415/8048/21
№ 3/415/1850/21
03.11.21 року м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Березін А.Г., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Лисичанська Луганської області, не є особою з інвалідністю, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , не працюючого, місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
06 жовтня 2021 року о 00 годині 45 хвилин в м. Лисичанську траса Т-13-02 в районі лисичанського лісопереробного заводу, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом М-412, д.н.з. НОМЕР_2 , який згідно протоколу належить ОСОБА_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою газоалкотестера Drager Alcotest та в закладі охорони здоров'я (КНП ЦПЗ), відмовився, що зафіксовано на технічний прилад чим порушив п. 2.5 ПДР України.
У судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 , свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав та пояснив, що він керував транспортним засобом, до того, як вживав алкогольні напої. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, так як не заперечував, що він вживав, однак співробітникам поліції зазначав, що керував ТЗ раніше. Просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 , дослідивши відеозаписи з нагрудних камер співробітників поліції, доданих до матеріалів справи та письмові матеріали справи, приходить до висновку, що не дивлячись на невизнання своєї провини правопорушником в судовому засіданні, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується встановленими та дослідженими в судовому засіданні доказами у їх сукупності, які не викликають у суду сумнівів у їх достовірності, та які, відповідно до ст. 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, котрі повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні рапорту інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Луганській області ДПП, 06.10.2021 під час несення служби у складі екіпажу «Цейлон-116», спільно з лейтенантом поліції ОСОБА_3 , отримали виклик на службовий планшет, про порушення ПДР, тз АЗЛК М 412, д.н.з. НОМЕР_2 , за адресою вул. Бахмутська, неподалік заводу, водій якого ймовірно знаходиться в стані алкогольного сп'яніння. Прибувши за вказаною адресою було виявлено ТЗ, водієм якого був ОСОБА_1 . В ході спілкування з водієм, у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на що запропоновано пройти огляд у відповідності до встановленого порядку, на що водій відмовився. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Тьа винесено постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відтворений та досліджений у судовому засіданні відеозапис повністю підтверджує викладені в протоколі обставини.
Всі перераховані вище докази у своїй сукупності повністю підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за обставин, викладених у протоколі, так як є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об'єктивність та правдивість.
З довідки, наданої УПП в Луганські області Департаменту патрульної поліції вбачається, що згідно бази даних «ІПНП» України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія не отримував (а.с.6). Таким чином, в розумінні ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 не є водієм, а є іншою особою, яка керує транспортним засобом.
Відповідно до абзацу 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005р. № 14 суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Згідно п.1.10 Про Правила дорожнього руху, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ 07.11.2015 № 1395, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст. 130 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді, і його дії органом патрульної поліції кваліфіковані правильно, оскільки він, керуючи транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився. Інших доказів, які б ставили під сумнів кваліфікацію дій правопорушника, суду надано не було.
Невизнання своєї провини правопорушником суд визнає як спосіб захисту з метою уникнути відповідальність за вчинене правопорушення, яке є найбільш небезпечним у сфері безпеки дорожнього руху.
При цьому, пояснення ОСОБА_1 надані в судовому засіданні про те що він не керував транспортним засобом не знайшли свого підтвердження в суді, оскільки вони спростовуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд керується ст. 23 КУпАП, відповідно до якої, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, відповідно до довідки УПП в Луганській області ДПП повторності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП не встановлено (а.с.5).
Обставин, що пом'якшують відповідальність правопорушника згідно зі ст. 34 КУпАП та обтяжують відповідальність згідно зі ст. 35 КУпАП, суд не вбачає.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан правопорушника ОСОБА_1 , відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, а також - характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що правопорушнику ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Керуючись ст. ст. 33, 130 ч.1, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.
Суддя А.Г. Березін