зі сторони замовника, а роботи - виконаними та прийнятими останнім без зауважень відповідно до умов договору, є правомірним і таким, що грунтується на повній та об'єктивній оцінці доказів та позицій сторін.
Також, позивач вважає, що суд першої інстанції правомірно врахував доводи позивача та відсутність відповідного обгрунтування відповідача про поважність причин, з яких клопотання про долучення до матеріалів справи акту обстеження кардіологічного корпусу Микулинецької обласної фізіотерапевтичної лікарні реабілітації по вул. Галицька, 2 в смт.Микулинці Теребовлянського району Тернопільської області від 24.06.2021 не було заявлено у підготовчому засіданні або в інший строк, визначений судом та у повній відповідності до процесуальних норм ГПК України залишив його без розгляду.
Позивач також зазначає, що суд першої інстанції у повній відповідності до процесульних норм, визначених ГПК України залишив без розгляду клопотання відповідача про призначення судової будівельної експертизи.
КП "Тернопількомунінвест" у відповіді на відзив зазначив, що позивач, не зважаючи на свої зобов'язання згідно умов договору виконав роботи з рядом виявлених недоліків, які виключають можливість експлуатації об'єкта відповідно до його мети. Суд першої інстанції не взяв до уваги умови договору, не призначив судової експертизи, яка б підтвердила чи спростувала доводи і докази відповідача про виявлені недоліки в роботах позивача.
Процесуальні дії суду у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2021 справу №921/216/21 призначено судді-доповідачу Галушко Н.А., суддям Желіку М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП "Тернопількомунінвест" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.06.2021 у справі №921/216/21 б/н від 20.07.2021 та призначено розгляд справи на 14.09.2021.
Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 та 05.10.2021 розгляд справи №921/216/21 відкладено на 12.10.2021, в судовому засіданні 12.10.2021 оголошено перерву до 26.10.2021.
В судових засідання представники позивача та відповідача підтримали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.
20.07.2021 скаржником також подано клопотання про призначення у даній справі будівельно-технічної експертизи із запропонованим переліком питань, проведення якої просить доручити Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. В обгрунтування необхідності проведення експертизи заявник, зокрема, посилається на те, що позивач виконав роботи з рядом виявлених недоліків, які виключають можливість експлуатації об'єкта відповідно до його мети. Вважає, що для всебічного та об'єктивного вирішення даної справи необхідно з'ясувати чи відповідають виконані роботи згідно наданих актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 №52 та №60 умовам договору №11 від 07.10.2019, вимогам чинного законодавства, зокрема ДБН, ДСТУ, СОУ, щодо якості робіт, чи виконані роботи відповідають вартості та обсягам робіт вказаних у наданих до суду актах.
Судова колегія відмовила у задовленні зазначеного клопотання з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.267 ГПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача.
Колегія суддів наголошує, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20).
Разом з тим, скаржником не наведено наявність поважних причин незаявлення відповідного клопотання про призначення експертизи на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції. З аналогічним клопотанням відповідач звертався в суд першої інстанції під час розгляду справи по суті, однак, ухвалою від 25.06.2021 таке було залишене судом без розгляду на підставі ч.2 ст.118 ГПК України.
Посилання представника відповідача на передчасність та неможливість проведення експертизи раніше суд розцінює критично, враховуючи, що недоліки, про які вказується, носять, як правило, не прихований, а явний характер.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідач не був позбавлений права та можливості надати суду висновок експерта, складений на його замовлення в строк, встановлений процесуальними нормами для подання доказів, а також звернутись до суду першої інстанції з клопотанням, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з поважних причин, у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.99 ГПК України.
КР «Тернопількомунінвест» подано клопотання від 25.10.2021 (вх.ЗАГС 01-04/7448/2 від 26.10.2021), в якому просить відкласти розгляд справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку в судове засідання предстаника через посилення правил карантину з 21.10.2021 та наявність глобальної пандемії, відсутність сертифікату вакцинації.
