печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25357/18-ц
23 лютого 2021 року Печерський районний суд м. Київ
суддя Батрин О.В.
секретар судового засідання Шевченко Т.В.
справа № 757/25357/18-ц
учасники справи
позивач: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва»
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про відшкодування шкоди,
представник відповідача Мохненко В.П.
У травні 2018 року позивач КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» звернулося до суду із позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 1 травня 2015 року по 31 березня 2018 року у розмірі 8 361,79 грн. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги вказує, що відповідач користується та отримує в повному обсязі комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території, однак не виконує свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг.
Ухвалою суду від 07.09.2018 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження (т. 1 а.с. 10).
21.09.2018 року від відповідача надійшли письмові заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (т. 1 а.с. 15-19), у зв'язку з чим ухвалою суду від 16.10.2018 року справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 12.12.2018 року (т. 1 а.с. 47).
У грудні 2018 року відповідачем надано відзив на позов (т. 1 а.с. 88), відповідно до якого ОСОБА_1 заперечує щодо задоволення позовних вимог, оскільки позивачем з ним не укладено договір про утримання будинку, не проведено обстеження та не складено акт про технічний стан та проведення необхідних робіт з підготовки будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період кожного року, відсутні такі акти протягом 2000-2018 років, не долучені до позову актів проведення зношеності системи тепло та водопостачання підвального приміщення будинку, не надані мешканцям будинку інформації про розмір температури у квартирах.
04.03.2019 року від відповідача надійшов зустрічний позов до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про відшкодування майнової та моральної шкоди (т. 1 а.с. 99-104), у якому відповідач посилається на обставини, викладені у відзиві. Крім того, зазначає, що позивачем як балансоутримувачем будинку не проводився поточний ремонт будинку, не здійснювалось обстеження будинку, у зв'язку з чим представниками ФЕГГ-2 був опломбований кран подачі газу на газову колонку, який знаходився у ванній кімнаті його квартири, так як був повністю засмічений і тяги не було, у зв'язку з чим відповідач не міг користуватись послугами підігріву води. У зв'язку з наведеним відповідач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача:
- 6 000 грн. а відсутність теплопостачання у квартирі відповідача, оскільки ОСОБА_1 та мешканці квартири закладали вхідні двері та балкон картонним коробками, підігрівали воду на газовій плиті, що призвело до збільшення нарахувань «Київгаз»;
- 6 000 грн. за ремонт вхідних дверей другого під'їзду кодового замка а досяжної пружини будинку АДРЕСА_1 ;
- 30 000 грн. матеріальної шкоди на відновлення свого стану здоров'я, придбання ліків, проходження санаторно-курортного лікування;
- 15 000 грн. пошкодження його квартири внаслідок її залиття;
- 350 грн. витрат, понесених на ксерокопіювання документів, необхідних для розгляду справи;
- 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, яка завдана йому внаслідок порушення позивачем його право та законних інтересів.
Ухвалою суду від 22.08.2019 року, занесеною до протоколу судового засідання (т. 1 а.с. 209-210) у прийнятті до спільного розгляду зустрічного позову доньки відповідача - ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 212-213) відмовлено.
20.11.2019 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення позовних вимог (т. 1 а.с. 218-219), відповідно до якої відповідач просив додатково стягнути 6 565 грн. за проведення оцінки розміру матеріальних збитків його квартири через невиконання балансоутримувачем своїх обов'язків по утриманню будинку, збільшив розмір у відшкодування моральної шкоди до 20 000 грн. у зв'язку з погіршенням його стану здоров'я.
15.06.2020 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення позовних вимог (т. 1 а.с. 241), відповідно до якої відповідач просив додатково стягнути 45 000 грн. матеріальних збитків пов'язаних із залиттям його квартири (ушкодження стояка теплопостачання - обігрів приміщення), збільшив розмір у відшкодування немайнових вимог у розмірі 80 000 грн., яка складається вартості лікування у стаціонарах, санаторно-курортне лікування, придбання ліків.
Ухвалою суду від 29.09.2020 року закрито підготовче судове засідання та судовий розгляд справи призначено на 23.11.2020 року (т. 2 а.с. 41).
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги за первісним позовом не визнали, підтримали позовні вимоги за зустрічним позовом з підстав, наведених у зустрічному позові.
Представник позивача до судового засідання не з'явився. Тому, суд розглянув справу у його відсутність.
