Справа № 302/944/21
2-а/302/21/21
Категорія 139
(в повному обсязі)
13.10.2021 смт. Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі суддя: Кривка Володимир Павлович
з участю : секретар судового засідання - Гажук Н.В.,
позивач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позов ОСОБА_1 до Хустського РУП відділення поліції № 2 ГУ НП в Закарпатській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за правопорушення в сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 492683 від 21.08.2021 серія БАБ № 926665 за статтею 121 ч.5 КУпАП, та стягнення судових витрат,-
01.09.2021 в суд подано зазначену позовну заяву з таким обґрунтуванням вимог.
22.08.2021 біля 12 год. 15 хв. позивача притягнуто до відповідальності з накладенням штрафу в сумі 510 грн за те, що він в смт Міжгір'ї по вулиці Возз'єднання керував транспортним засобом марки ВАЗ 2115 номерний знак НОМЕР_1 і під час руху авто не був пристебнутий паском безпеки. Позивач ці обставини заперечив і пояснив, що зазначеного дня він попросив знайомого ОСОБА_2 привезти його в село Син.Поляна для зустрічі з односельчанами з приводу виїзду на заробітки. Під час перемовин з ними його малолітній племінник за потурання ОСОБА_2 , який попросив малолітнього витягнути ключ із замка запалювання двигуна автомобіля і ненавмисно в'їхав в електроопору. Позивач як власник авто повідомив про подію в поліцію, зателефонувавши на службу «102». Наряд патрульної поліції запропонував водієві ОСОБА_2 і йому як власнику автомобіля пройти медичний огляд і прибути для цього в смт Міжгір'я для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Після проходження медичного огляду водій Метенько зафіксований тверезим, а у позивача виявлено стан алкогольного сп'яніння, який він не заперечив та пояснив поліцейським, що саме тому винайняв знайомого водія. Під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення поліцейський наказав йому правильно поставити автомобіль на паркову біля приміщення поліції. В цей момент водій Метенько відійшов, а позивач на настирливу вимогу поліцейського припаркував автомобіль і в цей момент під час керування транспортним засобом не був пристебнутий ременем безпеки, бо переміщення автомобіля тривало кілька секунд. Однак інспектор ці пояснення до уваги не взяв. Позивач вважає, що не вчиняв зазначеного правопорушення, бо таке мало місце унаслідок провокації поліцейського і просить узяти до уваги положення рішень Європейського Суду з прав людини («Худобін проти Російської Федерації», «Раманаускас проти Литви», за якими неприпустимо використовувати докази, які отримані внаслідок підбурювання з боку держаних агентів та створених провокацій поліцейськими за ознаками схиляння до вчинення правопорушення, яке в іншому випадку не було б вчинено.
В судовому засіданні позивач позов підтримав і просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження в справі за відсутністю в діях позивача складу правопорушення, передбаченого статтею 121 ч.5 КУпАП.
Відповідач не забезпечив явку представника в судове засідання і не надав відзив на позов або ж письмові заперечення позовних вимог та будь-які докази цієї позиції. Поліцейський Криванич В. подав у справу письмову заяву про розгляд справи в його відсутності по причині службової завантаженості.
Оцінивши зміст позову, оскаржуваної постанови, доводи позивача та його представника, зміст відзиву на позов та подані докази, суд дійшов такого висновку.
Завданням Кодексу України адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
3. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є:
1) верховенство права;
2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі;
5) обов'язковість судового рішення;
6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;
7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом;
8) розумність строків розгляду справи судом;
9) неприпустимість зловживання процесуальними правами;
10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 77 частинами 1, 2, 4 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Із змісту оскаржуваної постанови видно, що посадова особа відповідача притягнула до адміністративної відповідальності позивача за порушення правил дорожнього руху (пункт 2.3 в ПДР України) за те, що водій, керуючи транспортним засобом, не був пристебнутий ременем безпеки. У постанові не має посилання на докази підтвердження зазначених обставин .
Відповідач не довів в суді правомірність свого рішення у встановленому законом порядку. Відповідачем також не додано жодного доказу в справу.
Отже, відповідач не виконав належно положення статті 77 частини 1-3 КАС України.
Натомість позивач обґрунтування своїх вимог довів належним доказом. Зокрема, суд за клопотанням позивача допитав малолітнього ОСОБА_3 , 2011 р.н. в присутності його законного представника мами ОСОБА_4 . Зазначені особи підтвердили в суді те, що малолітній ОСОБА_3 (племінник позивача) без дозволу позивача сів в автомобіль в с. Син.Поляна щоб вийняти ключ із замка запалювання і ввімкнув випадково двигун автомобіля, який унаслідок ввімкненої передачі в'їхав в електроопору, оскільки авто було припарковане за 1,5 м до цієї опори. Ці покази відповідають письмовим поясненням ОСОБА_5 , які він надавав поліцейському в день події, тобто 22.08.2021, також у присутності матері ОСОБА_4 . Письмові пояснення ОСОБА_2 , надані поліцейському 22.08.2021, також стверджують пояснення позивача з приводу ДТП за участю малолітнього ОСОБА_3 на автомобілі, яким користується позивач. Отже, позивач виконав вимоги статті 77 ч.4 КАС України, тобто надав на пропозицію суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтуванні позову щодо порушення його прав.
Встановлене, а також викладені обґрунтування дають підстави суду визнати, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Формально в діях позивача є ознаки правопорушення, передбаченого статтею 121 ч.5 КУпАП, оскільки він усвідомлював те, що за його зверненням поліцейський розглядає та складає матеріали про адміністративне правопорушення. Суд вважає, що провокація з боку працівника правоохоронного органу мала місце. В той же час позивач не довів, що у нього не було змоги скористатись тим, що його знайомий ОСОБА_6 (винайнятий водій на прохання позивача) не зміг особисто виконати вимоги поліцейського. Суд бере до уваги встановлені обставини, а саме те, що керування позивачем автомобіля без пристебнутого паска безпеки мало місце за спонуканням поліцейського для здійснення паркування автомобіля біля приміщення поліції і тривало незначний проміжок часу (менше хвилини). Тому суд вважає, що є підстави для застосування статті 286 ч.3 п.3 КАС України, тобто визнати оскаржувану постанову протиправною і скасувати. Натомість суд вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача підлягає закриттю із застосуванням положень статті 22 КУпАП, бо за обставинами вчинене правопорушення , є по суті малозначущим.
Судові витрати у виді судового збору, який сплатив позивач за подання позову не підлягають стягненню з відповідача в користь позивача відповідно до положень статей 139 ч.1, 143 ч.1 КАС України, бо провадження в справі закривається не у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 242-246, 286 КАС України, суд ,
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною і скасувати постанову серія БАВ № 492683 від 22.08.2021, винесену поліцейським відділення № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Криванич В.І., про накладення стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,. за статтею 121 ч.5 КУпАП у виді штрафу в сумі 510 грн.
Звільнити від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з приводу вчинення правопорушення за ознаками статті 121 ч.5 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 121 ч.5 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити.
Відмовити ОСОБА_1 у поверненні судового збору в сумі 454 грн.
Копію рішення надіслати для відома відповідачу.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Восьмого апеляційного адміністративного суду , м. Львів через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня проголошення, а в разі проголошення лише вступної і резолютивної частини рішення, - зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому не було вручено повне рішення в день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , - якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя:В. П. Кривка