Справа № 761/31159/19
Провадження № 6/761/2511/2021
05 листопада 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань: Путрі Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач: ТОВ «Вердикт Капітал»,
Приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Щербаков Юрій Сергійович звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .
Своє подання приватний виконавець обґрунтовує тим, що в нього на виконанні знаходиться виконавче провадження №66067114 з виконання виконавчого листа №761/31159/19, виданого 11.05.2021 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» кошти трьох відсотків річних у розмірі - 30 600 грн. 00 коп. та інфляційних втрат в сумі - 128 431 грн. 08 коп., а всього - 159031 грн. 08 коп. за неналежне виконання зобов'язань за договором про надання кредиту №007/14/OVERПК від 13.01.2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Златобанк» та стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» з ОСОБА_1 судовий збір в сумі - 2385 грн 00 коп.
12.07.2021 р. відкрито виконавче провадження та винесено постанову про арешт коштів боржника.
28.07.2021 р. приватним виконавцем було направлено виклик на адресу боржника, але остання 12.08.2021 рр. об 10:30 год. не з'явилась.
Приватним виконавцем в ходів виконавчого провадження встановлено, що ліквідного рухомого та нерухомого майна за боржником не зареєстровано, коштів на рахунках у банківських установах недостатньо для задоволення вимог стягувача, боржник офіційно працює, але заборгованість за рішенням суду не погашає.
На думку приватного виконавця боржник ухиляється від погашення існуючої заборгованості, а відтак наявні підстави для тимчасового обмеження у виїзді за кордон ОСОБА_1 . За таких обставин, просив суд подання задовольнити.
У судове засідання приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Ю.С. не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця (ч. 4 ст. 441 ЦПК України).
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути подання за відсутності приватного виконавця.
Дослідивши надані документи у виконавчому провадженні, суд не вбачає підстав для його задоволення з наступних підстав.
Вимогами ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Таким чином, аналіз перелічених норм законів дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту ухилення боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи від виконання зобов'язань за рішенням суду.
Перевіряючи обставини по справі, судом встановлено, що 11.05.2021 р. Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» кошти трьох відсотків річних у розмірі - 30 600 грн. 00 коп. та інфляційних втрат в сумі - 128 431 грн. 08 коп., а всього - 159031 грн. 08 коп. за неналежне виконання зобов'язань за договором про надання кредиту №007/14/OVERПК від 13.01.2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Златобанк» та стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» з ОСОБА_1 судовий збір в сумі - 2385 грн 00 коп.
12.07.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаков Ю.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №66067114, по виконанню виконавчого листа №761/31159/19, виданого 12.072021 року Шевченківським районним судом м. Києва.
Одночасно з відкриттям виконавчого провадження винесено постанови про арешт майна та коштів боржника.
Згідно відповідей АТ «Райффайзен Банк», АТ «ТАСкомбанк», АТ «ОКСІ банк», АТ «Універсалбанк» постанови повернуто без виконання через відсутність рахунків клієнта.
Відповідно до відповідей ДФС, МВС України, ПФУ боржник на обліку в органах ДФС не перебуває, транспортні засоби за нею не зареєстровані, інформацію ПФУ щодо останньої не знайдено.
28.07.2021 року за вих. № 7182 на адресу: АДРЕСА_1 надіслано рекомендованим листом виклик боржнику, де останню зобов'язано з'явитися на прийом до приватного виконавця 12.08.2021 р. об 10:30 год. Підтвердження отримання листа відсутнє. Боржник за викликом не з'явився, про що вкладено відповідний акт.
Відповідно до п. 19 ч. З ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; подання виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомлення виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасна явка на вимогу виконавця.
На думку суду, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".
Таким чином, до подання приватним виконавцем не було долучено жодних доказів, які б давали підстави вважати, що боржник ОСОБА_1 у виконавчому провадженні має намір ухилятись від виконання судового рішення, в тому числі і шляхом залишення території України. Сам факт не виконання в добровільному порядку рішення суду, не може вважатися ухиленням від виконання чи перешкоджанням в їх виконанні.
При цьому, згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З матеріалів справи не вбачається, що приватним виконавцем вжито всіх можливих заходів щодо примусового виконання рішення суду, зокрема, не здійснено заходи щодо виходу виконавця за місцем проживання боржника. Також, відсутні докази щодо отримання боржником постанов про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно боржника, виклику приватного виконавця.
Судом також враховано, що виконавче провадження відкрито 12.07.2021 р., згідно наданих матеріалів було здійснено лише один виклик боржника на 12.08.2021 р., а 29.10.2021 р. вже було направлено до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
За таких обставин, приватний виконавець передчасно звернувся з поданням до суду про вжиття крайнього заходу забезпечення здійснення виконавчого рішення суду - обмеження боржника у його конституційному праві - праві виїзду за кордон.
Крім того, не надано приватним виконавцем і будь-яких доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон на постійне місце проживання, не виконавши зобов'язань.
Свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, частина друга якої передбачає: «Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною». При чому, згідно ч. 3 зазначеної статті на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
У справі «Гочев проти Болгарії» (рішення від 26 листопада 2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.
Крім того, судом враховано, що обмеження у праві виїзду за межі України може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості, проте наявні у справі матеріали не містять жодних даних про те, що встановлення такого обмеження якимось чином цьому посприяє.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що подання приватного виконавця є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Конституції України, ст.ст. 259, 260, 353, 354, 441 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України» суд, -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач: ТОВ «Вердикт Капітал»,
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: Андрій Анатолійовича Осаулов
Повний текст виготовлено 05.11.2021 року