Справа № 760/28993/21
2-1163/21
08 листопада 2021 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Калініченко О.Б.
при секретарі Мельник Ю.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
29.10.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, яка була передана головуючому судді 04.11.2021 року, відповідно до вимог якої позивач просить:
1. визнати квартиру АДРЕСА_1 спільним майном подружжя;
2. в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину зазначеної квартири;
3. в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину зазначеної квартири.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 08.11.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій вона просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Дослідивши подану заяву та додані до неї докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів.
В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що вказана квартира була придбана 13.07.2011 року під час проживання сторін у зареєстрованому шлюбі, право власності на яку було зареєстроване на ім'я відповідача.
03.05.2019 року шлюб було розірвано.
При цьому, відповідач стверджує, що квартира є його особистою власністю, а позивач проживає разом з дітьми виключно з його дозволу.
У зв'язку з цим, вважає, що відповідач може в будь-який момент відчужити квартиру третій особі без згоди та відома позивача, щоб уникнути поділу майна,
Разом з тим, суд вважає, що заява позивача ґрунтується на припущеннях, адже не містить викладу обставин та будь-яких доказів щодо наміру відчуження зазначеного нерухомого майна. Сам факт того, що відповідач може розпоряджатися належним йому на праві власності майном не свідчить про те, що ним будуть здійснені дії, в результаті яких при задоволенні позову неможливо буде виконати рішення суду.
Законом чітко визначено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: