Справа №701/1020/21
Провадження №2-з/701/21/21
08 листопада 2021 рокуМаньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого-судді -Маренюка В. Л.
за участю секретаря -Філіпчак Н. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу який оскаржується, -
Заявник звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу який оскаржується.
На обґрунтування заяви вказала, що 16 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем було вчинено виконавчий напис № 11958 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства із обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованості у сумі 28 150,00 грн.
Заявник вважає, що вищевказаний виконавчий напис є незаконним, оскільки його було вчинено відповідно до суми, яка є спірною, виконавчий напис вчинено на окремому бланку нотаріальних дій, тому заявник має намір звернутися до Маньківського районного суду Черкаської області за захистом своїх порушених прав із позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтування заяви про забезпечення позову.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлією Володимирівною про відкриття виконавчого провадження від 28.09.2021 року відкрито виконавче провадження за номером 66959390 в АСВП.
Приватним виконавцем у рамках виконавчого провадження АСВП № 66959390 28.09.2021р. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою Виконавчий комітет Маньківської селищної ради зобов'язано проводити утримання з доходів боржника у розмірі 20% суми, що залишилась після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до погашення боргу за виконавчим провадженням в сумі 31 365,00 грн.
У разі проведення будь - яких виконавчих дій позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження. А у разі задоволення позову, Позивач буде вимушений докласти значні зусилля для відновлення своїх прав.
Відповідно до п.6,10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, а особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як за законом, так і на практиці.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову (зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку), зважаючи на наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позов, та наявності в спірних відносинах ризику утруднення та унеможливлення виконання рішення по даній справі, Позивач вимушений подати заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Отже, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що майно Позивача буде відчужене, а Позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження без нових звернень до суду, тому є всі підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за винятком випадків, передбачених ч. З ст. 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, зокрема, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року в справі № 753/2380/18-ц, постанові від 30.05.2019 у справі № 456/2438/17.
Таким чином, з огляду на те, що заява про вжиття заходів забезпечення позову спрямована безпосередньо на зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, який оскаржується в рамках судової справи, Позивач просить не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки відсутні підстави для його застосування, а вжиття заходів забезпечення позову не нестиме жодних збитків для Відповідача.
З метою недопущення спричинення значної шкоди заявнику та порушення принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, а також з урахуванням співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, є необхідність вжиття негайних заходів, направлених на ефективний захист та поновлення порушених/оспорюваних прав Позивача, за захистом яких він звернувся.
Тому Позивач подає до суду дану заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів шляхом встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання виконавчого напису у рамках відкритого виконавчого провадження.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали додані до заяви, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Проаналізувавши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з предметом спору, суд приходить до висновку, що є підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду, тому заява підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 152, 153 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу який оскаржується - задоволити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 11958 вчиненого 16.06.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства із обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованості у сумі 28 150,00 грн.
Роз'яснити ОСОБА_1 що вона повинна протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову подати позовну заяву, а у разі не подання такого позову у встановлений законом час, вжиті заходи забезпечення будуть скасовані судом.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 15 днів з дня з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяВ. Л. Маренюк