Справа № 755/12492/19
"05" листопада 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію та спожиту електричну енергію, -
Представник ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію та спожиту електричну енергію.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» та здійснює постачання електричної енергії місцевими (локальними) електромережами. Відповідач ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки мешкає у вказаній квартирі. За результатами аналізу оплат з'ясовано, що відповідач користується послугами, але не в повному обсязі виконує зобов'язання по сплаті заборгованості. Оскільки свої зобов'язання відповідач виконує неналежно, станом на 01 липня 2019 року утворилась заборгованість по сплаті за спожиту електричну енергію, яка становить 14 670,42 грн. Посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача, крім суми боргу, інфляційні нарахування та 3% річних, а всього
19 257,15 грн. Крім того, 25 вересня 2017 року за адресою боржника представниками
ПАТ «Київенерго» було виявлено порушення п. 36 ПКЕЕН - самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі без дозволу електропередавальної організації після відключення 29 квітня 2017 року. На підставі виявлених порушень було складено акт про порушення №03722. Комісією було проведено розрахунок вартості не облікованої електроенергії відповідно п. 3.4 Методики за формулою 3.1. Нарахована сума становить відповідно 3995,07 грн. Станом на 01 липня 2019 року заборгованість не сплачено.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 серпня 2019 року відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
05 вересня 2019 року позивачем отримано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами за вказаною в позовній заяві адресою, АДРЕСА_1 , відповідачем отримано не було, конверт разом з копією ухвали суду про відкриття провадження та додатками повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання».
15 жовтня 2019 року на адресу відповідача повторно було направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви та доданими до неї документами за вказаною в позовній заяві адресою, АДРЕСА_1 , яка на час ухвалення даного рішення відповідачем також не отримані та конверт разом з документами повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання».
На запит суду від 13 грудня 2019 року (а.с. 54), 02 січня 2020 року надійшла інформація відповідно до якої ОСОБА_1 не зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , одночасно повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами направлені на ім'я ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 ,
18 травня 2020 року вручено через поштову скриньку (а.с.59)
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень також подано не було.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Статуту ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», затвердженого 22 грудня 2017 року, ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині прав та обов'язків пов'язаних із провадження діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом (а.с. 10-19).
Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії, якими врегульовано відносини між громадянами та енергопостачальниками та питання, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов'язковими для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Наявність відносин між сторонами, отже і виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з надання електричної енергії, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Відповідно до п.2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року
№ 312, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою.
Відповідно до п.п. 1.1.1 п. 1.1 Правил, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Згідно п.п. 1.1.2 п. 1.1 Правил, споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання; субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.
Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 Правил, результатом розподілу (передачі) електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним суб'єктом роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії та рівня електричної потужності із забезпеченням параметрів якості електропостачання, які відповідають установленим стандартам, та категорії надійності електрозабезпечення відповідно до договору в точках приєднання електроустановок учасників роздрібного ринку.
За положеннями п. 4.12. Правил, роздрібного ринку електричної енергії, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Як убачається з виписки по особовій картці споживача (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), станом на липень 2019 року за вказаним особовим рахунком сальдо за спожиту електричну енергію становить 14 670,42 грн. (а.с. 22-26).
Разом з тим, згідно наряду - допуску №538 (для виконання робіт з відключення в електроустановках), РЕМ «Східний» ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», споживача за адресою: АДРЕСА_1 , 25 червня 2019 року відключено від клемника лічильника фазний провід у зв'язку із заборгованістю (а.с. 28).
25 вересня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 , представниками ПАТ «Київенерго» складено акт про порушення №03722, яким встановлено порушення статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п. 36 ПКЕЕН - самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі без дозволу електромережної організації після відключення 20 квітня 2017 року. При контрольному огляді виявити неможливо. Акт підписано представниками постачальника та свідком (а.с. 30, 31), акт містить відмітку про відсутність споживача (а.с. 30зворот).
