Справа №345/2647/21
Провадження № 2-а/345/35/2021
21.10.2021 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Кулаєць Б.О.,
з участю секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної Поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та визнання дій працівника поліції Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області т.в.о. начальника КОЗ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області в особі капітана поліції Михайлишина Михайла Володимировича протиправними,
Короткий зміст позовних вимог.
24.06.2021 до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшов адміністративний ОСОБА_1 до Головного Управління Національної Поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому позивач просив скасувати та визнати постанову серії ГАА № 933718 від 14.06.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 192 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення провадженням закрити.
Свою заяву позивач мотивував тим, що постановою серії ГАА № 933718 від 14.06.2021 його визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.. 192 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 119 гривень. В постанові зазначається, що позивач станом на 14.06.2021 порушив строки перереєстрації належної йому мисливської гладкоствольної зброї Сайга кал. 20 № НОМЕР_1 дозвіл № НОМЕР_2 та дійсний до 12.06.2021. Вважає дану постанову незаконною, прийнятою із порушенням норм матеріального та процесуального права, виходячи із наступного. Згідно з ч. 5 ст. 158 КУПАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.. 256 КУпАП. Водночас він весь час заперечував щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, що підтверджується відеозаписом, який додається до матеріалів справи. Однак т.в.о. начальника КОЗ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області в особі капітана поліції Михайлишина М.В. діяв в порушення вищевказаних норм та не склав протокол про адміністративне правопорушення, а виніс постану про притягнення його до адміністративної відповідальності. Також при винесені оскаржуваної постанови працівником поліції було порушено процедуру накладення адміністративно стягнення, яка передбачається ст. 268 КУпАП. Окрім цього, дозвіл на зброю № НОМЕР_2 йому було видано первинно 10.06.2015 на термін 10.06.2018, після спливу цього терміну він звернувся на продовження строку, який йому було продовжено до 12.06.2021. Однак прийти 12.06.2021 до поліції, щоб подати заяву на продовження строку дозволу він не міг, оскільки це був вихідний день (субота) і довільний сектор не працював. Тож він прийшов в понеділок 14.06.2021 та подав заяву на продовження дозволу, а його одразу ж притягнули до адміністративної відповідальності. Вказує, що оскільки 12.06.2021 був вихідним днем, то неподання ним заяви не залежало від його волі, відповідного його діях відсутній вина (умисел чи необережність). З огляду на викладене, просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ГАА № 933718 від 14.06.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 192 КУпАП, а провадження по справі закрити.
Представник відповідача Луцишин В. надав до суду відзив, в якому вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 125 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення дозвільної системи. Ч. 5 ст. 125 КУпАП встановлено, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена особа зобов'язана скласти протокол відповідно до вимог ст. 256 КУпАП. Таким чином, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, яке не передбачає складення протоколу про адміністративне правопорушення, у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції., зважаючи на викладене поліцейським було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП. Окрім цього, представник відповідача зазначає, що інспектор ознайомив позивача із доказами та його правами, про що свідчить підпис у постанові. Крім того, він вказує, що позивач не заперечував накладене на нього стягнення, в інакшому випадково уповноважена особа була б зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення. Таким чином, враховуючи вказані пояснення, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1 своїм правом на подання відповіді на відзив скористався та зазначив, що у відзиві відповідачем викладена неправдива інформації стосовно роз'яснення прав позивачу, оскільки з правами був не ознайомлений. Також до матеріалів справи не було приєднано письмове пояснення позивача. Окрім цього, у відзиві зазначено, що заперечень на момент складення постанови не було, що є неправдивою інформацією, оскільки позивач заявив, що він не вчиняв жодного правопорушення, а з постановою про адміністративне правопорушення не згідний, постанову буде оскаржувати у суді, власноруч написав письмову заяву. А тому просить відмовити ГУНП в Івано-Франківській області у задоволені відзиву від 08.07.2021 в повному обсязі.
21.07.2021 позивач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про збільшення позовних вимог, згідно якого просить добавити до позовних вимог третій пункт, а саме визнати дії працівника поліції Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області т.в.о. начальника КОЗ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області в особі капітана поліції Михайлишина Михайла Володимировича протиправними
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
Ухвалою суду від 25.06.2021 відкрито провадження по справі та призначено судове засідання на 09.07.2021 о 09.30 год. і розгляд справи ухвалено проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін, запропоновано відповідачам протягом 5 днів з дня вручення їм ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву
09.07.2021 від представника ГУНП в Івано-Франківській області надійшов відзив на позов з обгрунтуванням своїх заперечень, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 23-25)
16.07.2021 через канцелярію суду від позивача надійшов відповідь на відзив з обгрунтуванням своїх заперечень з приводу відзиву (а.с. 37-42).
21.01.2021 від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, згідно якого просить добавити до позовних вимог третій пункт, а саме визнати дії працівника поліції Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області т.в.о. начальника КОЗ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області в особі капітана поліції Михайлишина Михайла Володимировича протиправними (а.с. 43).
Також 21.07.2021 позивач ОСОБА_2 подав клопотання про постановлення окремої ухвали по справі 345/2647/21 (а.с. 46).
Ухвалою суду від 26.07.2021 витребувано у Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області постанову серії ГАА № 933718 від 14.06.2021 про накладення адміністративного стягнення за ст. 192 КУпАП на ОСОБА_1 (а.с. 53-54).
03.08.2021 до суду надійшов лист Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області № 12962 від 30.07.2021 про те, що постанова серії ГАА № 933718 від 14.06.2021 про накладення адміністративного стягнення за ст. 192 КУпАП на ОСОБА_3 направлено до Калуського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Ухвалою суду від 30.09.2021 витребувано з Калуського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) оригінал постанови серії ГАА № 933718 від 14.06.2021 про накладення адміністративного стягнення за ст. 192 КУпАП на ОСОБА_1 (а.с. 67-68).