Судовою колегією залишено дане клопотання без задоволення з огляду на таке.
Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п'ятої статті 13 ГПК України).
За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» із змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) продовжено строк дії карантину.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 ГПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.
Наказом Державної судової адміністрації України №196 від 23.04.2020, який прийнято на виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду.
У розділах ІІІ, ІV вказаного Порядку встановлено процедуру подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, форму та зміст такої заяви, визначено етапи проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України.
Таким чином, скаржник як і решта учасників справи не були позбавлені права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. При цьому суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").
Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").
У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
В даному випадку участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному ухвалою суду від 26.10.2021 обов'язковою не визнавалась.
За таких обставин, враховуючи технічну можливість за бажанням сторін здійснювати проведення судового засідання у режимі відеоконференцзв'язку, а також враховуючи приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника скаржника.
Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.
Обставини справи.
07.10.2019 між Комунальним підприємством "Тернопількомунінвест" (замовник) та ТОВ "ПРОФ БУД" (підрядник) укладено договір №11, відповідно до умов якого (п.1.1.) замовник доручає, а підрядник, в межах узгодженої та прийнятої до виконання проектної документації та умов договору виконує роботи "Реконструкція кардіологічного корпусу Микулинецької обласної фізіотерапевтичної лікарні реабілітації по вул. Галицька, 2 смт. Микулинці Теребовлянського району Тернопільської області" код ДК 021:2015: 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи, та здає в установлені договором строки закінчені роботи, а замовник - приймає та оплачує їх.
Згідно п.2.1 договору строки виконання робіт по договору: до 31.12.2020. Початок та закінчення робіт визначається Календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п.3 договору договірна ціна по договору становить 12 480 183,00 грн, в тому числі ПДВ - 2 080 030,50 грн. Вартість робіт на 2019 рік складає 3 343 437,00грн з державного бюджету: загальний фонд - 1 362 305,00 грн, спеціальний фонд - 844 362,00 грн, з місцевого бюджету - 1 136 770,00 грн.
Пунктами 11.1., 11.2, 11.4 договору передбачено, що роботи та матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів у галузі будівництва, проектній документації та договору.
З метою контролю за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за реконструкцією у порядку, встановленому законодавством.
Замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт.
У разі виявлення невідповідності виконаних робіт установленим вимогам замовник приймає рішення про усунення підрядником допущених недоліків або про зупинення виконання робіт (об'єкта) (п.11.6 договору).
Відповідно до п.12.1 договору фінансування робіт залежить від реального надходження коштів з бюджету. Сума зобов'язань за договором підлягає коригуванню у разі зменшення бюджетних призначень під час уточнення показників бюджету на відповідний рік і оформлюється додатковою угодою.
Згідно п.12.2 договору замовник забезпечує своєчасне фінансування проведення робіт згідно з умовами цього договору, за наявності коштів на рахунках, згідно плану фінансування об'єкта.
Фінансові зобов'язання замовника перед підрядником настають після надходження коштів на розрахунковий рахунок замовника та підписання актів виконаних робіт (п.12.4 договору).
Зобов'язання за даним договором виникають за наявності та в межах бюджетних призначень на відповідний рік (п.12.5 договору).
Відповідно до п.п.12.6, 12.7 договору замовник відповідно до абз. 2 ч.1 ст.614 ЦК України не несе відповідальності за відсутність замовленого фінансування з міського бюджету (громади) та не проведення платежів органами Державної казначейської служби України, якщо ним були вчинені всі можливі заходи для здійснення виконання зобов'язань по договору.
У разі затримки бюджетного фінансування та/або затримки здійснення платежів не з вини замовника, розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок та/або можливості здійснити платежі.
Відповідно до п.п.13.1, 13.2, 13.3 договору після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт замовник зобов'язаний негайно почати їх приймання.
Передача виконаних робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).
У разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об'єкту) недоліків, допущених з вини підрядника, у визначений замовником строк зобов'язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкту).
Пунктом 14.1 договору визначено, що взаєморозрахунки за виконані роботи проводяться на підставі фактично виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні. Акти приймання-передачі виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника та технічного нагляду. Уповноважений представник замовника та технічного нагляду у продовж трьох днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт. Замовник проводить розрахунки за виконані роботи у продовж 10-ти днів після підписання уповноваженими представниками сторін форм КБ-2в і КБ-3, при наявності коштів на рахунках.
За змістом п.14.2 договору, у разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.
Кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюється протягом 14-ти календарних днів після підписання актів ф. № КБ-2в і КБ-3 та надання підрядником виконавчої документації, при наявності коштів на рахунках (п.14.3 договору).
Замовник має право зменшувати обсяг закупівлі виконання робіт на загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування (п.14.4 договору).
Пунктом 19.1 договору передбачено, що останній набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, а у відношенні розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
24.10.2019 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №11 від 07.10.2019, якою внесено зміни до п.20.1 (додатки до договору) та п.21 договору (реквізити замовника).
18.12.2019 сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору №11 від 07.10.2019, якою дійшли згоди внести зміни до п.3.2 Договору, визначивши, що договірна ціна по договору становить 12 480 183,00 грн,в тому числі ПДВ - 2 080 030,50грн. Вартість робіт на 2019 рік складає 4 318 437,00 грн з державного бюджету: загальний фонд 1 964 190,00грн, спеціальний фонд 1 217 477,00 грн.. з місцевого бюджету 1 136 770,00грн.
Невід'ємною частиною цієї додаткової угоди є зміни до календарного графіку виконання робіт (додаток 1) та зміни до плану фінансування будівництва (додаток 2).
05.06.2020 сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору №11 від 07.10.2019, якою дійшли згоди доповнити п.3.2 договору абзацом наступного змісту: «Сума договору згідно плану фінансування будівництва на 2020р. становить 8 161 747,05грн в т.ч. ПДВ - 1 360 291,17 грн: за рахунок коштів державного бюджету - 5 386 753,05 грн за рахунок коштів місцевого бюджету - 2 774 994,00грн.»
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у грудні 2020 року позивачем на виконання умов договору №11 від 07.10.2019 виконані роботи по Об'єкту "Реконструкція кардіологічного корпусу Микулинецької обласної фізіотерапевтичної лікарні реабілітації по вул. Галицька, 2 смт. Микулинці Теребовлянського району Тернопільської області" на загальну суму 2 974 316,02 грн, про що складено:
- Акти приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) №52 за грудень 2020 року на суму 2 531 572,85 грн та №60 за грудень-2 2020 року на суму 442 743,17 грн, які підписані та скріплені печаткою зі сторони підрядника - ТОВ "ПРОФ БУД", а також містять підпис та печатку інженера технічного нагляду Галицького В.А. з відміткою: "Перевірено";
- Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за грудень 2020 року на суму 2531,57285 тис.грн та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за грудень-2 2020 року на суму 442,74317 тис.грн, які підписані керівниками замовника та підрядника, і скріплені печатками сторін.
Відповідачем частково оплачено виконані позивачем роботи в сумі 80 332,13 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією №16/1 від 16.01.2021 із вимогою оплатити заборгованість за виконані роботи за договором №11 від 23.01.2019 в загальній сумі 2 974 316,02 грн, згідно перелічених довідок про вартість будівельних робіт та актів виконаних робіт.
Зазначена претензія отримана відповідачем 18.01.2021, та, як вказує позивач, залишена без відповіді та задоволення.
Недосягнення згоди щодо сплати заборгованості в добровільному порядку стало підтавою для звернення ТОВ "ПРОФ БУД" із даним позовом до господарського суду.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Висновки суду апеляційної інстанції.
З огляду на встановлені вище обставини спірні правовідносини сторін виникли при виконанні договору підряду.
Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договорів, інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта.
Згідно ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 ст.849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
За змістом ч.1 ст.875 ЦК України, ч.1 ст.318 ГК України, п.4 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
З огляду на викладене, на замовника покладається обов'язок оглянути виконані роботи (значення такого огляду полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаної роботи), прийняти належним чином виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт).
Частинами 1, 4 ст.882 ЦК України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Матеріалами справи підтверджується, що п.14.1 договору передбачено, що взаєморозрахунки за виконані роботи проводяться на підставі фактично виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної з договірної ціни. Акти приймання-передачі виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника та технічного нагляду. Уповноважений представник замовника та технічного нагляду у продовж трьох днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт. Замовник проводить розрахунки за виконані роботи упродовж 10-ти днів після підписання уповноваженими представниками Сторін форм КБ-2в і КБ-3, при наявності коштів на рахунках.
Судом правомірно встановлено, що Акти приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) №52 за грудень 2020 року на суму 2 531 572,85 грн та №60 за грудень-2 2020 року на суму 442 743,17 грн підписані та скріплені печаткою зі сторони підрядника - ТОВ "ПРОФ БУД", а також працівником технічного нагляду відповідача - інженером технічного нагляду Галицьким В.А. з відміткою: "Перевірено" без жодних застережень.
Отже, останнім перевірено реальність акту і підтверджено фактичне виконання вказаних в актах обсягів робіт. При цьому, підписи уповноваженого представника зі сторони замовника на актах відсутні.
Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за грудень 2020 року на суму 2531,57285 тис.грн та за за грудень-2 2020 року на суму 442,74317 тис. грн належним чином підписані керівниками замовника та підрядника і скріплені печатками сторін.
Також, зазначені роботи частково оплачені відповідачем згідно платіжних доручень №32 та №33 від 29.12.2020, у яких в призначенні платежу містяться посилання на Акт КБ-2 №52 від 24.12.2020 та акт КБ-2 №60 від 24.12.2020.
З огляду на викладене, правомірним є висновок суду першої інстанції, що відповідачу ще 29.12.2020 було відомо про наявність складених Актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) №52 за грудень 2020 року на суму 2 531 572,85 грн та №60 за грудень-2 2020 року на суму 442 743,17 грн, отже, замовнику було відомо про готовність до передання робіт, виконаних згідно вищезгаданих актів за договором №11 від 07.10.2019. Більше того, такі акти відповідачем визнано як підставу для проведення взаєморозрахунків за виконані позивачем роботи.
Акти приймання виконаних будівельних робіт у визначений п.14.1 договору строк (упродовж трьох днів) уповноваженим представником КП "Тернопількомунінвест", як замовника, не підписані, інформації щодо надання позивачу мотивованої відмови про причини непідписання Актів в підтвердження фактично виконаних і оглянутих (обсяг перевірено) робіт, відсутні у матеріалах справи.
Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на виявлені недоліки виконаних позивачем робіт, судова колегія зазначає таке.
Пунктом 15.7.1 договору №11 від 07.10.2019 визначено, що підрядник гарантує якість виконаних робіт і матеріалів, що будуть використані при виконанні таких робіт, змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектній документації, та можливість експлуатації об'єкта відповідно до умов договору.
Водночас, п.п.15.2, 15.3 договору передбачено, що з метою контролю за відповідністю робіт та якістю матеріальних ресурсів установленим вимогам, замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за роботами в порядку, встановленому чинним законодавством.
Замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконаних робіт відповідно до ч.1 ст.849 ЦК України та у порядку, передбаченому договором. Відповідний контроль з боку замовника не звільняє підрядника від виконання робіт відповідної якості.
Згідно п.15.5 договору у разі виявлення невідповідності виконаних робіт вимогам нормативно-правових актів, якими регламентовано відносини у сфері будівництва, проектній документації та умовам договору, замовник вимагає від підрядника усунення допущених недоліків або про зупинення виконання робіт до повного усунення недоліків підрядником, та відшкодування шкоди передбаченого п.7.4.
Роботи, що виконані з використанням матеріальних ресурсів (неналежної якості), які не відповідають вимогам нормативно-правових актів та умовам договору, замовником не оплачуються. В такому випадку оплата робіт та матеріальних ресурсів здійснюється безпосередньо підрядником (п.15.6 договору).
Пунктом 14.7.3 договору визначено, що у разі виявлення замовником протягом гарантійного строку недоліків (дефектів) він зобов'язаний протягом 5-ти (п'яти) днів після виявлення цих недоліків (дефектів) письмово повідомити (листом) про це підрядника і запросити його для складення відповідного акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо підрядник відмовиться взяти участь у складанні акту, замовник має право скласти такий акт із залученням відповідних фахівців в галузі будівництва та надіслати його підряднику.
Якщо між замовником і підрядником виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу (п.15.7.5 договору).
Однак, скаржником не надано суду належним чином і в установленому порядку достатніх та достовірних доказів на підтвердження неналежної якості виконаних підрядником робіт, зазначених в Актах приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) №52 за грудень 2020 року та №60 за грудень-2 2020 року, іншого істотного порушення ним договору, що тягнуло б для замовника неможливість досягнення цілей договору підряду (неможливість саме з вини підрядника використовувати об'єкт за призначенням), як підстави для непроведення розрахунків.
В матеріалах справи відсутні та не надані такі суду апеляційної інстанції докази в підтвердження негайного заявлення відповідачем про виявлені недоліки у виконаних позивачем роботах. За відсутності такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на недоліки у виконаній роботі. Більше того, явні недоліки могли бути виявлені відповідачем і під час виконання таких робіт підрядником шляхом здійснення технічного нагляду за роботами.
Також, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази і скаржником такі не подані в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, існування можливих прихованих недоліків у виконаних роботах по вищезазначених Актах. Зокрема, докази фіксації таких недоліків (як підстава для не проведення розрахунків відповідно до умов договору), в т.ч. із залученням відповідних фахівців в галузі будівництва, якщо підрядник не з'являвся та належне повідомлення про останні, і що такі мали місце саме з вини підрядника і саме за результатами виконаних робіт зазначених в Актах приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) №52 за грудень 2020 року та №60 за грудень-2 2020 року (зокрема, з огляду на те, що підрядником виконувались і інші роботи по вказаному об'єкту) скаржником належним чином не подано.
Посилання скаржника на Акт ревізії фінансово-господарської діяльності КП "Тернопількомунінвест" за період з 01.06.2019 по 31.12.2019, яким зафіксовано наявність закуплених ТОВ "ПРОФ БУД", але не змонтованих матеріалів (обладнання) на об'єкті "Реконструкція кардіологічного корпусу Микулинецької обласної фізіотерапевтичної лікарні реабілітації по вул. Галицька, 2 смт. Микулинці Теребовлянського району Тернопільської області", а саме плитка керамічна для підлоги в кількості 207,06 м2 та три канальні вентилятори 500-300, всього загальною вартістю 164 614,94 грн, та щодо безпідставного включення зазначених матеріалів (обладнання) до актів КБ-2в, які надані ТОВ "ПРОФ БУД" судовою колегією не береться до уваги, оскільки зазначена обставина відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджена, як і не доведено того, що висновки ревізії стосуються періоду, в який проводилися позивачем роботи згідно Актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) №52 за грудень 2020 року та №60 за грудень-2 2020 року, заборгованість за якими є предметом даного позову.
За таких обставин, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що Акти приймання виконаних ТОВ "ПРОФ БУД" будівельних робіт (форми № КБ-2в) №52 за грудень 2020 року на суму 2531572,85 грн та №60 за грудень-2 2020 року на суму 442 743,17 грн по договору №11 від 07.10.2019 відповідачем як замовником необгрунтовано не підписано, тоді як обсяг виконаних робіт ним не заперечується, а отже такі акти слід вважати погодженими зі сторони замовника, а роботи - виконаними та прийнятими останнім без зауважень відповідно до умов договору і такі акти є підставою для здійснення розрахунків з відповідачем.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В силу положень ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Згідно ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно п.98 Загальних умов, оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт.
Позивач, звертаючись із даним позовом про стягнення заборгованості, посилається на п.14.3 договору №11 від 07.10.2019, яким передбачено, що кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюється протягом 14-ти календарних днів після підписання актів ф.№КБ-2в і КБ-3 та надання підрядником виконавчої документації, при наявності коштів на рахунках.
Посилання скаржника на те, що фінансове зобов'язання за договором не настало, посилаючись на п.п.12.4, 12.5, 12.7 договору, якими передбачено, що фінансові зобов'язання замовника перед підрядником настають лише після надходження коштів на розрахунковий рахунок замовника та підписання актів виконаних робіт, судова колегія не бере до уваги, оскільки зобов'язання за даним договором виникають за наявності та в межах бюджетних призначень на відповідний рік. У разі затримки бюджетного фінансування та/або затримки здійснення платежів не з вини замовника, розрахунок за надані Послуги здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок та/або можливості здійснити платежі.
Скаржник стверджує, що даний об'єкт фінансується з державного бюджету, а в фінансуванні на 2021 рік не передбачено фінансування даного об'єкта, кошти на рахунок для фінансування даного об'єкта не поступали.
Однак, договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядника виконати певну роботу кореспондується обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити. Таким чином, обов'язок відповідача як замовника по договору оплатити надані роботи виникає згідно з положеннями закону та умов договору. Відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від обов'язку прийняти та оплатити виконані роботи, про що зазначається також в рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 та у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.
Згідно з ч. 1 ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Отже, скаржник, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за договором, і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, в тому числі і від надходження коштів на казначейський рахунок замовника. Між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету.
Оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України), що регулюються актами цивільного законодавства України, то відсутність у замовника необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов'язку виконати зобов'язання за договором.
Окрім того, як зазначалось вище, умовами укладеного сторонами договору (п.14.4) передбачена можливість (право) замовника зменшувати обсяг закупівлі виконання робіт залежно від реального фінансування, чим останній не скористався.
В даному випадку підлягають застосуванню положення п.14.3 договору №11 від 07.10.2019, яким передбачено, що кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються протягом 14-ти календарних днів після підписання актів ф.№КБ-2в і КБ-3 та надання підрядником виконавчої документації.
Судовою колегією встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на час розгляду даної справи розрахунки за виконані роботи в повному обсязі згідно Актів приймання виконаних ТОВ "ПРОФ БУД" робіт (форми № КБ-2в) №52 за грудень 2020 року та №60 за грудень-2 2020 року по Договору №11 від 07.10.2019 відповідачем не проведено, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаними актами складає 2 893 983 грн 89 коп.
Отже, доведеними матеріалами справи є те, що ТОВ "ПРОФ БУД" було належним чином виконано свої зобов'язання за договором №11 від 07.10.2019 в частині виконання передбаченого договором об'єму робіт в грудні 2020 року згідно Актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) №52 за грудень 2020 року на суму 2 531 572,85 грн та №60 за грудень-2 2020 року на суму 442 743,17 грн, чого відповідачем належними та допустимими доказами у встановленому порядку не спростовано.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З врахуванням наведеного, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Судова колегія, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого суду, дійшла висновків, що суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини прийшла до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.06.2021 у справі № 921/216/21 прийнято у відповідності до норм ст. 234 ГПК України з вірним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги.
Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, слід покласти на скаржника.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275,276, 282 - 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд
1.Рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.06.2021 у справі №921/216/21 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Тернопількомунінвест" б/н від 20.07.2021 (Вх.№ ЗАГС 01-05/2676/21, 01-05/2677/21 від 05.08.2021) - без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
3.Справу №921/216/21 повернути Господарському суду Тернопільської області.
Повний текст постанови складено та підписано 08.11.2021.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.