Справа №443/1332/20
Провадження №2-а/443/22/21
іменем України
08 листопада 2021 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Павліва А.І.,
секретар судового засідання Стасів С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного державного інспектора Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) Собко Володимира Богдановича, Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) про скасування постанови про адміністративне правопорушення №1232 від 06 вересня 2020 року,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача головного державного
інспектора Управління Державного
агентства рибного господарства
у Львівській області
(Львівський рибоохоронний патруль) Собко В.Б., -
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
ОСОБА_1 (позивач) 28.09.2020 подав до суду позов до Головного державного інспектора Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) Собко Володимира Богдановича, Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) (відповідачі), у якому просить визнати дії головного державного інспектора Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) Собко Володимира Богдановича щодо складення постанови про адміністративне правопорушення №1232 від 06 вересня 2020 року протиправними, визнати цю постанову протиправною та скасувати її, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Крім цього, просить у порядку статті 249 КАС України постановити окрему ухвалу щодо істотного порушення головним державним інспектором Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) Собко Володимиром Богдановичем норм закону.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликався на те, що 06.09.2020 він перебував на риболовлі на водоймах загального користування Чисті озера в межах міста Жидачева, де близько 16 год 00 хв до місця його риболовлі підійшли двоє невідомих осіб в штатній формі органів рибоохорони та почали оглядати його речі, не представившись. Після його зауважень, особа пред'явила посвідчення головного державного інспектора Управління Державного агенства рибного господарства у Львівській області та представилась ОСОБА_2 , інша особа не представилася. Вони пред'явили йому звинувачення в його сторону щодо порушення Правил любительського рибальства, не встановлюючи у встановленому законом порядку вини у вчиненні адміністративного правопорушення. На місце події був викликаний екіпаж патрульної поліції для встановлення особи, проте після їх прибуття особу на місці не встановлювали та протокол не складали, крім того все фіксувалося на власний мобільний телефон (а не на портативний службовий технічний засіб) і обґрунтовуючи на камеру законність своїх дій друга особа, яка не представлялася, все ж пред'явив службове посвідчення на ім'я ОСОБА_3 , головний державний інспектор УДАРГ у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль). 18.09.2020 на його адресу надійшов лист із Управління Державного агенства рибного господарства у Львівській області із постановою №1232 від 06.09.2020. Згідно даної постанови головного державного інспектора УДАРГ у Львівській області Собка В.Б. №1232 від 06.09.2020 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 85 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення в розмірі 170 грн за те, що він о 16 год 00 хв 06.09.2020 проводив вилов маломірної риби виду плітка вудочкою розміром 10-12 см на водоймі біля кар'єру села Іванівці Жидачівського району. Йому не було вручено ні протоколу ні відеозаписів із технічних засобів, ні висновку експерта чи речових доказів, а так само матеріали справи не містять посилання на показання свідків та його пояснення, тобто постанова не містить посилань на жодні докази. Фіксування адміністративного правопорушення не проводилося в автоматичному режимі. Інспектором Собко В.Б. не було складено протокол у двох примірниках та не надано один із них йому під розписку. Крім цього протокол про адміністративне правопорушення не складався на місці події. Зловлена риба випущена у водойму, тому вважає що відсутній склад адміністративного правопорушення та відповідна шкода рибному господарству. Інспектор УДАРГ у Львівській області Собко В.Б. в порушення статей 258, 276 КУпАП розглянув справу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення. Разом з тим, з матеріалів справи видно, що інспектором розгляд справи відбувся в день складання протоколу та без повідомлення його про розгляд справи. Крім цього в порушення вимог статей 268,277-2 КУпАП уповноваженими особами УДАРГ у Львівській області не було роз'яснено йому права та обов'язки, не повідомлено належним чином про дату та час розгляду, не надано можливості скористатися правовою допомого, не надано можливості ознайомитися із доказами, брати участь у їх дослідженні, заявляти власні клопотання та заперечення, не надано можливості надати письмові пояснення ні на стадії складення протоколу, ні на стадії розгляду справи. Постанова державного інспектора УДАРГ у Львівській області Собка В.Б. №1232 від 06.09.2020 не містить точної відповідності суті правопорушення ознакам його складу, нормативного акту, який встановлює відповідні обов'язки особи, порушення яких є умовою притягнення до відповідальності за частиною 3 статті 85 КУпАП. Відповідачем протиправно зазначено дату набрання законної сили постановою 21.09.2020, оскільки така набрала законної сили 16.09.2020. З метою позбавлення його можливості оскарження шляхом пропуску строку звернення до суду, відповідач направив копію постанови 16.09.2020. Враховуючи, що до матеріалів про адміністративне правопорушення працівниками УДАРГ у Львівській області не додано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених в постанові обставин, що в сукупності доказів давали б можливість оцінити обставини правопорушення, а провадження в справі здійснювалося у повній невідповідності із законом, вважає, що його вина у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП не знайшла свого підтвердження. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита.
