Справа № 461/3757/19
Провадження № 2/461/43/21
03.11.2021 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого-судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря судового засідання Скрутень Х.Б,
відповідача ОСОБА_1
представника третьої особи Андріїв Г.М,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав,
встановив:
У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Галицька районна адміністрація Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав.
Ухвалою суду від 31 травня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального судового провадження.
Ухвалою суду від 14 вересня 2020 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та розпочато судовий розгляд.
У судове засідання призначене на 09 вересня 2021 року учасники справи не з'явилися, від позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із перебуванням у провадженні іншого судді Галицького районного суду м. Львова справи про затвердження мирової угоди. Позивач у данному клопотанні також зазначила, що подальший розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Галицька районна адміністрація Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав залежить від виконання мирової угоди. Дане клопотання позивача було задоволено, розгляд справи відкладено на 05 жовтня 2021 року. Однак, у судове засідання на зазначену дату учасники справи не з'явились. Від позивача знову надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'зку з виконанням рішення суду про затвердження мирової угоди. Клопотання позивача було задоволено, розгляд справи відкладено на 03 листопада 2021 року.
У судове засідання 03 листопада 2021 року позивач не з'явилася, повторно подала до суду клопотання про відкладення судового засідання, у зв'язку з тим, що затверджена рішенням суду мирова угода перебуває на стадії виконання. ОСОБА_2 у данному клопотанні також зазначила, що після виконання умов згаданої мирової угоди у позивача та відповідача є бажання укласти мирову угоду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав.
Відповідач у судовому засіданні просив залишити позов без розгляду, долучив до матеріалів справи копію рішення суду від 16 вересня 2021 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі за № 461/6940/20.
Представник третьої особи у судовому засіданні не заперечила клопотання позивача.
Позивач та її представник у судові засідання 09.09.2021року, 05.10.2021 року, 03.11.2021 року не з'явилися. До поданих клопотань про відкладення судового засідання належних документів на підтвердження неможливості прибути в судові засідання не подали. За таких обставин, суд вважає, що позивач зловживає своїми процесуальними правами та не виконує свої процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, серед іншого, керує ходом судового процесу, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Стаття 121 ЦПК України, встановлює, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
Згідно ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані, серед іншого, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному встановленню всіх обставин справи, з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом
Отже, наведені положення покладають на сторону, в даному випадку позивача, належним чином користуватися процесуальними правами та виконувати свої процесуальні обов'язки, в тому числі сприяти своєчасному розгляду справи. В свою чергу, суд повинен контролювати процесуальну поведінку сторін і реагувати у встановлений законом спосіб на факти вчинення стороною дій направлених на невиправдане зволікання у розгляді справи.
Згідно із п.4 ч.8 ст.128 ЦПК, днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судові повістки були вручені позивачу у відповідності до вимог ст.128 ЦПК, відтак про час, дату та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи: судовими викликами з відміткою про отримання судової повістки - особистим підписом позивача та телефонограмами, а також черговим клопотанням позивача про відкладення судового розгляду.
Як наведено вище, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Такого правового висновку дійшов Верховний Суду у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 201/10953/18-ц (провадження № 61-7240св19).
Отже, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, положеннями статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").
У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Ухвалюючи дане рішення суд також враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Практикою Європейського суду з прав людини, яка в силу положень ч.4 ст10 ЦПК України, являється преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.
Водночас, посилання позивача у клопотанні на іншу справу в якій виконується рішення суду, не може являтися законною підставою для чергового відкладення судового розгляду. За переконанням суду, віднесення вирішення даної справи в залежність від виконання рішення в іншій справі не може бути законною підставою для чергового відкладення розгляду даної справи та суперечить принципу дотримання розумних строків під час здійснення провадження.
Беручи до уваги вищезазначені обставини, доводи та мотиви, враховуючи, що позивач була повідомлена про дати час та місце проведення засідань, знала про неодноразове відкладення справи, проте в жодне засідання не з'явилась, враховуючи думку відповідача, який просив залишити позовну заяву без розгляду, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Галицька районна адміністрація Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав слід залишити без розгляду, на підставі п. 3 ч.1. ст.257 ЦПК України, що не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з аналогічним позовом.
Керуючись п. 3 ч.1. ст.257 ЦПК України, суд, -
постановив:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 05 листопада 2021 року.
Головуючий суддя Стрельбицький В.В.