03 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 356/815/19
провадження № 61-15893св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року в складі колегії суддів Андрієнко А. А., Поліщук Н. В., Соколової В. В.,
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Рішенням Березанського міського суду Київської області від 09 червня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Березанського міського суду Київської області від 09 червня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено та визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
26 жовтня 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2021року відкрито касаційне провадження в справі.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо:
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
- якщо судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
В ухвалі Верховного Суду від 12 січня 2021 року вказано, що в касаційній скарзі заявник посилається на пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме на відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та, що суд апеляційної інстанції не дослідив докази, зокрема, документи виконавчого провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанціїнорм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. М. Русинчук