Відповідачі не скористалися правом на подання відзивів.
У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, покликаючись на викладені у ньому обставини, та просить суд позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечив, суду пояснив, що 06.09.2020 ним було виявлено правопорушення, а саме: вилов позивачем маломірної риби, у зв'язку з чим на позивача складено протокол та винесена постанова. При проведенні замірів риби фото та відеофіксація не проводилась. Заміри проводилися лінійкою, щодо якої наявне відповідне свідоцтво відповідності.
Заяви та клопотання, подані учасниками справи.
Позивачем подані заяви про усунення недоліків позовної заяви (а.с.18, 20), клопотання про визнання участі відповідача інспектора УДАРГ у Львівській області Собко В.Б. в судовому засіданні обов'язковою (а.с.41-42), заяву та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.89, 90-91).
Відповідачем подана заява про долучення до справи документів (а.с.50, 53-66, 71-88).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 29.09.2020 позовну заяву залишено без руху на надано строк для усунення недоліків (а.с. 14-15).
Ухвалою від 09.10.2020 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.25-26).
Судом оприлюднено на веб-порталі Судової влади України повідомлення про дату, час та місце судового розгляду адміністративної справи №443/1332/20 (а.с.30, 31, 38, 39, 48, 49, 70, 94, 99).
Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення частково виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Згідно з постановою №1232 по справі про адміністративне правопорушення від 06.09.2020, ОСОБА_1 о 16 год 00 хв 06.09.2020 проводив вилов маломірної риби виду плітка вудочкою розмір 10-12 см на водоймі біля кар'єру с. Іванівці Жидачівського району, чим порушив пункт 4 Правил любительського та спортивного рибальства та статтю 17 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 85 КУпАП Вилучено 5 шт риби виду плітки, які випущено у водойму(а.с.22).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв'язку з незгодою позивача з рішенням суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем Правил любительського та спортивного рибальства, у зв'язку з чим, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) та Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України 15.02.99 №19 (далі - Правила).
Так, частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційним Судом України у рішенні № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року визначено, що положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини 3 статті 85 КУпАП, адміністративним правопорушенням є порушення правил рибальства.
Положеннями статті 240 КУпАП передбачено, що органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил рибальства, охорони рибних запасів, передбачені статтею 50, частиною третьою статті 85, статтями 86-1, 91-2 і 188-5 КУпАП.
Згідно з вимогами пункту 4.11. Розділу 4 Правил, забороняється лов риби і водних безхребетних, менших за розміри, вказані в додатку цих Правил рибальства.
Приписами пункту 4.12. Розділу 4 Правил встановлено, що максимально дозволений прилов риб і раків, менших за встановлений розмір, допускається всіма видами дозволених цими Правилами рибальства любительських знарядь лову за підрахунком поштучно, не більше 30 % від загального улову за видами, вказаними в додатку цих Правил рибальства.
Відповідно до додатку до пункту 4.11 Правил, мінімальний розмір риби плітки становить 18 см.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Положеннями статті 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що уповноваженою особою (головним державним інспектором) 06.09.2020 ухвалено постанову по справі про адміністративне правопорушення №1232 стосовно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 85 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 170,00 грн.
Надаючи оцінку аргументам сторін суд зазначає таке.
Так, відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
Приписами статті 240 КУпАП встановлено, що органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів, передбачені статтею 50, частиною третьою статті 85, статтями 86-1, 91-2 і 188-5 цього Кодексу. Від імені органів рибоохорони розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор рибоохорони України, головні державні інспектори рибоохорони в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, провідні державні інспектори рибоохорони, старші державні інспектори рибоохорони.
Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, зокрема, передбачених частиною 3 статті 85 КУпАП, зазначені інспектори діють від імені органів рибоохорони, а отже не можуть виступати відповідачами у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган рибоохорони.
Цей висновок повністю узгоджується з правовим висновком, зробленим Верховним Судом 17 вересня 2020 року у справі №742/2298/17.
Суд звертає увагу на те, що позивачем визначено двох відповідачів - головного державного інспектора Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) Собко Володимира Богдановича та Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль).
З огляду на приписи статей 2, 4 КАС України та статті 240 КУпАП, а також на правовий висновок Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі №742/2298/17, суд доходить переконання, що головний державний інспектор Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) Собко В.Б. є неналежним відповідачем у цій справі, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову до цього відповідача.
Суд зауважує, що складена стосовно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення, сама по собі, не є достатнім доказом його вини у вчинені адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду виявленого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Водночас, інших належних та допустимих доказів, які б узгоджувалися з цією постановою та підтверджували викладені у ній обставини, суду не надано, хоча відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України тягар (обов'язок) доказування правомірності зазначеної постанови покладено саме на відповідача - Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль).
За відсутності належних, допустимих та, у своїй сукупності, достатніх доказів вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, обставини, викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення, породжують обґрунтовані сумніви у їх достовірності та набувають форми припущень, на яких не може ґрунтуватися процесуальне рішення (постанова).
Таким чином, уповноваженою особою факт вчинення правопорушення, у якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним належним та допустимим доказом, що міг бути забезпечений для такого роду правопорушення.
Отже, на переконання суду, уповноваженою особою у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття головним державним інспектором Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини позивача (показання свідків, фото чи відеофіксація тощо).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем (Управлінням Державного агентства рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 3 статті 85 КУпАП, а судом не отримано доказів, які б свідчили про правомірність винесення оскаржуваного рішення, тому наявні обґрунтовані підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 85 КУпАП.
Способи судового захисту порушених прав, свобод або законних інтересів осіб у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Так, відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зазначений перелік судових рішень, які може приймати суд першої інстанції у цій категорії справ, є вичерпний.
З огляду на позовні вимоги позивача, в яких він просить визнати протиправною оскаржувану постанову, та зважаючи на приписи частини 3 статті 286 КАС України, суд вважає, що ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки суд не наділений правом на їх вирішення у цьому провадженні.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
Зважаючи на встановлені обставини справи, суд не знаходить обґрунтованих підстав для постановлення окремої ухвали в порядку статті 249 КАС України, оскільки не вбачає у діях головного державного інспектора Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) Собко Володимира Богдановича істотного порушення норм закону.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Беручи до уваги вимоги частини 1 статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати (сплачена сума судового збору у сумі 420,40 грн) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) на користь позивача.
На підставі статті 19 Конституції України, статей 85, 240, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення та керуючись статтями 6, 9, 19, 77, 78, 90, 243-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до головного державного інспектора Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) Собко Володимира Богдановича (місцезнаходження: м. Львів, вул. Тернопільська,2А), Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) (місцезнаходження: м. Львів, вул. Тернопільська,2А) про скасування постанови про адміністративне правопорушення №1232 від 06 вересня 2020 року задовольнити частково.
Скасувати постанову №1232 по справі про адміністративне правопорушення від 06.09.2020 щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною 3 статті 85 КУпАП у виді штрафу в сумі 170,00 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 85 КУпАП.
У решті позовних вимог до Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) відмовити.
Відмовити повністю у позові ОСОБА_1 до головного державного інспектора Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) Собко Володимира Богдановича про визнання протиправними дій головного державного інспектора Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) Собко Володимира Богдановича та постанови №1232 по справі про адміністративне правопорушення від 06.09.2020, скасування цієї постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Дата складення повного судового рішення - 08 листопада 2021 року.
Головуючий суддя А.І. Павлів