Справа № 202/2396/21
Провадження № 2-а/202/39/2021
25 серпня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Кухтіна Г.О.
за участю секретаря - Калантаєнко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції Національної поліції України та Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з даним позовом з огляду на наступні обставини. 08 квітня 2021 року відносно позивача була складена постанова про накладення адміністративного стягнення, у зв'язку із порушенням позивачем п.31.1. ПДР, вимог п.6.8.5. ДСТУ 3649:10, а саме керування транспортним засобом з технічними несправностями - тріщина на лобовому склі в межах дії склоочисників. Позивач повністю заперечував свою вину.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зі сторони відповідача надійшли письмовий відзив де зазначено, що оскаржувана постанова була винесена в порядку та у відповідності до чинного законодавства. Обставини викладені в постанові підтверджуються тим, що правопорушення скоєне позивачем в присутності поліцейського і останній бачив це на власні очі.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що 08 квітня 2021 року старшим інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління Яворським Ігорем Костянтиновичем винесено постанову серії ДПО18 №781014 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 121 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн., за керування позивачем транспортним засобом, що використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, маючи технічну несправність, а саме тріщину на лобовому склі в межах дії склоочисників, чим порушив вимоги п.31.1 Правил дорожнього руху України та п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010.
У відповідності до штемпелю поштового відправлення, встановлено, що позивач направив дану позовну заяву 16 квітня 2021 року.
Оскільки предметом оскарження є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону щодо обов'язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи, та інше.
Так, у відповідності до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Враховуючи, що позивач направив до суду позов 16 квітня 2021 року, сама постанова була винесена 08 квітня 2021 року, суд приходить до висновку, що позивачем було дотримано передбачений законом строк для звернення до суду з даним позовом. Відповідно до ч. 2 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.. Частиною 4 статті 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124 1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132 1, частинами шостою і одинадцятою статті 133 1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП. Таким чином слід зазначити, що під час винесення оскаржуваної постанови відповідач мав право виносити постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення. При цьому, згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Так, твердження позивача на підтвердження того, що позивач не вчиняв адміністративного правопорушення, відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані, хоча обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладено саме на відповідача. За таких обставин суд вважає, що відповідачем по справі не доведено, наявності обставин, що стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Що ж до посилань відповідача на те, що факт порушення бачив інспектор на власні очі, що підтверджується їхніми показами, і саме це стало підставою для зупинки транспортного засобу та накладення на водія штрафу, суд відхиляє, оскільки такий доказ, як свідчення/покази особи, якою прийняте рішення, що є предметом спору у даній справі, не може вважатися належним та достатнім доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем з огляду на відсутність будь-яких інших доказів.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 286 КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Таким чином, вимоги позивача щодо визнання дій відповідача протиправними не можуть бути задоволені з огляду на вичерпний перелік рішень суду, які він може прийняти за наслідками розгляду справи.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд, з урахуванням п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 121, 213, 222, 254, 258, 288 КУпАП, ст.ст. 1, 2, 19, 20, 72, 77, 96, 229, 242-246, 286 КАС України
Задовольнити повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 781014 від 08 квітня 2021 року щодо вчинення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя Г.О. Кухтін