Суд, заслухавши пояснення відповідача, його представника та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог за первісним та зустрічним позовами, виходячи з такого.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Судом встановлено, відповідно до п. 16 рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва», позивач Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 , надає послуги з утримання вказаного будинку та прибудинкової території, нараховує та збирає квартирну плату з мешканців квартир житлового фонду комунальної власності територіальної громади на обслуговуючій території й збір із власників приватизованих квартир за відшкодування експлуатаційних витрат з утримання будинку та прибудинкової території.
Згідно з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі ст. 5 вказаного Закону до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до інформації з свідоцтва про право власності від 12 квітня 2000 року відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 7).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»)
Крім того, відповідно до п. 7 Правил користування будинку та прибудинкової території, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572, на власника, наймача житлового приміщення, покладено обов'язок сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених законом.
Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно; розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку; розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив у позові, що нарахування за послуги з утримання будинку та прибудинкової території проводиться за тарифами, затвердженими розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 грудня 2010 року № 1221, від 30 квітня 2015 року № 442 та від 06 червня 2017 року № 668.
Водночас, відповідних документів щодо діючих тарифів нарахування за послуги з утримання будинку та прибудинкової території проводиться по будинку АДРЕСА_1 суду не надав.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку боргу відповідач у період з 1 травня 2015 року по 31 березня 2018 року не сплачує надані позивачем комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 8 361,79 грн.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про сплату заборгованості у добровільному порядку, а наданий позивачем розрахунок заборгованості оспорюється відповідачем.
Посилання відповідача на відсутність між сторонами договору про надання послуг суд не бере до уваги, оскільки не звільняє відповідача від відповідальності у разі невиконання ним вимог ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», як і не звільняє споживача від обов'язку оплачувати комунальні послуги, які йому фактично надаються. Крім того, обов'язок по укладенню такого договору покладено саме на експлуатуючу організацію.
Враховуючи, що позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог не надано доказів, а саме: даних, як діяли тарифи нарахування за послуги з утримання будинку та прибудинкової території проводиться по будинку АДРЕСА_1 , їх складових, як послуги входили до розрахунку нарахування розміру комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю, враховуючи положення ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Також суд дійшов висновку і про відмову у задоволенні зустрічного позову, виходячи з такого.
Так, згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2019 року у справі № 466/4051/15-ц.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України)
За правилами ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Водночас, належних та допустимих доказів надання послуг неналежної якості відповідачем, зокрема, не проведення необхідних робіт з підготовки будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період кожного року, не проведення поточного ремонту будинку, не здійснення обстеження будинку, у зв'язку з чим квартира позивача зазнала пошкоджень позивачем не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги про відшкодування 45 000 грн. матеріальних збитків пов'язаних із залиттям його квартири (ушкодження стояка теплопостачання - обігрів приміщення) задоволенню не підлягають.
Суд не бере до уваги як належний та допустимий доказ в розумінні ст. 77, 78 ЦК України звіт про оцінку розміру матеріального збитку, завданого квартирі АДРЕСА_1 , від 05.12.2019 року, складеного оцінювачем ОСОБА_4 на підтвердження розміру матеріального збитку, завданого квартирі позивача з урахуванням фізичного зносу у розмір 29 523 грн., оскільки останній не містить інформації про те, що пошкодження, виявленні під час огляду пошкодженого нерухомого майна, були отримані внаслідок наданням послуг неналежної якості відповідачем.
Також позивачем не було надано, ні акту виконаних робіт, ні доказів сплати коштів зазначених вказаному звіті.
Даних та належних доказів щодо погіршення його стану здоров'я саме внаслідок неналежного утримання будинку відповідачем позивачем не додано, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача шкоди у розмірі 80 000 грн., яка складається вартості лікування у стаціонарах, санаторно-курортне лікування, придбання ліків, також задоволенню не підлягають.
Таким чином, виходячи з викладеного та вимог законодавства, які регламентують спірні правовідносини у даній справі, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів наявності майнової шкоди, її розміру та причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням (бездіяльністю) відповідача.
У зв'язку з відмовою позовних вимог позивача за первісним позовом, понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору йому не відшкодовуються, а судові витрати позивача за зустрічним позовом компенсуються за рахунок держави.
Керуючись ст. 360, 509, 526, 543, 544, 901, 903 ЦК України. Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та у задоволенні зустрічного ОСОБА_5 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про відшкодування шкоди - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва»: 01021, м. Київ, пров. І. Мар'яненка, 7, код ЄДРПОУ 35692211.
Відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя О.В. Батрин