3/134/776/2021 Справа №: 134/1824/21
08 листопада 2021 року Суддя Лабай О. В.
Крижопільського районного суду Вінницької області
розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , громадянку України, працюючу касиром магазину «Модуль», РНОКПП - НОМЕР_1 .
Раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності.
За ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
До Крижопільського районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 774361 21.10.20211 року о 11 годині 27 хвилин в смт. Крижопіль по вул. З. Дивізії, 22 в магазині «Модуль» громадянка ОСОБА_1 перебувала на своєму робочому місці, де працює касиром торгового залу, була без засобів індивідуального захисту, що закривають рот та ніс, чим порушила постанову КМУ № 1236 від 09.12.2020 року та внесені зміни до неї.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, вказала, що вона перебувала на робочому місці в магазині, пояснила, що всіх покупців вона обслуговує у масці, на момент коли працівники поліції зайшли до приміщення магазину вона пила чай, покупців у магазині не було.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
За змістом статті 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями статті 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Згідно з статтею 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та ін.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозицією статті 44-3 КУпАП(станом на час складання протоколу) передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Зазначена норма КУпАП є бланкетною та відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена ст. 44-3 КУпАП.
Згідно п.п. 9 п. 2Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"(з подальшими змінами), на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, зокрема забороняється діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких: не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між відвідувачами не менш як 1,5 метра; не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, що закривають ніс та рот, та не здійснюється належний контроль за їх використанням; обслуговуються покупці без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно; не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).
Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Згідно з ст. 55 ч. ч. 1, 2 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є юридичні особи, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідальність за порушення вимог щодо роботи суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів можуть нести тільки суб'єкти господарювання, оскільки вони здійснюють господарську діяльність.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 являється суб'єктом господарювання.
Крім того, в протоколі не вказано свідків вчиненого правопорушення.
Відповідно до вимог діючого законодавства, а саме ст. ст.9,245,252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі, а саме комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Враховуючи вище зазначене, зважаючи на відсутність доказів того, що ОСОБА_1 , не являється суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері обслуговування відвідувачів, а тому відповідно не являється суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1ст. 44-3 КУпАП, суддя приходить до переконання про відсутність у діях останньої складу вказаного адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 2 ст.284, п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 44-3 ч. 1 КУпАП, закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями44-3,247,251,252,283,284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду в 10-ти денний строк з дня винесення постанови.
Суддя