СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/18547/21
пр. № 2/759/6131/21
22 жовтня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Гаєвської Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , законний представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законний представник ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , законний представник ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , законний представник ОСОБА_9 про відшкодування майнової шкоди,
у серпні 2021 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшла вищезазначена позовна заява. Ціна позову у даній справі становить 60000 грн 00 коп.
Обгрунтовуючи вимоги позивачем зазначено, що він є потерпілим у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100080000236 від 02.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України. 27.01.2021 ОСОБА_2 приблизно о 22 год. 00 хв. за попередньою змовою групою осіб, разом з неповнолітніми ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 знаходячись біля будинку АДРЕСА_1 застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, вчинили розбійний напад на нього з метою заволодіння чужим майном та заволоділи ним, завдавши йому матеріальну шкоду на суму 27675грн 00 коп. У результаті протиправних дій ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 йому було завдано тілесні ушкодження у вигляді синяків та ссадин. Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 01.07.2021 ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 визнано винними у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначено Покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна та на підставі ст. ст. 75, 76 та 104 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, цивільній позов ОСОБА_1 залишено без розгляду через його подання під час судового розгляду. Наявність моральної шкоди обґрунтовано: душевними стражданнями пережитими ним у зв'язку із самим фактом розбійного нападу, оскільки у момент отримання тілесних ушкоджень він переніс значний біль, сильний емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, образи, обурення, приниження людської гідності, тривоги, страху за своє здоров'я та життя, негативного переживання, важкістю виконання повсякденних обов'язків, тимчасовою відірваністю від активного соціального життя, порушенням сну, емоційною напругою, побоюванням щодо майбутнього стану здоров'я, а також тим, що він не міг користуватися всіма благами та перевагами, в зв'язку з викраденими у нього речами. Моральну шкоду оцінив у розмірі 60000 грн 00 коп.
Ухвалою суду від 28.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін .
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відзив на позов відповідачами у визначений термін не надано.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
Відповідно до ч. 1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 01.07.2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 визнано винними у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначено Покарання у виді позбавлення полі строком на 5 років без конфіскації майна та на підставі ст. ст. 75, 76 та 104 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, цивільній позов ОСОБА_1 залишено без розгляду через його подання під час судового розгляду.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Із абз.1 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» (з наступними змінами) та абз.1 п. 2 постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі.
Пленум ВСУ роз'яснив судам, що «розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 440, 450 ЦК (ст.ст.1166, 1187 ЦК України) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Судом встановлено, що внаслідок прямого причинного зв'язку з неправомірними діями відповідачів, позивачу заподіяно моральну шкоду, яку позивач оцінив у розмірі 60000 грн 00 коп., суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
За правилом ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, підлягають з'ясуванню наступні обставини: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору, зокрема така правова позиція відображена у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.
Наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації.
Враховуючи суть позовних вимог, характер заподіяної моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, завданих позивачам у зв'язку з вчиненням злочину, їх глибину та тривалість, характер вчиненого правопорушення, ступінь вини відповідачів, а також з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині знайшли своє підтвердження та підлягають частковому задоволенню у розмірі 20000 грн 00 коп.
На підставі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими під час прийняття рішенняі, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Питання судових витрат вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 23, 1166, 1167, 1177 ЦК України; ст.ст. 2, 13, 48, 76-82, 141, 200, 206, 207, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України, -
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , законний представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законний представник ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , законний представник ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , законний представник ОСОБА_9 про відшкодування майнової шкоди задовольнити частково.
Стягнути з кожного ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН в матеріалах справи відсутній, проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН в матеріалах справи відсутній, проживає за адресою: АДРЕСА_3 ), , ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН в матеріалах справи відсутній, проживає за адресою: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН в матеріалах справи відсутній, проживає за адресою: АДРЕСА_5 ) по 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з кожного пропорційно: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН у матеріалах справи відсутній, проживає за адресою: АДРЕСА_2 ); ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН у матеріалах справи відсутній, проживає за адресою: АДРЕСА_3 ); ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН у матеріалах справи відсутній, проживає за адресою: АДРЕСА_4 ); ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН у матеріалах справи відсутній, проживає за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь держави судовий збір у розмірі 227 (двісті двадцять сім) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Оксана УЛ'ЯНОВСЬКА
Повний текст судового рішення складено 22.10.2021