Того ж дня, за адресою: АДРЕСА_1 , безоблік демонтовано, провід запаковано до сейфпакету, що підтверджується актом про усунення порушення ПКЕЕ (ПКЕЕН) РЕМ «Східний» №03722 від 25 вересня 2017 року (а.с. 32).
Відповідно до змісту пунктів 9, 18, 32 Правил користування електричною енергією населення, що діяли на час виявлення правопорушення, споживання електричної енергії без засобів обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами. Якщо виникає необхідність тимчасового використання електричної енергії для виконання побутовим споживачем робіт протягом декількох годин або діб і встановлення засобу обліку недоцільно або неможливо, побутовий споживач повинен звернутися за відповідним дозволом на тимчасове облікове використання електричної енергії до енергопостачальника та укласти з ним договір. У разі необхідності використання електричної енергії без встановлення засобу обліку (для виконання тимчасових робіт) побутовий споживач оплачує спожиту електричну енергію на підставі договору про тимчасове безоблікове користування електричною енергією, який оформляється під час отримання побутовим споживачем відповідного дозволу енергопостачальника.
Згідно п. 48 Правил користування електричною енергією населення, що діяли на час виявлення правопорушення, побутовий споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку; пошкодження засобу обліку; розукомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов'язки.
Пунктом 53 Правил користування електричною енергією населення передбачено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.
У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
На підставі акта енергопостачальник має право, відповідно до постанови «Про затвердження Методики обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. № 562, визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.
Розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності.
Положеннями статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику» визначено обов'язки та відповідальність споживачів енергії, відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
27 вересня 2017 року позивачем направлено на адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , лист щодо засідання комісії з розгляду акту порушення ПКЕЕН №03722 від 25 вересня 2017 року (а.с. 35, 36).
Відповідно до протоколу №1780 від 30 жовтня 2017 року засідання комісії по розгляду акта про порушення №03722 від 25 вересня 2017 року, комісією №1 з розгляду актів про порушення споживачами ПКЕЕН прийнято рішення: нарахування провести згідно з пунктом №3.4 та за формулою №3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ (ПКЕЕН). Потужність 5,544 кВТ, тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 24 години, період нарахування з 20 квітня 2017 року по 25 вересня 2017 року, всього підлягає до сплати: за недовраховану електроенергію 3 995,07 грн (а.с. 39), що також підтверджується розрахунком обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН за актом від 25 вересня 2017 року №03722(а.с. 40).
30 жовтня 2017 року позивачем на адресу ОСОБА_1 -
АДРЕСА_1 , було направлено вимогу щодо сплати вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 3 995,07 грн (а.с.41, 42).
В позовній заяві стверджується, що відповідач ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримує послуги з постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, як убачається з відомостей Електронного реєстру територіальної громади м.Києва від 14 серпня 2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по м.Києві зареєстрованою не значиться (а.с. 46).
Також, згідно одержаної судом інформації від Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 не зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 56).
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.3, 4 ст.12 ЦПК України)
Згідно частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Проте позивачем не подано до суду жодного доказу в розумінні ст.ст. 76-80 ЦПК України на підтвердження належності особового рахунку НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , за яким обраховується заборгованість та виявлені порушення ПКЕЕН, саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також в матеріалах справи відсутні докази того, що вказана квартира належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
РНОКПП НОМЕР_2 , на праві власності.
Разом з тим, відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію та спожиту електричну енергію, у зв'язку з недоведеністю позовних вимог, а саме споживання ОСОБА_1 , послуг за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи, що суд відмовляє в задоволенні позову, відшкодування судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 526, 610, 612, 625, 638, 642, 714 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про електроенергетику», Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами користування електричною енергією населення, 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволені позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20, ЄДРПОУ 41946011) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , вказане в позовній заяві місце проживання:
АДРЕСА_3 ) про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію та спожиту електричну енергію - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: