Постанова
Іменем України
03 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 301/2368/14-ц
провадження № 61-11546 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»
заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»,
представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 28 грудня 2020 року у складі судді Гичка О. Б. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 08 червня 2021 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю.,
Описова частина
Короткий зміст заяви
У грудні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») звернулосядо суду із заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Заява мотивована тим, що рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 09 лютого 2015 року, яке набрало законної сили,
у справі № 301/2368/14-ц позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») задоволено, стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість по договору про внесення змін та доповнень № 1 від 01 червня 2012 року до Додаткової угоди № 1 від 24 грудня 2010 року до кредитного договору № 2007/840-МК1/10 від 26 червня 2007 року в загальній сумі 444 951,43 грн - кредит та відсотки до кредиту № 1, та 22 457,81 грн пені по кредиту № 1 й загальної заборгованості по кредиту № 2. Вирішено питання судових витрат.
Зазначало, що 04 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра»» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір № GL48N718070_A3 про відступлення прав вимоги, за умовами якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитними договорами, зокрема і за вищевказаним кредитним договором № 2007/840-МК1/10 від 26 липня 2007 року.
20 серпня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та
ТОВ «Фінанс Проперті Групп» укладено договір № GL48N718070_A102 про відступлення прав вимоги, за умовами якого відбулося відступлення прав вимоги за вищевказаними кредитними договорами.
26 серпня 2020 року між ТОВ «Фінанс Проперті Групп» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитними договорами, зокрема і за вищевказаним кредитним договором № 2007/840-МК1/10 від 26 липня
2007 року.
Згідно з актом ПАТ «КБ «Надра»про втрату виконавчих документів до договору відступлення прав вимог оригінали виконавчих листів відносно боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 втрачені під час проведення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» у зв'язку зі зміною керівництва Банку, закриттям територіальних відділень Банку та звільнень всіх місцевих співробітників, що здійснювали судовий супровід кредитних справ, тому строк пред'явлення виконавчого документа до виконання пропущено з поважних причин.
З урахуванням наведеного, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» просило суд замінити стягувача - ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання та видати дублікат виконавчого листа.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 28 грудня 2020 року заяву ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» задоволено частково. Замінено сторону (стягувача) з ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у справі № 301/2368/14-ц за позовом ПАТ «КБ «Надра» до
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості. У задоволенні решти вимог ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» відмовлено.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 08 червня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 28 грудня
2020 року залишено без змін.
Судові рішення судів мотивовані тим, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатисядо суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Тому право вимоги за вищевказаними кредитними правовідносинами належить ТОВ «ФК«Еліт Фінанс», який підтвердив ці обставини в поданій заяві з наданням відповіднихдоказів.
При цьому, суди послалися на відповідну судову практику Верховного Суду України та Верховного Суду.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, тобто в даній справі правомірністьправочинів, за яким заявник набув права вимоги, не спростована,пославшись на судову практику Великої Палати Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області
від 28 грудня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 08 червня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених вимог заяви товариства про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» в цій частині. В іншій частині судові рішення залишити без змін.
Отже, в іншій частині судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються, тому в силу статті 400 ЦПК України не переглядаються.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу
№ 301/2368/14-ц з Іршавського районного суду Закарпатської області,
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень відмовлено, надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2021 року у задоволення клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні за його участю відмовлено, справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з'ясування всіх обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначає, що ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» є неналежним заявником в даній справі, ним не було доведено існування прав відносно укладеного з ним кредитного договору, не доведеножодним документом, що товариство є правонаступником ПАТ «КБ «Надра Банк» саме в межах його кредитного договору. Договори, які надані суду, не містять інформації, що дійсно викуплено право вимоги саме по його кредитному договору.
Вважає, що відсутні докази факту передання права вимоги від
ПАТ «КБ «Надра» до трьох установ, а саме до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», ТОВ «Фінанс Проперті Групп» і аж потім до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на що не звернули увагу суди. При цьому, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» не подано до суду документів, які стосуються передання права вимоги від ПАТ «КБ «Надра» до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», від ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»» до ТОВ «Фінанс Проперті Групп» та від ТОВ «Фінанс Проперті Групп» до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», не надав до суду для огляду оригіналів документів, які подав із заявою про заміну строни виконавчого провадження.
Також, вказує, що ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» не надав до суду доказів отримання банком коштів від ТОВ «ФК «ФК «Дніпрофінансгруп», ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», тому договори не набули чинності і, відповідно, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» не набув права вимоги.
Судом першої інстанції, його не було повідомлено належним чином про дату, час і місце розгляду справи.
Крім того, вказує, що судом апеляційної інстанції безпідставно було долучено нові докази, подані з відзивом на апеляційну скаргу.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив від ТОВ «ФК Еліт Фінанс» на касаційну скаргу ОСОБА_1 в якому, зазначено, що доводи касаційної скарги є необгрунтованими, оскільки суди з урахування належних доказів, дійшли правильного висновку про часткове задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження. При цьому, посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду, які є сталими, тому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 09 лютого 2015 року, яке набрало законної сили, у справі № 301/2368/14-ц, позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»
(далі - ПАТ «КБ «Надра») задоволено, стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість по договору про внесення змін та доповнень № 1 від 01 червня 2012 року до Додаткової угоди № 1 від 24 грудня 2010 року до кредитного договору № 2007/840-МК1/10
від 26 червня 2007 року в загальній сумі 444 951,43 грн - кредит та відсотки до кредиту № 1, та 22 457,81 грн пені по кредиту № 1 й загальної заборгованості по кредиту № 2. Вирішено питання судових витрат.
04 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра»» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір № GL48N718070_A3 про відступлення прав вимоги, за умовами якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитними договорами, зокрема і за вищевказаним кредитним договором № 2007/840-МК1/10 від 26 липня 2007 року (а. с. 10-11).
20 серпня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та
ТОВ «Фінанс Проперті Групп» укладено договір № GL48N718070_A102 про відступлення прав вимоги, за умовами якого відбулося відступлення прав вимоги за вищевказаними кредитними договорами (а. с. 15-16).
26 серпня 2020 року між ТОВ «Фінанс Проперті Групп» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитними договорами, зокрема і за вищевказаним кредитним договором № 2007/840-МК1/10 від 26 липня
2007 року (а. с. 17-18).
Згідно з актом про втрату виконавчих листів, складеного уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра»
Білою І. В. від 04серпня 2020 року, виконавчі документи по кредитному договору № 2007/840-МК1/10 від 26 липня 2007 року відносно боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 втрачені під час проведення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра», у зв'язку зі зміною керівництва Банку, закриттям територіальних відділень Банку та звільнень всіх місцевих співробітників,
що здійснювали судовий супровід кредитних справ (а. с. 22-23).
Відповідно до постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмова в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 04 жовтня 2016 року ВП № 50861267 (боржник ОСОБА_1 ) та постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмова в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 04 жовтня 2016 року ВП № 50861143 (боржник ОСОБА_2 ) відмовлено в прийнятті до провадження виконавчих документів з підстав пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання визначеного статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» (а. с. 27-28).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковму задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Частиною першою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом частин першої та другої 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного чи приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс 13), виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 378 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Такий правовий висновок підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 346/1305/19, провадження № 14-181 цс 20.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що заявник належним чином довів своє правонаступництво у цій справі, виходячи виключно із того, що відбулося відступлення права вимоги на підставі договорів купівлі-продажу майнових прав (відступлення прав вимоги).
Крім того, суд апеляційної інстанції вказав лише те, що судом не встановлено, що договори відступлення прав вимоги оспорюються або визнані у встановленому порядку недійсними і на відповідні обставини не посилаються учасники справи та заявник. Тобто діє презумпця правомірності правочину (стаття 204 ЦК України).
Проте, Верховний Суд не може погодитися з таким висновком, оскільки суди не звернули уваги на доводи касаційної скарги і такі доводи заявлялися в апеляційній скарзі (а. с. 63-76) про те, що в матеріалах справи взагалі відсутні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за кожним договором відступлення на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов'язань за договором.
Згідно з кожним договором відступлення прав вимоги (зокрема, пункти 2 і 4 договору № GL48N718070_A3 та інші) передбачено, що новий кредитор набуває права кредитора з моменту здійснення оплати за вказаним договором.
Наведені обставини є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у цій справі.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах Верховного Суду: від 20 лютого 2019 року у справі № 910/16109/14 та від 17 січня 2020 року
у справі № 916/2286/16.
Зокрема, у п.10.22 постанови Верховного Суду вказано таке: «… за відсутності відповідних доказів здійснення оплати за відступлене право вимоги, посилання Скаржника (підпункт 6.2) на те, що ціна Договору відступлення оплачена до моменту укладення цього Договору і цей пункт має обов'язкову силу для учасників відповідних цивільних правовідносин, Суд вважає необґрунтованим. Суд апеляційної інстанції критично оцінив пункт 4.1.1 Договору відступлення, згідно з яким ціна договору в повному обсязі сплачена Новим кредитором на час укладення Договору відступлення, тобто не визнав це положення достатнім доказом на підтвердження зазначеної обставини.».
Необхідність перевірки доводів перерахування коштів на виконання умов договору про відступлення прав вимоги за кожним договором посилався Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 2-879/11, провадження № 61-10005 св 21.
Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, не повністю дослідив зібрані у справі докази, суди у порушення вимог встатей 265, 382 ЦПК України не навели мотивів відхилення вказаного вище аргументу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від якого залежить правильне вирішення спору.
Верховний Суд, розглядаючи справу в межах, визначених статтею 400 ЦПК України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази
При новому розгляді суду необхідно врахувати вищенаведене та ухвалити законне і справедливе судове рішення.
Відповідно до пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Оскільки суди належним чином не з'ясували фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, тому суд касаційної інстанції у силу своїх процесуальних повноважень не може ухвалити власне судове рішення.
За таких обставин оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалені з порушенням норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 28 грудня
2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 08 червня
2021 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк