Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3490/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126)
до Комунального закладу "Харківський науковий ліцей-інтернат "Обдарованість" Харківської обласної ради (61047, м. Харків, вул. Миру, буд. 102 А)
про стягнення 8282,50 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального закладу "Харківський науковий ліцей-інтернат "Обдарованість" Харківської обласної ради, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 3511,08 грн, 3 % річних в сумі 1726,38 грн. та інфляційні втрати в сумі 3045,04 грн., всього - 8282,50 грн. На обґрунтування позову вказує про неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1-2313С від 01.01.2019 в частині здійснення споживачем повної та своєчасної оплати рахунків за спожиту електричну енергію у встановлені договором строки.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.09.2021 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3490/21. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
21.09.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 22155). У відзиві відповідач проти позову заперечує з підстав відсутності заборгованості за використану електричну енергію перед позивачем, пояснює нарахування позивачем штрафних санкцій, наявністю затримки своєчасного фінансування з місцевого бюджету, що, в свою чергу не залежало від відповідача. У відзиві на позовну заяву відповідачем також викладено:
- клопотання про застосування до позовних вимог про стягнення пені за період липень-серпень 2020 року спеціального строку позовної давності в один рік згідно положень ст. 258 ЦК України;
- клопотання про зменшення розміру пені та 3 % річних на 90 %, мотивоване знаходженням підприємства відповідача у тяжкому фінансовому становищі.
Відзив на позовну заяву (вх. № 22155 від 21.09.2021) з доданими до нього документами досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Суд констатує, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини.
Матеріалами справи встановлено, що з 01.01.2019 Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.
Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут», як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.
Законом України від 23.11.2018 № 2628 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких Приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов'язки, передбачені Законом України «Про ринок електричної енергії» для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених ст. 63 цього Закону».
Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).
Відповідно до абц. 5 п. 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Також згідно з п. 8 Постанови НКРНКП від 26.10.2018 № 1268 (далі - Постанова), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Разом з тим, у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг Персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ «Харківенергозбут»: zbutenergo.kharkov.ua.
Ураховуючи наведені приписи, розрахунки за спожиту електроенергію Комунальному закладу «Харківський науковий ліцей-інтернат «Обдарованість» Харківської обласної ради ПрАТ «Харківенергозбут» проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від попереднього постачальника АТ «Харківобленерго».
Так, відповідач приєднався до умов Договору № 1-2313C з 01.01.2019 шляхом підписання заяви - приєднання та фактичного споживання електричної енергії (а.с. 14-17).
Порядок розрахунків за договором про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг визначаються відповідно до комерційної пропозиції, яка є невід'ємним додатком до Договору. Останнім встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії (п. 3 Комерційної пропозиції).
Умовами комерційної пропозиції, що є невід'ємним додатком до договору про закупівлю електричної енергії та постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, чітко встановлені строки оплати за електричну енергію: рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем (п. 4 Комерційної пропозиції).
Відповідно до п. 7 Комерційної пропозиції передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 Комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:
- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки;
- 3% річних з простроченої суми;
Так, як свідчать матеріали справи, відповідно до переданих даних від АТ «Харківобленерго» проведені нарахування та за результатами розрахункових періодів, позивачем сформовані рахунки за електричну енергію за період з січня 2020 року по березень 2020 року, а саме: за січень 2020 року на суму 67972,11 грн.; за лютий 2020 року на суму 57091,21 грн. та за березень 2020 року на суму 27188,88 грн.
Позивачем у позові наголошено про те, що відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати у відповідності до положень Договору не виконав, у зв'язку із чим, через несвоєчасну сплату споживачем за електричну енергію, за період з січня 2020 року по березень 2020 року позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3511,08 грн. пені, 1726,38 грн. 3 % річних та 3045,04 грн. індексу інфляції.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 6 ст. 232 ГК України.
Згідно з вимогами ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Із обставин справи вбачається, що умовами Комерційної пропозиції, яка є невід'ємним додатком до договору про закупівлю електричної енергії та постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, сторонами було чітко встановлено строки оплати за електричну енергію, а саме, рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Також сторонами була також передбачена і відповідальність за порушення строку оплати.
Так, відповідно до п. 7 Комерційної пропозиції передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 Комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:
- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки;
- 3% річних з простроченої суми.
Згідно розрахунку позивача, який викладено у позові, пеню нараховано за наступні періоди, а саме:
Пеня нарахована у липні 2020 р.:
З 01.07,2020 по 31.07.2020 року (за 31 день) нарахована у розмірі 690,99 грн. за несплачену заборгованість за спожиту електричну енергію у січні 2020 року у сумі 67972,11 грн.
З 01.07.2020 року по 31.07.2020 року (за 31 день) нарахована у розмірі 580,32 грн. за несплачену заборгованість за спожиту електричну енергію у лютому 2020 року у сумі 57091,21 грн.
З 01.07.2020 року 31.07.2020 року (за 31 день) нарахована у розмірі 276,21 грн. за несплачену заборгованість за спожиту електричну енергію у березні 2020 року у сумі - 27188,88 грн.
Пеня нарахована у липні 2020 р. всього становить 1547,52 грн.
Пеня нарахована у серпні 2020 р.:
З 01.08.2020 по 17.08.2020 року (за 17 днів) нарахована у розмірі 378,93 грн. за несплачену заборгованість за спожиту електричну енергію у січні 2020 року у сумі 67 972,11 грн.
З 01.08.2020 по 31.08.2020 року (за 31 день) нарахована у розмірі 580,32 грн. за несплачену заборгованість за спожиту електричну енергію у лютому 2020 року у сумі 57091,21 грн.
З 01.08.2020 по 31.08.2020 року (за 31 день) нарахована у розмірі 276,21 грн. за несплачену заборгованість за спожиту електричну енергію у березні 2020 року у сумі 27188,88 грн.
Пеня нарахована у серпні 2020 р. всього становить 1235,46 грн.
Пеня нарахована у вересні 2020 р.:
З 01.09.2020 по 17.09.2020 року (за 17 днів) нарахована у розмірі 318,24 грн. за несплачену заборгованість за спожиту електричну енергію у лютому 2020 року у сумі 57091,21 грн.
З 01.09.2020 по 30.09.2020 року (за 30 днів) нарахована у розмірі 267,30 грн. за несплачену заборгованість за спожиту електричну енергію у березні 2020 року у сумі 27 188,88 грн.
Пеня нарахована у вересні 2020 р. всього становить 585,54 грн.
Пеня нарахована у жовтні 2020 р.:
З 01.10.2020 по 16.10.2020 року (за 16 днів) нарахована у розмірі 142,56 грн. за несплачену заборгованість за спожиту електричну енергію у березні 2020 р. у сумі 27 188,88 грн.
Пеня нарахована у жовтні 2020 всього становить 142,56 грн.
Перевіривши наведені вище нарахування пені позивача у розмірі 3511,08 грн., суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам Договору, нараховані арифметично вірно.
Разом із тим, відповідачем у відзиві на позовну заяву викладено клопотання про застосування до позовних вимог про стягнення пені за період липень-серпень 2020 року спеціального строку позовної давності в один рік згідно положень ст. 258 ЦК України.
Статтею 258 Цивільного Кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. А відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" перебіг строку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, оскільки нарахування господарських санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним, то позовна давність спливає через рік від того дня, з якого нараховано санкцію. Вказана позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.07.2019 по справі № 911/1563/18, від 22.08.2019 по справі № 914/508/17, від 11.11.2019 по справі № 904/1038/19, від 11.02.2020 по справі № 916/612/19.
З указаного слідує, що оскільки господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її застосування обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на подання позову про стягнення такої санкції виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.
У даному випадку за порушення зобов'язання зі своєчасної сплати електричної енергії, позивачем нараховано пеню у липні 2020 року (з 01.07.2020 о 31.07.2020) в сумі 1547,52 грн. та у серпні 2020 року (01.08.2020 по 31.08.2020) в сумі 1235,46 грн.
Отже, враховуючи річний строк позовної давності для стягнення пені та те, що з даним позовом ПрАТ "Харківенергозбут" звернулось 31.08.2021 (згідно із відміткою штемпеля вхідної кореспонденції господарського суду Харківської області на позовній заяві (а.с. 1, 4)), пеня, нарахована за липень 2020 р. та серпень 2020 р. у загальному розмірі 2782,98 грн. стягненню з відповідача не підлягає у зв'язку із пропуском строку позовної давності.
З урахуванням наведеного, вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в сумі 728,10 грн.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90 %, яке викладено у відзиві на позовну заяву, суд виходить з наступного.
Вищеозначене клопотання мотивоване відповідачем знаходженням підприємства відповідача у тяжкому фінансовому становищі.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 925/1471/16).
Втім, додані до відзиву довідка від 16.01.2019 № 02-29/98 та рішення від 23.01.2017 № 932 підтверджують лише повне фінансування відповідача з державного бюджету та факт присвоєння відповідачу ознаки неприбутковості.
Втім відповідачем не надано суду доказів, зокрема, знаходження у тяжкому фінансовому стані або виникнення інших суттєвих негативних наслідків для інтересів відповідача у зв'язку із сплатою пені в установленому договором розмірі.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності його вини у невиконанні грошового зобов'язання через затримку фінансування з місцевого бюджету.
За змістом статей 42, 44 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Відповідно до цих правових норм, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.
Вищевказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 по справі № 905/1851/17.
Також, судом враховано правову позицію Верховного Суду України № 11/446 від 15.05.2012 та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України" від 18.10.2005, в яких зазначалося, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.
Окремо судом враховано, що розмір пені, яку задоволено судом у розмірі 728,10 грн. не є надмірним великим розміром нарахованих штрафних санкцій порівняно з ціною поставленої та невчасно оплаченої електричної енергії.
З наведених вище підстав, суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені.
Щодо заявлених до стягнення 3 % річних у розмірі 1726,38 грн. та індексу інфляції у розмірі 3045,04 грн., суд вирішив наступне.
Вимогами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 3% річних у розмірі 1726,38 грн. та індексу інфляції у розмірі 3045,04 грн., враховуючи вимоги ст. 625 ЦК України, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, нараховані арифметично вірно, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі у розмірі 1726,38 грн. та індексу інфляції у розмірі 3045,04 грн., підлягають задоволенню.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру 3 % річних на 90 %, суд звертає увагу відповідача на те, що оскільки міра відповідальності, передбачена ст. 625 ЦК України, полягає у приєднанні до невиконаного основного обов'язку нового додаткового обов'язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат кредитора, тобто, інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми, тому такі нарахування як 3 % річних зменшенню не підлягають.
Отже, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального закладу "Харківський науковий ліцей-інтернат "Обдарованість" Харківської обласної ради (61047, м. Харків, вул. Миру, буд. 102 А, код ЄДРПОУ 23004348) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 42206328) - 728,10 грн. пені; 1726,38 грн. 3 % річних; 3045,04 грн. інфляційних втрат та 1507,27 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У решті вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "05" листопада 2021 р.
Суддя Є.М. Жиляєв