18.10.2021 позивач ОСОБА_1 подав до канцелярії суду клопотання про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. У відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного правопорушення ГАА № 933718 від 14.06.2021, складеної т.в.о. начальником КОЗ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області в особі капітана поліції Михайлишином М.В. встановлено, що 14.06.2021 ОСОБА_1 порушив строк перереєстрації мисливської гладкоствольної зброї Сайга кал. 20 № НОМЕР_1 дозвіл № НОМЕР_2 та дійсний до 13.06.2021, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 192 КУпАП, та накладено на позивача штраф у розмірі 119 грн. (а..с 6).
Відповідно до копії дозволу № НОМЕР_2, який виданий 10.06.2015 Калуським МВ УМВС ОСОБА_1 на право зберігання, носіння мисливської гладкоствольної зброї Сайга кал. 20 № НОМЕР_3 , термін дії дозволу продовжено до 12.06.2021, а в подальшому продовжено до 22.06.2024 (а.с. 7).
Згідно з копією заяви ОСОБА_1 від 14.06.2021 до в.о. начальника Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, позивач просить перереєструвати належну йому мисливську гладко ствольну зброю Сайга кал. 20 № НОМЕР_3 , в зв'язку із закінченням терміну дії дозволу № НОМЕР_2 на право зберігання та носіння зброї (а.с. 8).
Між сторонами виник спір з приводу правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за нецільове використання земельною ділянкою.
Оцінка суду:
Дослідивши докази, які надані сторонами на обґрунтування своїх вимог та заперечень, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (ч.1 ст.6 КАС України).
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Пунктом ґ) частини 1 статті 211 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 192 КУпАП передбачена відповідальність за порушення громадянами встановлених строків реєстрації (перереєстрації) нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду або правил взяття їх на облік в уповноваженому органі Міністерства внутрішніх справ України у разі зміни місця проживання
Згідно зі ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідно до ст.217 КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків. Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.
Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про такі адміністративні правопорушення: про порушення статті 192 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення визначено ст. 279 КУпАП, відповідно до якої, особа уповноважена на розгляд справи, серед іншого, зобов'язана роз'яснити особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки, заслуховує особу, яка беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
При цьому Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз'яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
До матеріалів справи позивачем, з метою обґрунтування своїх заперечень, долучено диск з відеозаписами подій.
Водночас суд зазначає, що даний відеозапис є належним і допустимим доказом в межах розгляду позовної заяви позивача в порядку адміністративного судочинства і дає можливість суду об'єктивно оцінити правомірність дій відповідача, вчинених після виявлення правопорушення під час спілкування з особою, яка начебто його вчинила.
Як слідує з відеозапису, позивач повідомляє працівника поліції, що буде оскаржувати винесену постанову у суді та зазначає, що порушення він не вчиняв, оскільки у нього дозвіл дійсний до 12 числа, а 12.06.2021 та 13.06.2021 були вихідні дні, тому він з'явився для продовження дозволу 14.06.2021. Тобто своїми діями позивач оспорював допущене порушення і адміністративне стягнення. Як наслідок, згідно з ч. 5 ст. 258 КУпАП інспектор поліції мав скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Вказаної норми закону дотримано не було.
Крім того, позивач неодноразово наголошував, що він не ознайомлювався із своїми правами та йому їх не було роз'яснено працівниками поліції. Водночас на дані твердження працівники поліції не вчиняли будь яких дій для того, щоб роз'яснити позивачу його права.
Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Необхідно звернути увагу на те, що працівник поліції не має права притягати особу до адміністративної відповідальності без доказів та без з'ясування всіх обставин справи. Звинувачення не може ґрунтуватися лише на припущеннях працівника патрульної поліції. Так, стаття 62 Конституції України передбачає, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави вважати, що законодавством регламентовано чіткий і послідовний порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності який, окрім іншого, передбачає обов'язок контролюючого органу забезпечити повне і всебічне дотримання процесуальних прав підконтрольного суб'єкта, зокрема право бути завчасно повідомленим про дату, час та місце розгляду його справи, бути присутнім під час її розгляду, надавати пояснення, докази, користуватися правовою допомогою тощо.
Можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо, передбачена також шляхом оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду.
Висновки аналогічного змісту містяться у рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 по справі №1-11/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП та у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №536/583/17.
Також слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - працівником поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016).
Зважаючи на те, що позивач при розгляді справи про адміністративне правопорушення оспорював допущене порушення і адміністративне стягнення, а працівник поліції в порушення ч. 5 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не склав та не роз'яснив позивачу його права, чим порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності та порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, наявні підстави для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити провадження у справі.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що постанова серії ГАА № 933718 від 14.06.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 192 КУпАП у розмірі 119 грн., підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Водночас у задоволені позовної вимоги про визнання дій працівника поліції Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області т.в.о. начальника КОЗ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області в особі капітана поліції Михайлишина Михайла Володимировича протиправними, оскільки ст. 286 КАС України не передбачає такого способу захисту як визнання протиправними дій щодо складення постанови про адміністративне правопорушення.
На підставі ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 192, 258, 268, 280, 289 КУпАП, керуючись статтями ст.ст. 139, 241-246, 286 КАС України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного Управління Національної Поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та визнання дій працівника поліції Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області т.в.о. начальника КОЗ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області в особі капітана поліції Михайлишина Михайла Володимировича протиправними - задовольнити частково.
Скасувати постанову ГАА № 933718 від 14.06.2021, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 119,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 192 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 26 жовтня 2021 року.
Суддя: