55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. І. Виговського, 18, тел./факс (05161) 4-26-20
08 листопада 2021 року м. Первомайськ Справа :484/2356/21
Номер провадження : 1-кп/484/345/21
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Первомайськ Миколаївської області матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021153110000336 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Катеринка Первомайського району Миколаївської області, громадянина України, непрацюючого, маючого середню освіту, співмешкає, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_3 27.05.2021 у вечірній час доби прийшов в гості до потерпілого ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 в пошуках своєї співмешканки ОСОБА_6 . Прийшовши до сарайного приміщення, до якого є вільний доступ, відсутні вхідні двері, та помітив там її. Остання в сарайному приміщенні перебувала з дозволу ОСОБА_5 в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_3 відправив співмешканку додому і в той час побачив в даному приміщенні чавунну плиту та металевий лист, які належать ОСОБА_5 . В цей час у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, направлений на незаконне заволодіння зазначеним майном. Виконуючи задумане, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, достовірно знаючи, що нікого немає вдома за вказаною адресою, ОСОБА_3 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе перешкодити його протиправному наміру, перебуваючи в сарайному приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де шляхом вільного доступу таємно викрав бувшу у використанні чавунну плиту, розміром 71 см на 40 см, вагою 15,6 кг, вартістю 237,00 грн., та бувший у використанні металевий лист, розміром 62 см на 42 см, вагою 15,5 кг, вартістю 106,11 грн., внаслідок чого завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 343,11 грн. Викрадене майно ОСОБА_3 виніс з території домоволодіння та у подальшому розпорядився ним на власний розсуд, реалізувавши його ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого проступку; пояснив, що дійсно 27.05.2021 у вечірній час доби прийшов на територію домоволодіння ОСОБА_5 з метою відшукати ОСОБА_6 ; коли він її знайшов, вона спала у сарайному приміщенні, він її відправив додому; був дуже злий, тому вирішив викрасти чавунну плиту та лист металу; плиту, яку розбив на шматки, та лист металу продав; з вартістю викраденого майна згоден; готовий відшкодувати потерпілому завдану шкоду; просив пробачення у потерпілого; щиро розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_5 зазначив, що під час вчинення крадіжки він перебував у лікарні, тому точної дати не знає; щодо переліку викраденого майна згоден; щодо визначеної його вартості не заперечує, водночас зазначив, що обвинувачений має відшкодувати заподіяну йому шкоду шляхом купівлі нової плити та сплатити 1000,00 грн. моральної шкоди; отримувати від обвинуваченого грошові кошти в розмірі вартості викраденого майна - 343,11 грн. відмовився; вчинення крадіжки обвинуваченому не пробачив. Щодо покарання зазначив, що не бажає, щоб обвинувачений був ізольований від суспільства, водночас покарання має бути достатнім для виправлення обвинуваченого.
Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення, або таке, що готується, від 08.06.2021 ОСОБА_5 повідомив про вчинення невідомою особою шляхом вільного доступу крадіжки з сарайного приміщення чавунної плити та металевого листа.
На підставі вказаної заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021153110000336 08.06.2021 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 08.06.2021 та ілюстративної таблиці до нього було оглянуто сарайне приміщення без дверей, розташоване на території домоволодіння ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до заяви від 08.06.2021 ОСОБА_7 добровільно видав працівникам поліції одну чавунну плиту (шість фрагментів) та один металевий лист розміром 62 см на 42 см, які він придбав у травні 2021 року в ОСОБА_8 для особистих потреб.
Згідно з протоколом огляду предмета від 08.06.2021 та таблиці зображень до нього було оглянуто чавунну двоконфорочну плиту, розміром 40 см на 71 см, яка поділена на шість шматків, та металевий лист, розміром 62 см на 42 см.
Відповідно до постанови від 08.06.2021 вказані речі визнано речовими доказами та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_7 .
Відповідно до розписки від 08.06.2021 одну чавунну плиту (шість фрагментів) та металевий лист, розміром 62*42 см, отримано на зберігання ОСОБА_7 .
Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 14.06.2021 та таблиці зображень до нього ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 показав місце та спосіб вчинення крадіжки.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи від 11.06.2021 № 1941/21 ринкова вартість досліджувальних об'єктів з урахуванням ПДВ (з урахуванням зносу) становм на 27.05.2021 становила: чавунна плита, розміром 71*40 см, вагою 15,6 кг, з двома отворами для конфорок, бувша у використанні - 237,00 грн.; металевий лист, розміром 62*42 см, вагою 15,5 кг, бувший у використанні - 106,11 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, ураховуючи думку учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження показання свідків, як доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому з'ясував, те, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Виконавши дії передбачені ст. 349 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого проступку знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду. Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України.
Під час призначення обвинуваченому покарання суд ураховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 має постійне місце проживання; має середню освіту; не працює; утриманців не має; за місцем проживання характеризується позитивно; співмешкає; на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; інвалідності не має; повністю визнав вину, щиро розкаявся.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення (проступку), обставин його вчинення, зважаючи на наявність пом'якшуючих обставин, відомостей про особу обвинуваченого, зокрема: досягнення пенсійного віку та відсутність роботи, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення (проступку), суд вважає, що покаранням необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання, визначене у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 185 КК України, у виді арешту.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази: бувшу у використанні чавунну плиту, розміром 71 см на 40 см, вагою 15,6 кг, та бувший у використанні металевий лист, розміром 62 см на 42 см, вагою 15,5 кг, які передано на зберігання ОСОБА_7 , повернути потерпілому ОСОБА_5 .
Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
Суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. ст. 50, 65, 100, ч. 1 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-370, 373, 374, 376 КПК України, суд
ухвалив:
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту на строк один місяць.
Запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,до набрання вироком законної сили не обирати.
Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання.
Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази: бувшу у використанні чавунну плиту, розміром 71 см на 40 см, вагою 15,6 кг, та бувший у використанні металевий лист, розміром 62 см на 42 см, вагою 15,5 кг, які передано на зберігання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повернути потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей апеляційного оскарження передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.
Суддя ОСОБА_1
08.11.2021