ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 листопада 2021 року м. Київ № 640/9880/19
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат»
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить суд:
- Скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року № 00006571402.
- Скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року № 00006561402.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є безпідставними, необ'єктивними та такими, що не відповідають фактичним обставинам, первинним документам позивача, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2020 року прийнято до розгляду адміністративну справу та призначено підготовче засідання у адміністративній справі.
Відповідач зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки встановленні порушення актом перевірки відповідають фактичнім обставинам справи та свідчать про те, що рішення винесені у відповідності до норм чинного законодавства, а відтак просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд протокольно, керуючись ч. 3 ст.194 КАСУ та висновком ради суддів щодо зменшення поширення COVID-19, ухвалив про перехід розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
18.04.2019 року ТОВ «Торговий дім «Житомирського картонного комбінату» отримав рішення (акт) про результати документальної позапланової перевірки Позивача, з питань, що стали предметом оскарження. За результатами перевірки були виписані податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року №№ 00006571402, 00006561402.
Відповідно до акту, підприємство, на думку перевіряючого всупереч чинному законодавству занизило податок на прибуток підприємства, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету, на загальну суму 18 219 311,00 грн. та не зареєструвало розрахунки коригувань податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 279 304,28 грн.
Перевіркою було встановлено порушення:
1. п.44.1 п.44.6 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, Податкового кодексу України від 02.12.2010 2755-VI, зі змінами та доповненнями; п.5, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, ст. 4, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 07 1999 №996-XIV зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 18 219 311 грн., в т.ч.:
- 2016 рік на суму 18 219 311 гривень.
2. п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в частині:
- відсутності реєстрації розрахунків коригуваннь податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 279304,28 гривень.
Не погоджуючись з такими висновками та рішення та вважаючи, що винесенні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість регулюється Розділом V Податкового кодексу України. Зокрема, відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
Згідно з пунктом 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У силу пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV (далі також -Закону № 996-XIV) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
За вимогами частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону №996-XIV).
Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, товариство, зокрема, повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку, зокрема і формування податкового кредиту.
Судом встановлено, що фактично підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок відповідача про те, що За період з 01.01.2015 по 30.09.2018 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЖИТОМИРСЬКОГО КАРТОННОГО КОМБІНАТУ» задекларовано в рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» у сумі 1 067 575 483 гривень.
Перевіркою відображених у рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» показників за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 встановлено, що на формування цих показників мали вплив доходи отримані від здійснення оптової торгівлі картоном та папером.
Перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЖИТОМИРСЬКОГО КАРТОННОГО КОМБІНАТУ» показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 встановлено їх заниження всього на суму 102 716 696 грн., в тому числі:
- за 2016 рік на суму 102 716 696 грн.
В ході проведення перевірки, на підставі наданих до перевірки: видаткових накладних, актів, банківських виписок загальних оборотно - сальдових відомостей, карток рахунків 36, 63, 70, 90, 37, 55, 68, 34 та інших документів встановлено наявність наступної заборгованості згідно даних бухгалтерського обліку та фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за 2016 рік поданого ТОВ "ТД "ЖИТОМИРСЬКОГО КАРТОННОГО КОМБІНАТУ" (вх. № 9269780878 від 09.02.2017).
Враховуючи, що згідно наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку, станом на 01.01.2016, наявна інша інформація щодо кредиторської заборгованості підприємства, яка наведена в таблиці, а саме: за даними підприємства по рядкам 1615, 1690 Фінансової звітності суб'єкта малого підприємництва сума кредиторської заборгованості становить 167 288 тис.грн., а за наданими до перевірки даними бухгалтерського обліку 64 571 304,06 грн.
До перевірки було надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 01.01.2016 із розгорнутим дебетовим та кредитовим сальдо, зокрема по наступним найбільшим контрагентам: ТОВ "Житомирський картонний комбінат" (код 33644098): дебіторська заборгованість - 122956 57 грн., кредиторська заборгованість 43191595,43 грн.; ПІДПРИЄМСТВО ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН "ЕНЕРГО-СПЕКТР" ХООВОІ "СОЮЗ ОРГАНІЗАЦІЙ ІНВАЛІДІВ УКРАЇНИ" (код 38775337): дебіторська заборгованість - 858798,4 грн., кредиторська заборгованість 859110 грн.; ТОВ "УКРПРОМРЕСУРС-2008" (код 35825327): дебіторська заборгованість -74729303,1 грн кредиторська заборгованість 73501622,04 гривень.
Крім того, вищенаведені постачальники не виписували податкові накладні на кожну подію (дата зарахування коштів від замовника, дата відвантаження товарів)-яка відображена в розгорнутій оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 01.01.2016. шо свідчить про фактичне відсутність самого факту одночасного існування як кредиторської так і дебіторської заборгованості по вищенаведеними контрагентам.
Водночас, судом встановлено, що в рядку 1615 відображаються кредитові залишки по рахунках 372,63,64,65,66,68, а в рядку 1125 - дебетові залишки рахунках 372,63,64,65,66,68 по контрагентам і договорам, по яким перераховані аванси. Такі показники відображають в балансі використовуючи дані ОСВ по вищевказаним рахункам у розгорнутому вигляді: дебетове сальдо - у складі оборотних активів, а кредитове сальдо у складі поточних зобов'язань. Це передбачено вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» затвердженого Наказом Міністерство Фінансів України № 39 від 25.02.2000 року і такі показники «згортати» в будь-якому разі не можна. Таким чином підхід перевіряючих призвів до неправомірного заниження показників рядків 1690 та 1615. Дані помилки призвели до неправильного обрахування суми заборгованості підприємства і тягне невірні висновки щодо списання заборгованості, яка насправді не списувалася.
Щодо відсутності реєстрації розрахунків коригувань податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 279 304,28 гривень, суд зазначає наступне.
В акті зазначено, що перевіркою встановлено відсутність реєстрації розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме, що на підставі наданих видаткових накладних, актів, податкових накладних, розрахунків коригувань, карток бухгалтерських рахунків, встановлено відсутність реєстрації розрахунків коригувань податкових накладних в ЄРПН до податкових накладних які були виписані позивачем на адресу ПАТ «АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД», СТОВ «СТАРИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА», ТОВ «КУЙБИШІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА», без події (відсутнє зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, відсутнє відвантаження товарів). Це податкові накладні виписані на ПАТ «Агрохолдинг Авангард», Філія «Птахофабрика «Авіс» ПАТ «Агрохолдинг Авнгард» (код 851519) №№ 101,102,104,106,105,107 на суму ПДВ 161 549,56. ТОВ «СТАРИНСЬКА ПТАХОФАБРИКА» (код 30925770) №№100,103 на суму ПДВ 57 760 грн. ТОВ «КУЙБИШІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА» (код 428494) № 87 на суму ПДВ 59 994,72 грн.
Таким чином, на думку інспектора встановлено відсутність реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних на суму коригування ПДВ 279 304,28 грн. Інспектор посилається на п. 201.10 ПКУ, в якому вказано, що реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником до податкової накладної, складеної на отримувача - платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації артості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем.
Суд зазначає, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами.
У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
До податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період.
У податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані про обсяги фактично здійснених операцій у відповідності з даними первинних документів і бухгалтерського обліку, тобто дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Отже, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складення двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в ЄРПН, платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування відповідно до п. 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю).
При цьому у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку щодо зайво складеної податкової накладної, а у графі 2 такого розрахунку зазначається: «Виправлення помилки».
Але позивач не виявив помилки, а помилка була виявлена перевіркою, під час проведення перевірки вносити коригування заборонено.
Отже, виписки коригування до податкової накладної не було, тому відсутній і обов'язок реєструвати неіснуючий розрахунок коригування до податкової накладної. ТОВ «Торговий Дім «ЖКК» таким корегуванням зменшив би свої податкові зобов'язання, а нарахування штрафних санкцій ПКУ в такому випадку не передбачено.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд наголошує на тому, що під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів на підтвердження висновків, які зазначені в акті перевірки.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року № 00006571402.
3. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року № 00006561402
3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 210,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.
Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур